Семенко Михайль – Я умру

Я умру. Але вмерти не можуть
Мої мрії-думки.
В них минуле сторожить
Білосніжні замки.

Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком
Сонце душу пригорне мою.
Обернуся я в краплю прозорим світанком
І забудеш про мрію свою.

Щастя – казка, щастя – кохання…
Не жалій. Не сумуй… Моє тіло зникне, –
Але праною влину я в тебе з диханням,
Коли мрія мрію в час смеркання кликне.

12. VI. 1917. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Літературний тонічний вірш.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Я умру
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.