Сергій Завалко – Роки ідуть

Related posts:

1. Сергій Завалко – Все зміниться Все зміниться. Не падай духом, друже, Молися й вір – це дасть свої плоди. Я й сам у собі впевнений не дуже, І без віршів – як риба без води. Все зміниться, надіюся, на краще, Роки підуть, залишаться думки. І от тоді ти зрозумієш нащо Не відпускав коханої руки. Все зміниться, хай років через сорок, […]...
2. Микола Луків – Ідуть і йдуть у Києві дощі Ідуть і йдуть у Києві дощі. Намокли парасольки і плащі. Пливе на річку схожий тротуар, – Ані зірок, ні сонця із-за хмар. Майдани, парки, вулиці, мости, Напнуті над трамваями дроти, Розсипані у просторі вогні – Усе немовби в летаргійнім сні. А в нашім домі затишок, тепло, І ми удвох, і хилиш ти чоло Мені на […]...
3. Ольга Анцибор – Не помічаєм, як проходять роки… (переклад з Андрея дементьева) Не помічаєм, як проходять роки, Похопимось, А їх нема вже тут. І всі свої помилки й хибні кроки Виносимо на запізнілий суд. І кажемо: ” Коли б іще раз жити, Інакше б прожили роки оці… “ Але сумління вимагає звітів В житті спочатку, а не при кінці. А жити б так, неначе ось настане Найголовніший […]...
4. Ти рахуєш роки, але я переважно хвилини Ти рахуєш роки, але я переважно хвилини, Запиваючи чаєм, мабуть, кілограми образ. І таких, як-от ти, не століття чекають – години. І на саме таких не марнують банальності фраз. Та тебе, лиш тебе я могла би чекати ще й вічно, Не зважати на те, що всі мрії давно на межі. Певне, тільки тобою любила б […]...
5. Твір на тему: “Шкільні роки чудові… “ Школа, шкільні друзі, шкільні вчителі, шкільне кохання… В одних все це залишилося в минулому, для інших, як, наприклад, для нас, це частина нинішнього життя, ну а когось це ще очікує. Космонавт, банкір, льотчик, артист, токар, моряк, двірник, лікар і т. д. – усі вони “родом з дитинства”, родом зі шкільних років. Усі колись сиділи за […]...
6. Твір на тему: Роки мої шкільні У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі – один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія – стати вчителем, і […]...
7. Оксана Осовська – Які світи між нами і роки! Які світи між нами і роки! Які шторми невидані і штилі! То сніжні, то квіткові заметілі – Отак рука торкнулася руки… Які цілунки розум відняли! Які обійми душу відігріли! То забирали, то давали сили… Хоч небувалі, а таки були! Які в пітьмі засяяли вогні! Які явились дивні відкриття : Кохання є живішим за життя, І […]...
8. Андрій Малярик – Коли рокѝ зненацька й безупинно Коли рокѝ зненацька й безупинно, Летять так тихо, що аж серце гине. Коли у матері волосся під хустиною, Вже не каштанове, а крихітне і сиве. Коли ступаєш мимо дитсадочка, В якому ти провів своє дитинство. Не віриться, що все пройшло і точка, Розсипалось, як дороге намисто. Коли у серці во̀вком виє туга, І проситься звільнитися […]...
9. Єлизавета Замана – два роки очі в очі вдивляються пильно Два роки очі в очі вдивляються пильно, Хоч між нами десятки українських міст. У мене тут по-колу машини і пильно, А у нього там дощ і через ріку міст. Мені його десна, знаєш, сниться… Я в ній тону. місцями, моторошно Мені б летіти у височінь, як синиця, У нього на руках збирати пшоно… Мені б […]...
10. Сергій Жадан – Я з нею познайомився цілком випадково Я з нею познайомився цілком випадково, В чужому місті просто побачив, Як вона відважно дивиться вгору. Почув, що в розмові її такі раптові та несумісні імена поетів, Про яких вона постійно говорить. Так говорить про їхні хвороби тривалі, Мовби навмисно зчиняє вуличний галас. І губи в неї при цьому такі болючі й криваві, Ніби вона […]...
