Тарас Шевченко – Не нарікаю я на бога



* * *
Не нарікаю я на бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам собе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг – убогу ниву! –
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?
Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люди жито жати…


Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучче одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на бога!
5 жовтня h2>Тарас Шевченко – Не тополю високую

Шевченко
Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає.
– Бодай тобі, доле,
У морі втопитись,
Що не даєш мені й досі
Ні з ким полюбитись.
Як дівчата цілуються,
Як їх обнімають
І що тоді їм діється –
Я й досі не знаю…
І не знатиму. Ой, мамо,
Страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати,
Ні з ким не кохатись.
(Кос-Арал 1848]


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Переказ твору іван підкова.
Ви зараз читаєте: Тарас Шевченко – Не нарікаю я на бога