Семенко Михайль – Розстання



Люблю, коли ми ображені
І розходимось, як чужі, –
Розходимось недоказані,
З тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось –
Це ж міф, що ми чужі!
Ми обоє – подумай – де ми дінемось,
Скажи!

3. IV. 1917. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



У чому полягае новаторство стуса поэта.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Розстання