11. Таня Бенещук – У кожного свій шлях, своя не впинна доля У кожного свій шлях, своя не впинна доля. У кожного свій хрест на смертному плечі. Комусь кайдани, відчай… Комусь воля, Комусь душа, як золото. Комусь – дрімучії ліси. Когось в чоло холодними губами, Цілує доля з диким скреготом зубів. Когось зігріє ніжним подихом весняним, Когось зламає на роздоріжжі всіх світів....
12. Сергій Жадан – добре, добре, знищуй листи Добре, добре, знищуй листи, Стирай номери, пали мости, Просто стирай, просто громи, Ми вдосталь мали цієї зими. Знищуй коди, знищуй замки, Теплі промені серед ріки, Знищуй підозри, знищуй сміх, Довіра сходила на нас усіх, Тому знищуй те, що дісталось тобі, Те, що вигадалося в боротьбі, Те, що втратилося без жалю, Те, що я і дотепер […]...
13. Сергій Жадан – Я знав священика, який був у полоні Я знав священика, який був у полоні. Шрам на скроні. Збиті чорні долоні. Телефонні розмови з донецькими операми. Трофейний опель із польськими номерами. І ось він мені говорив: інститут церкви Поєднує нас усіх подібно до цегли, Випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки, Хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки. Ще він […]...
14. Сергій Жадан – Вона любить ходити босоніж Вона любить ходити босоніж і спати на животі, Щоби краще чути, як нафта рухається під землею, Як народжуються дерева в темряві й пустоті І вода, підіймаючись, перетікає просто під нею. Вона знає в цьому місті адреси всіх прохідних дворів І маршрутки квартирних злодіїв між підвалами та дахами, Вона вміє ловити повітряних зміїв і дирижаблі без […]...
15. Олена Теліга – Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом * Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст – зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим пальцям Торкатись інших рук і квітів весняних, Любов – лише тобі. А це її уламки, Це через край вино! В повітря квіт дерев! Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки Закритої душі і […]...
16. Сергій Жадан – Перші дні листопада Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната – Як я її тут залишу? Третя по обіді. Суха осінь. Посиджу, доки вона спить, заговорюючи постійно. Світло таке легке. Вона четвертий день у дорозі. Хай їй хоча би тут буде спокійно. Якщо буде потрібно – Поправлятиму […]...
17. Сергій Жадан – давай, скажи їй щось, зупини Давай, скажи їй щось, зупини Немає жодної ночі, немає війни Серед цієї темряви та висоти Є лише її вперте бажання піти Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти? Просто спини її, не відпускай її Хай далі говорить усі дурниці свої Хай далі змішує кров свою зі слізьми Потім колись вона піде Але хай […]...
18. Воскрекасенко Сергій – Веселинки (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” КАПРИЗУЛЯ Є в маленької Катрусі Татко, мама, дві бабусі. Та ні брата, ні сестри. Ну, а тьоть – Аж цілих три!.. Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять… Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі. А Катруся губки дує Та все більше вередує: – Чом це лялька, любі тьоті, Язика не має […]...
19. “В вигнанні дні течуть, як сльози… ” Роки еміграції Олександра Олеся Олександр Олесь – талант особливого драматичного напруження і глибини. Микола Зеров відзначав, що лірик наділений першорядним талантом, який дав йому змогу так авторитетно репрезентувати українську поезію. Високопатріотичне слово Олеся порівнюють із Шевченковим: у Кобзаря поезії високохудожні, закличні, вогненні, такі самі риси мали і вірші Олександра Олеся, який свій талант присвятив непереможному народові. Поет прагнув поетичним […]...
