Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (3 варіант)



Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах… “

Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої “зачарованими” очима малого Сашка. Поезію дитинства творить Олександр Довженко у своїй кіноповісті. В одних рядках –

люди, в інших – природа. А яка чарівна вона навкруги Десни! Природа у “Зачарованій Десні” живе, безперервно змінюється.

Блискуче відтворена Довженком природа змінюється паралельно з настроями героя, виступає емоційним акомпанементом до його відчуттів: “Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну”. Той невеликий клаптик землі біля Десни – такий собі земний рай, що його Довженко не бачив більше ніде в світі в своєму дорослому житті. Як там пахнуть стиглі яблука й огірки, а яка музика бринить, коли клепають косу! А яка

там щедра природа! Через світосприйняття малого Сашка письменник змальовує картини сінокосу, багатство літа: “Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці… І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс – гриби. У лози – ожина. В кущі – горіхи. В озері воду скаламучу – риба… “

Серед цієї розкішної природи на березі чарівної Десни живуть люди – працьовиті, мудрі, талановиті. Щастя матері Сашка у праці біля землі, для неї немає більшої радості, як бачити, що із землі “вилізає всяка рослиночка”. Щастя батька – у любові до своїх дітей, до рідного краю, до природи, до праці. Сашків дід Семен – “добрий дух лугу”, що має потаємний зв’язок з природою, вміє розмовляти з кіньми, телятами, з травами, старою грушею і дубом – з усім живим, що “росло і рухалось навколо”. В любові до природи і праці виховували Сашка. Живучи в органічній єдності з природою, хлопчик милується нею, намагається осягнути її розумом. Тому і вважає свого собаку Пірата членом родини, тому і знає, що ворона-просвісниця не тільки “завідує погодою”, але й знає кожного, “як облупленого”.

У співжитті з природою люди багатшали душею, чистішали помислами. І зоряні ночі під час сінокосу, і плескіт весняної води, і, звичайно, красуня Десна, свята ріка незабутніх Сашкових мрій, – все це, безперечно, проніс Олександр Довженко через своє життя. Дуже точно визначив зміст кіноповісті Максим Рильський: “Зачарована Десна” – це задушевна лірична сповідь, по вінця наповнена любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим і з її великим і радісним майбутнім”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Трагедія закоханого серця у збірці зів'яле листя.
Ви зараз читаєте: Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (3 варіант)