Та все ж я вірю



І знову ніч та знову марить
Я в цьому світі мов чужа
А дума в серці ніби парить
Що мить спокуси не моя
Я усміхнусь вам і тим паче
Забуду ваші імена
І моя совість не заплаче
В мені давно її нема
Чому мені так тяжко з вами
Та йдіть до біса з вашими “мечтами”
Я мрію про таке, що вам не снилось
Та вже всі сили битись закінчились
Та все ж я вірю… палко свято вірю
Що буде завтра день, що будуть мрії
Що я таки не одурію
Від вашого нікчемного буття
Собі сама я створюю життя!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Пароблематика твору наталка полтавка.
Ви зараз читаєте: Та все ж я вірю