Семенко Михайль – Улиці



Улиці залюднені, трамваї стрійні,
З очей таємних шовкові нитки
Снуються в душу, де плями мрійні,
Де тепло гріють зустрічні думки.

Лоскоче груди пропелер шумний,
У серці свято, мов смілий скарб
Злетів самотно-близький, безстумний,
Розцвівсь довкола у безліч фарб.

Не розімкну я прозорий ланцюг,
Не одділю я фатальних думок –
Бо так багато на сонці вранці
Зустрічно-злотних таємних ниток.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Морально-етичні проблеми порушені у повісті зачарована десна.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Улиці
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.