Тарас Шевченко – Над дніпровою сагою

Над дніпровою сагою
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.

Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.

Що без долі, без родини
Та без вірної дружини,
І дружини, і надії
В самотині посивіє!

Явор каже: “Похилюся
Та в дніпрові скупаюся”.
Козак каже: “Погуляю
Та любую пошукаю”.

А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка, із гаю
Виходжаючи, співають;

Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Хто у кого вкрав щастя твир.
Ви зараз читаєте: Тарас Шевченко – Над дніпровою сагою
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.