Василь Стус – Порiдшала земна тужава твердь

Порiдшала земна тужава твердь,
Мiський мурашник поточив планету.
Мiлiцьйонери, фiзики, поети
Вигадливо майструють власну смерть.
Протрухлий український материк
Росте, як гриб. Вже навiть немовлятко
Й те обiцяє стати нашим катом
I порубати вiковий порiг,
Дiдiвським вимшiлий патрiотизмом,
Де зрiдка тiльки човгання чобiт
Нагадуе: iще iснує свiт,
Справiку заборонений, як схизма.
Ця твердь земна трухлявiє щодня,
А ми все визначаємось. до сутi
Доходимо. I господом забутi,
Вiтчизни просимо, як подання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Конфлікт твору чорна рада.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Порiдшала земна тужава твердь
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.