Ой три шляхи широкії (скорочено) – Шевченко Тарас
Ой три шляхи широкії
Докупи зійшлися.
На чужину з України
Брати розійшлися.
Покинули стару матір.
Той жінку покинув,
А той сестру.
А найменший
Молоду дівчину.
Посадила стара мати
Три ясени в полі.
А невістка посадила
Високу тополю.
Три явори посадила
Сестра при долині…
А дівчина заручена –
Червону калину.
Не прийнялись три ясени,
Тополя всихала.
Повсихали три явори.
Калина зов’яла.
Не вертаються три брати.
Плаче стара мати,
Плаче жінка з діточками
В нетопленій
Сестра плаче, йде шукати
Братів на чужину…
А дівчину заручену
Кладуть в домовину.
Не вертаються три брати,
По світу блукають,
А три шляхи широкії
Терном заростають.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Поезію “Ой три шляхи широкії… ” називають перлиною поетичної творчості Т. Шевченка. Побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. Страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. Вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, страждаючий. Тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Шевченко – Ой три шляхи широкії Тарас Шевченко Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той – сестру, а найменший – Молоду дівчину. Посадила стара мати Три ясени в полі, А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині… А дівчина заручена – Червону калину. Не прийнялись […]...
- Не вернулися три брати… (за віршем т. Шевченка “Ой три шляхи ширмі!”) Неперевершений за образністю і драматизмом вірш Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії” розповідає про, здавалось би, буденну ситуацію. Три брати покинули домівку, покинули Україну і розійшлися на чужину. Вдома залишилися стара матір, сестра, дружина одного з братів і наречена дівчина другого. Всі чекали на трьох братів, бажали найскорішого їх повернення. На щастя, на долю: Посадила […]...
- Тарас Шевченко – В казематі Моїм соузникам посвящаю Згадайте, братія моя… Бодай те лихо не верталось, Як ви гарнесенько і я Із-за решотки визирали. І, певне, думали: “Коли На раду тиху, на розмову, Коли ми зійдемося знову На сій зубоженій землі?” Ніколи, братія, ніколи З дніпра укупі не п’ємо! Розійдемось, рознесемо В степи, в ліси свою недолю, Повіруєм ще трохи […]...
- Думка (скорочено) – Шевченко Тарас Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
- Тарас Шевченко – Заросли шляхи тернами Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє – Ні з ким поділити! Не дав єси мені долі, Молодої долі! Не давав єси ніколи, Ніколи! ніколи! Не дав серця молодого […]...
- Ясени (народна пісня) Ясени, ясени, Бачу вас за селом край дороги, Бачу вас у красі, Коли світиться ранок в росі. Ви приходите в сни, Як дитинство моє босоноге, Ви приходите в сни, Кучеряві мої ясени. Ясени, ясени, Наді мною шумлять ваші крона, І, неначе літа, Жовте листя за вітром зліта. Перший сніг сивини Я приніс, як тривогу, на […]...
- Ісаія. Глава 35 (скорочено) – Шевченко Тарас Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш. Мов Іорданові святиє Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитрошитим. Добром та волею підбитим. Святим омофором своїм. І люде темнії, незрячі. Дива господнії побачать. І спочинуть невольничі Утомлені руки, […]...
- І мертвим, і живим, і ненародженим… (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас Минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, день і ніч плаче, бо кругом “правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… “ Ліричний герой просить своїх земляків, ліберальних панів, схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не шукати щастя й волі у чужих краях, бо “в своїй хаті своя […]...
- І мертвим, і живим, і ненародженим… (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Коли минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, і день і ніч плаче, бо кругом нього Кайданами міняються, Правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… Ліричний герой просить своїх земляків – ліберальних панів – схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не шукати щастя й волі […]...
- Тарас Шевченко – І мертвим, і живим, і ненародженим (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко І мертвим, і живим, і ненародженим (Стислий переказ, дуже скорочено) Минає Божий день, усі потомлені люди спочивають. Тільки оповідач, ліричний герой твору, день і ніч плаче, бо кругом “правдою торгують. І Господа зневажають. Людей запрягають В тяжкі ярма… ” Ліричний герой просить своїх земляків, ліберальних панів, схаменутися, “полюбити щирим серцем” рідну країну, не […]...
- Причинна (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас На Дніпрі – буря. Горами здіймаються хвилі, гнуться від вітру тополі. А на березі щось біле блукає. То не русалка, а дівчина, яку ворожка зробила причинною, щоб не сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та все не їхав. Дівчина-сирота щиро полюбила козака, побивалася за ним, не знаючи, чи живий, чи […]...
- Тарас Шевченко – думка Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
- Сон “Марку Вовчку” (скорочено) – Шевченко Тарас На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно, сповитеє, кричало У холодочку за снопом. Розповила, погодувала, Попестила; і ніби сном. Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий – На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, […]...
- Наймичка (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Пролог У неділю на світанку в полі на могилі, мов тополя, похилилась молодиця. Пригортаючи щось до себе, вона гірко оплакувала свою долю: Ой тумане, тумане – Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Є у неї і батьки, і брат, сама вона багатого роду. Та довелося покинути рідну оселю, бо […]...
- Тарас Шевченко – Мені однаково (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Мені однаково” 1847 р. Із циклу “В казематі” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш (медитація). Вид лірики: громадянська (медитативна). Провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьківщину. Про твір: цикл “В казематі” Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Художній […]...
- Тарас Шевченко – Марія (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Марія (СКОРОЧЕНО) У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований […]...
- Марія (скорочено) – Шевченко Тарас У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
- Тарас Шевченко – До Основ’яненка (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко – До Основ’яненка (СКОРОЧЕНО) Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу […]...
