Руданський Степан – Становий



Гнався постом засідатель
На чиюсь біду.
Серед річки заламався
На тонкім льоду.
Б’ються соцькі й розсильнії,
Б’ються рибаки.
Водять шнури край пролому,
Ості і гаки.
Але йде жидок убогий,
Пейсами потряс.
“Гирсти-гирсти, – став питати,
Що таке у вас?”
“Засідатель утопився,
Господи прости!..
Ходи, жидку, хоть поможеш
Шнура завести”.
“Гирсти! Нащо то шукати
Людської біди?
Лиш карбованець наставте –
Вийде сам з води!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Аналіз твору хазяїн карпенка карого.
Ви зараз читаєте: Руданський Степан – Становий
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.