20. Роки еміграції Євгена Маланюка І. Перша зустріч Маланюка з Варшавою. (Знайомство українського митця з Польщею розпочалося з Кракова, куди 24 листопада 1920 року етапували інтернованих. Наступним містом була Варшава – Віденський вокзал, з якого купка вчорашніх бійців за незалежність відправлялась до таборів Польщі. Саме у таборах Варшави відбувається становлення Маланюка як письменника, бо “втрата Україною державності породила в поета […]...
21. Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (2 варіант) Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд. Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати […]...
22. Дитячі роки Т. Г. Шевченка (за уривками з повісті “В бур’янах”) У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після […]...
23. “Я теж стою над урвищем, і по той бік – прожиті мною роки”. Огляд життя і творчості А. Дімарова 1. Письменницький хист А. Дімарова. (Здібний хлопець писав вірші і прозу ще в шкільні роки. Потім була війна, поранення, нові випробування. Служба в армії, робота в газеті. На цей час припадає початок його творчої діяльності, публікація першого твору “Гості з Волині”.) 2. Роки навчання А. Дімарова. (Протягом 1950-1951 рр. А. Дімаров навчався в Літературному інституті; […]...
24. Богдана Лапченко – Ти думаєш, ти їм потрібна? Ти думаєш, ти їм потрібна? Ану поглянь скоріш на них: Один сказав – це вибір хибний, А інший – наплював на всіх. Комусь любов, комусь – інтрижки, Звичайний виклик на дуель. А на арені пусто. Тиша… Без почуттів нема людей....
25. Сергій Жадан – декому краще вдаються приголосні Декому краще вдаються приголосні, декому голосні. На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні. Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя. Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я. Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі, […]...
26. Сергій Жадан – Ця жінка, яка фотографує дерева січня Ця жінка, яка фотографує дерева січня, Їхню вогку динаміку і переплетіння, Маленькі будинки з димами, Засипані снігом узбіччя, Неба тяжкі простирадла зі складками й тінями. Ось вона стоїть за повітрям, наче за ширмою, Стежить за цими деревами, мов за тваринами, За їхнім дитячим шепотом, за ходою пташиною, За тонкими руками, за збитими в кров колінами. […]...
27. Твір на тему: Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, […]...
28. Мозолевський Борис – Через роки За О. Блоком І знов, сяйнувши з вінець винних, Ти пропекла мене наскрізь Дитинним зламом вуст невинних У водограї чорних кіс. Я поринаю в темні трунки І знову п’ю з твоїх очей Забуті сни про поцілунки, Про білі віхоли ночей. І ти смієшся переливне, І грає чаша золота. І стан твій в хутрах соболиних Блакитний […]...
29. Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (1 варіант) Найбільш відомим романом видатного українського письменника Олеся Гончара є “Собор”. Вперше він був опублікований у журналі “Вітчизна” й одразу знайшов багато прихильників, які висловлювали схвальні відгуки про цей твір. Критики теж не могли не побачити геніальності роману, що був несхожий на інші літературні твори того часу. Однак у роману були й недоброзичливці, тому що твір […]...
30. Леона Вишневська – Любов живе три роки Занурюєш кінчики пальців йому у волосся, Жадібно рвеш вуста поцілунками, Притискаєшся міцно до нього грудьми. Це ще зовсім не початок зими, А ти вже так гостро відчуваєш її присутність. -“Господи, Обіцяй йому щасливе майбутнє… Навіть якщо мені не судилось сьогодні Знову прокинутись поряд з ним.”...
31. Сергій Жадан – Я говорю: що з того Я говорю: що з того, що нічого не зрозуміло? Що з того, що знову доводиться все починати? Кожна душа обживає собі якесь тіло, І кожні двері ведуть до якоїсь кімнати. Кожен простір повен своїми радіопередачами. З кожного серця ростуть водорості й квіти. І що з того, що вже тепер можна все передбачити? Що з того, […]...
