Утвердження просвітницького ідеалу людини у романі Даніеля Дефо “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо”



Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики та поетичності ситуації. Саме це притягує увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок у самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує всі духовні та фізичні сили на подоланні неприємностей, діє у надзвичайних умовах. І в той же

час кожній людині все це здається дуже знайомим і зрозумілим.
Ситуація вимагає від Робінзона повної зосередженості всіх його духовних і фізичних сил, тверезого мислення, точного розрахунку, швидкості мислення і кмітливості. Його нерви напружені – він готовий до зустрічі з реальністю.
Залишившись один на безлюдному острові, Робінзон, незважаючи на важкий душевний стан, не впадає у відчай. Він не втрачає душевної рівноваги і здатності діяти.
В образі Робінзона читача в усі часи притягує сила духу і надзвичайна працьовитість, сила розуму, що перемогла відчай. Саме такий образ відкрила для подальших
поколінь епоха Просвіти. Розум, відчуття дійсності, здатність знайти гідний вихід з будь-якої складної ситуації. Коли Робінзон веде записи у своєму журналі, рахуючи всі позитивні і негативні сторони ситуації, в логіці його мислення не можна не відзначити здоровий глузд.
Образ Робінзона – досягнення епохи Просвіти – поєднання здорового глузду і релігійно-філософської думки. Перемога героя в екстремальній ситуації, показує велич людської природи, силу духу як головних сил людського дієвого життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Чого вчить драма украдене щастя.
Ви зараз читаєте: Утвердження просвітницького ідеалу людини у романі Даніеля Дефо “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо”