Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок”

ІБСЕН ГЕНРІК
(1828-1906)
Норвезький письменник, зачинатель європейської нової драматургії. Життя його було нелегким: ще в дитинстві він зазнав матеріальних нестатків (батько збанкрутував і Генрік з 8 років працює учнем аптекаря). Свою першу п’єсу написав у 20 років, вона створювалася у вільний від роботи час – уночі. П’єса успіху не мала, але Ібсена помітили, і вже в 23 роки йому (на той час студенту університету) пропонують стати директором Норвезького театру у Бергені.
Завдяки діяльності Ібсена утверджувався новий тип театру, ним

були висунуті сучасні естетичні принципи: актуальність проблеми, зближення драми з життям, показ подій через інтелектуально-аналітичне осмислення, принцип відкритого фіналу. Відкритий фінал, або ж незавершена кінцівка, представлений в п’єсі “Ляльковий дім” (1879), де розв’язка (фінал) по суті є постановкою нового питання, конфлікт не розв’язується, а загострюється. Так Ібсен намагався наблизити театральне мистецтво до життя, запросити глядача до дискусії у вирішенні актуальних проблем.
Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок”
Генрік Ібсен – відомий норвезький драматург,
якого перш за все цікавили соціальні трагедії та морально-етичні проблеми. Почуття власної гідності, на думку письменника, людина повинна зберігати за будь-яких обставин.
“Ляльковий будинок” є одним з найвідоміших творів Ібсена, в якому випливає проблема самопожертви заради кохання. Автор взяв історію однієї родини, де родинні стосунки розкрилися під час вимушеного обману. Драматург намагався таким чином розібратися в механізмі подружнього і сімейного щастя, адже саме від цього залежить доля суспільства.
Головна героїня “Лялькового будинку” Нора бачить сенс життя в любові до близьких, а саме до чоловіка і дітей. Вона вірить, що в її родині панують мир і любов, тому що вони з чоловіком по-справжньому кохають один одного. Саме заради коханого чоловіка Нора вісім років тому підробила підпис свого померлого батька, щоб мати можливість позичити гроші у місцевого ділка Крогстада. Нора зробила це заради того, щоб заплатити за лікування свого важко хворого чоловіка. Свій вчинок вона зберегла в таємниці. Ранком борг був відданий, а Нора була рада, що її таємниця є вагомим доказом відданої любові. З цього моменту почалися страждання Нори. Крогстад – людина не надто високих моральних якостей – починає шантажувати Нору. Він мріє шляхом шантажу зайняти високу посаду в банку Торвальда – чоловіка Нори. Лист Крогстада Торвальду не тільки відкриває давню таємницю, але і визначає, хто є хто. Довідавшись про Норин борг, чоловік починає турбуватися, адже в той час будь-яка добропорядна родина могла стати предметом пліток, пересудів і скандалів. До того ж Торвальд бореться за своє місце в, банку. Він уже говорить із дружиною як з дійсною злочинницею. “О, яке страшне пробудження! Усі ці вісім років… вона, моя радість, моя гордість… була лицемірна, брехлива… , яка бездонна прірва бруду, удавання!” Торвальд прагне дотриматись зовнішньої благопристойності. Дружина немов перестає існувати для нього. Торвальд навіть збирається відсторонити Нору від виховання дітей. Ситуація вирішується сама собою: зрозумівши, що вчинив зовсім непорядно, Крогстад відмовляється від своїх домагань, запевняючи, що ніщо не загрожує Норі і Торвальду. Торвальд щасливий, однак Нора вже не та. Жінка зрозуміла, що, бажаючи сімейного щастя, вона пішла на злочин, а в результаті втратила почуття власної гідності. У руках чоловіка вона стала улюбленою іграшкою. Будинок, побудований на неправді й омані, не може бути справжнім будинком: немов іграшковий будиночок, він руйнується після першої бурі. Нора збирається залишити родину. На питання стурбованого Торвальда, чи повернеться вона, звучить рішуча відповідь: “Для цього повинне відбутися чудо з чудес, щоб спільне життя по-справжньому стало шлюбом”. Торвальд намагається втримати Нору, нагадуючи їй про так званий “обов’язок перед чоловіком і дітьми”. Нора відповідає, що вона не тільки мати сімейства, але “насамперед людина, така ж, як і ти, – або, принаймні, повинна стати людиною”. Своєю драмою “Ляльковий будинок” Генрік Ібсен розкрив глибоку невідповідність між благопристойною видимістю і внутрішньою порочністю зображуваної дійсності, виразив протест проти всієї системи суспільних установ, вимагаючи максимальної емансипації жінки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



За що відповідає людина твір роздум.
Ви зараз читаєте: Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок”
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.