32. Юрій Клен – Прокляті роки Поема Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил. О. Пушкін Частина І Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, Над Києвом, і олив’яні оси Дзижчали і співали з-за моста, Де вітер заплітав березам коси І цілував в розтулені уста (О спогади терпкі і непотрібні Про ті роки жорстокі і безхлібні!). Як прикрашали чорні […]...
33. Юрій Клен – Прокляті роки (СКОРОЧЕНО) Поема (Скорочено) Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил. О. Пушкін Частина І Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, Над Києвом, і олив’яні оси Дзижчали і співали з-за моста, Де вітер заплітав березам коси І цілував в розтулені уста (О спогади терпкі і непотрібні Про ті роки жорстокі і безхлібні!). Як прикрашали […]...
34. Провідна роль поезії у 20-ті роки XX ст У 20-х – на початку 30-х рр. XX ст. активно розвивається література. У розвитку мистецтва цієї доби поєднувалися традиції дожовтневого часу та досвід молодих культурних сил, покликаних до життя революцією. Про бурхливий розвиток літератури цієї доби свідчить утворення різноманітних творчих угруповань (“Плуг”, “Гарт”, “Ланка”, ВАПЛІТЕ, “Молодняк”, “Аспанфут”, “Нова генерація” тощо). У цей час молоді українські […]...
35. Роки вигнання Гюго Реферат на тему: Роки вигнання Гюго На світанку 2 грудня 1851 року, у річницю коронування Наполеона I і бою при Аустерліці, Луї Бонапарт насильно привласнив собі всю повноту влади, декретував розпуск Законодавчих зборів, вів воєнний стан, заарештував більшість своїх політичних супротивників. Триста депутатів, ті, що зібралися виразити протест проти перевороту в мерії Х округу Парижа, […]...
36. Герасим’юк Василь – Тоді ми зникли в лісі Тоді ми зникли в лісі… Кроків шість – І там твій сміх і крок! Слабого світла Пучок з-між віт – ти зблідла. З того літа Він там живе між афин і дощів, Твій сміх. Туди – шість кроків і смерік. Йому не відлунати, не пропасти. Не дався звіру – й вітрові не вкрасти Його. Зайшов […]...
37. Сергій Жадан – Вночі я не встиг про це сказати Вночі я не встиг про це сказати. Ніч – це серця з золотими нервами. А на ранок виходиш зі своєї казарми – Сонце вгорі І туман між деревами. Діти його просвічують душами, Основи його – вологі, останні. Якщо не хочеш про мене думати – Думай про ці дерева в тумані. Думай про них, коли тобі […]...
38. Мушник Сергій – діла хлоп’ячі (Збірка) 1958 рік, видавництво “дитвидав” В КУЗНІ В коваля, у ковалиська Із-під брів усмішка блиска. В коваля, у ковалиська З горна полум’я аж приска. Той коваль-мій старший брат, В нього в кузні завше лад. Я йому допомагаю: Треба гайку-розшукаю, Треба гвинт-я подаю, А не треба-так стою. Просто так стою й дивлюся, Потихесеньку учуся, Як підкови підбивать, […]...
39. Сергій Жадан – Ніби і не знав її Ніби і не знав її. Всю ніч Сніг летить – розмірено і вбивчо, І дерева дивляться в обличчя, Не відводячи своїх облич. Ніби вилітаючи з країв, Де було захолодно й затісно, Входить поночі в порожнє місто, Кинуте надвечір без боїв. І вона говорить: “Не дивись”. І тримаєш марну обіцянку. І розплющиш очі на світанку, І […]...
40. Сергій Жадан – Що ти будеш згадувати про ці часи? Що ти будеш згадувати про ці часи? Адже пам’ять змиває всі голоси, Адже пам’ять не пам’ятає жодних імен, жодних назв, Але ти все одно згадуй, згадуй про кожного з нас. Згадуй про нашу закоханість у твоє лице, Навіть якщо тобі це не подобалось – згадуй про це, Навіть якщо ти не вірила в серйозність наших […]...