- За сонцем хмаронька пливе (скорочено) – Шевченко Тарас За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою. Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
- До Основ’яненка (скорочено) – Шевченко Тарас Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У дніпра питають: “де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: “де […]...
- Катерина (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема І Поема починається зверненням автора до українських дівчат. Він щиро радить їм не кохатися з москалями (офіцери царської армії), “бо москалі – чужі люде, роблять лихо з вами”. Москаль піде потім у свою Московщину, а збезчещена й кинута ним дівчина гине, а разом із нею гине від горя її стара мати. Не слухаючи […]...
- Тарас Шевченко – Причинна (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПРИЧИННА (СКОРОЧЕНО) (Балада) Буря на Дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та […]...
- Шевченко Тарас – Причинна (скорочено) 1814-1861 Балада Буря на дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та чомусь не їхав. […]...
- Тарас Шевченко – Тополя (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тополя (СКОРОЧЕНО) Росте тополя край дороги “Стан високий, лист широкий… ” Хто не йде мимо, той звертає увагу: “Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі”. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто її посадив? Вигляд самотньої тополі наводить сум на подорожніх. Автор розповідає трагічну історію. […]...
- Тополя (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Тополя Росте тополя край дороги “Стан високий, лист широкий… ” Хто не йде мимо, той звертає увагу: “Чумак іде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі”. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто її посадив? Вигляд самотньої тополі наводить сум на подорожніх. Автор розповідає трагічну історію. Чорнобрива дівчина […]...
- Великий Льох (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Положил еси нас (поношение) соседом нашим, подражание и поругание сущим окрест нас. Положил еси нас в притчу во языцех, покиванию главы в людех. Псалом 43, ст. 14 і 15 Три душі Через Суботове летіли три пташечки і сіли на похиленому хресті на старій церкві. Це душі померлих, яких не пускають до раю, поки не розкопають […]...
- Наймичка (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Пролог У неділю вранці молодиця сидить на могилі та начебто розмовляє з туманом, прохаючи, щоб він або сховав її, або задушив. Це покритка зі своїм байстрям горює, бо прогнали її від себе батько і мати. Вона збирається віддати дитину чужим людям і журиться, що не вона буде хрестити і доглядати свого хлопчика. Пішла вона полем […]...
- На вічну пам’ять Котляревському (скорочено) – Шевченко Тарас Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає,- А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо, та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, як смеркає. Защебече на калині – […]...
- Садок вишневий коло хати (скорочено) – Шевченко Тарас Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не […]...
- Катерина (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас І. Не кохайтеся, дівчата, з москалями, бо вони – чужі люди, лихо з вами зроблять та й покинуть. Підуть у Московщину, а збезчещена й покинута дівчина гине, гинуть із горя та сорому і її батьки. Не слухаючи батьків, Катерина покохала москаля (офіцера царської армії), “як знало серденько”, ходила до нього в садочок, поки не занапастила […]...
- Гайдамаки (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. Ніхто […]...
- Мені тринадцятий минало… (скорочено) – Шевченко Тарас Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені То йді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо і […]...
- У нашім раї на землі (скорочено) – Шевченко Тарас Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся. Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої, Що в мир наш бога принесла… Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає, І стереже добро […]...
- Назар Стодоля (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Історична драма Дія відбувається в XVII столітті в козацькій слободі поблизу Чигирина. Акт перший Хома Кичатий, багатий козацький сотник, має єдину дочку Галю. Прагнучи ще більшого багатства і пошани, він просить свою молоду ключницю Стеху умовити Галю піти за багатого старого чигиринського полковника Молочая. За цю послугу Хома обіцяє Стесі одружитися з нею. Хитра […]...
- Сон (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема (комедія) Поема починається ліричними роздумами автора-оповідача. У кожного своя доля і свій “шлях широкий”: хто зводить кам’яні мури, хто руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто обирає ближнього, а хто потайки “гострить ніж на брата”. Лицемір удає з себе тихого та богобоязливого, а сам тільки й чекає слушного часу, аби комусь “запустити пазурі […]...
- Росли укупочці, зросли (скорочено) – Шевченко Тарас Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні. Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Гайдамаки скорочено – Шевченко Тарас (1814-1861) (Поема) Поема розпочинається лірично-філософським відступом-посвятою. Автор розмірковує над плином життя, над вічними змінами в природі і людському суспільстві: “Все йде, все минає – і краю немає… ” Вічними є лише волелюбні прагнення народу. А виразниками цих прагнень стали гайдамаки. Поет знає, що його поетичні рядки будуть вороже зустрінуті реакційними письменниками, які вважають: “Коли хочеш […]...
- Шевченко Тарас – Тополя (більш стисло/скорочено) Край дороги стоїть висока тополя. Хто не йде – дивується, звідки вона взялася. Полюбила чорнобрива дівчина козака, а він пішов на війну та й не повернувся. Коли б знала дівчина, що так станеться, не любила б, у садок до милого не ходила б. Тепер ходить по світу сиротою, ніщо їй не миле. Пройшов рік, другий, […]...
- Наймичка (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас Пролог. У неділю на світанку в полі похилилася молодиця, пригортаючи дитину та оплакуючи свою долю. Є у неї багата рідня, та довелося покинути рідну оселю, бо зганьбила себе, народивши сина-безбатченка. І На багатому хуторі жило немолоде подружжя. Були у них і достаток і злагода, тільки дітей не мали й дуже через це журилися. Якось у […]...
- Сон “У всякого своя доля… ” (скорочено) – Шевченко Тарас У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає – Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину, Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, […]...
Аналіз вірша альбатрос.