Юлія Алейнікова – Він просто проходив повз
Він просто проходив повз,
Поки я своє віддирала тіло
Від асфальту. Коли наркоз
Надій і мрій на мене вже не діяв.
Я в ньому шукала рятунку,
Як голосу глузду під час істерики.
Я знала, що ці стосунки
Малесенька скринька з метеликом:
Відкриєш – втече, мов дим,
Залишиш – він складе крила.
Ти випадково був трохи моїм.
Я випадково була щаслива.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Юлія Алейнікова – Не вір мені Не вір мені. Не вір мені. Не вір. Мечеться у грудях дикий звір. Ти змушуєш його лягти на спину, Лоскочучи йому м’який живіт. Моє терпінння склало заповіт. Я більше не вдаю холодну леді, В мені вулкани й плавлені дроти. В мені пульсуєш ти, Палаєш ти. Не вір мені. В мені немає правди. Але лишися. Поруч. […]...
- Юлія Алейнікова – Вип’ємо кави востаннє Вип’ємо кави востаннє. Дивися мені у очі. У нас такі різні бажання… Тепер ти мене не хочеш. Боявся завжди обпектися, А я полюбляю гаряче. Добре, що ми розійшлися. Бачиш, ніхто не плаче. Пий свою каву без цукру, Я буду пити солодку. Дай на прощання руку. Передчуваю свободу....
- Юлія Алейнікова – Мій любий хлопчик Мій любий хлопчик з темрявою в грудях, Сплетений з сарказму і дощів. Ти у мене, ніби в ляльку вуду, Поклав брудні думки і знов зашив. Мій любий хлопчик з мозком замість серця, Мій бісів одинак, мій дикий звір. В тобі завжди було найбільше сенсу. І, в той же час, найменше почуттів....
- Юлія Алейнікова – Я щоранку вступаю в світ Я щоранку вступаю в світ Абсолютно чужих людей. Я звикаю дивитись вслід Без “залишся”, “don*t leave me”, “stay”. Я забута всіма, нехай. З часом менше мені болить. Я не хочу нових “прощай”, Тому жодних нових “привіт”....
- Юлія Алейнікова – Інтернет-Спілкування (Кохання) Я кохаю тебе. Backspace. “Як ся маєш? Чудова днина.” (Я давно загубила себе). “А як твої справи?” – “Щаслива.” Ти потрібен мені (в думках). “Послухай-но нову пісню” (Мене душить нестерпний страх, Що ніколи не станеш ти ближчим.) Та колись я себе здолаю. І зруйную примарний світ. “Приїжджай, бо я так чекаю!” І ctrl+alt+delete, і ctrl+alt+delete…...
- Юлія Алейнікова – Я королева. В царстві невеличкім Я королева. В царстві невеличкім: Декілька вазонів, сірий кіт. Свій трон я ставлю до вікна поближче. На захід – кухня і балкон – на схід. Я королева. Музики і книг, Як хочу розставаляю на полицях. Я королева цих кімнат пустих. Без короля, без свити, без скарбниці....
- Юлія Алейнікова – Холодно? Я вже пишу листи Холодно? Я вже пишу листи. Зігрієшся, читай їх чи пали. Бо я тобі не в силах довести, Якими б ми щасливими були. Холодно? Я поруч, я жива. Зігрієшся, тікай чи пригорни. Я буду джерелом твого тепла, Хай навіть ти і я не станем “ми”....
- Юлія Алейнікова – Ми будемо жити далі, друже Ми будемо жити далі, друже, У кожного власний куточок щастя. І ти, чужий і вдавано байдужий, Для мене лишишся таким же прекрасним. Ми будемо жити далі. Тихо, Буденно, неначе ми ледь знайомі. Короткі розмови з нервовим сміхом, Непрохані спогади як судоми. Ми будемо жити далі. В темпі, Змінимо думку, місця й партнерів. З тобою бувало […]...
- Юлія Алейнікова – Ти маєш право лиш дивитись вслід Ти маєш право лиш дивитись вслід. Якщо самотність – місто, Я твій гід. Ти маєш право тільки на мовчання. Якщо твій сум – це черга, Я в ній крайня. І згадавши те, чого не буде, Ти маєш право гірко Посміхнутись. Коли ж ця туга в’їсться до кісток Ти маєш право На один Дзвінок....
- Юлія Алейнікова – Тобі, мабуть, казали, що я відьма Тобі, мабуть, казали, що я відьма. Що є вороже щось в моїх очах. Що золота не ношу, завжди срібло. Опівночі ворожу при свічках. Що в мене є зеленоока кішка. І що я тихо з нею розмовляю. Що тільки на мітлі чи тільки пішки, А третього варіанту не буває. Тобі, мабуть, казали, що я відьма. Тож […]...
- Юлія Алейнікова – Сьогодні разом, певно, ми востаннє Сьогодні разом, певно, ми востаннє. Востаннє бачу блиск твоїх очей. З тобою бути. Ось моє бажання! Блукати разом в теміні ночей. В останній раз моя рука в твоїй, В останній раз блукаєм під зірками… Це ти довів реальність моїх мрій, А завтра мрії будуть під замками. А завтра не знайду твоїх слідів, А завтра уже […]...
- Юлія Алейнікова – Я іноді хочу синє волосся Я іноді хочу синє волосся І тату по усьому тілу. Занадто нормальна. Тому й не збулося. А може не дуже й хотіла? В думках моїх часом коїться Дещо не зовсім пристойне… Іноді дуже хочеться Просто не бути собою. Березень, 2013...
- Юлія Алейнікова – Сьогодні день для светрів і какао Сьогодні день для светрів і какао. Ні кроку за поріг в тенета осені. Ходи сюди. Зігрію так ласкаво, Наперекір циклонам і прогнозам. Сьогодні день для в’язаних шкарпеток І чорно-білих романтичних фільмів. Ходи сюди, у схованку під пледом, Ходи у тихий затишок обіймів....
- Юлія Алейнікова – В душі моїй повзають демони В душі моїй повзають демони І шепочуть мені дурниці. Якщо є чесні люди, то де вони? Це для мене страшна таємниця. В голові моїй справжній тераріум, Я не краща нічим за інших. Більшість з нас – це нащадки Каїна, Авель, на жаль, не вижив....
- Юлія Алейнікова – давай разОм наробимо дурниць! Давай разОм наробимо дурниць! Під старість будем дружно “шкодувати”. Улігшись на дивані горілиць, Нехай колись нам буде, що згадати. Зіграємо в щасливих божевільних! Пакуй валізи і вмикай гучніше рок. До біса побут, чхати на стабільність! У нас життя лише одне на двох. 10.06.2013...
- Юлія Алейнікова – Хай я дивлюся крізь рожеві окуляри Хай я дивлюся крізь рожеві окуляри І світ насправді не такий привітний, Я знаю, що на сонці також плями, Що місяць лиш здається мені срібним. Нехай наївність у мені дитяча, Та я одна із тих, хто точно знає, Що люди бачать те, що хочуть бачить. І мають тільки те, на що чекають....
- Юлія Алейнікова – Вона була для нього заскладною Вона була для нього заскладною, Відьмою з диких земель. Він був наляканий тою любов’ю, Але не в силах боротись з нею. Вона була для нього непрактичною, В тумані губилось їх спільне майбутнє. Але він кохав її категорично. І визнав для себе: вона незабутня. Вона була для нього диким звіром, Хоч іноді горнулась по-домашньому. Але в […]...
- Юлія Алейнікова – Не клич мене. Не клич, благаю, знову Не клич мене. Не клич, благаю, знову. Бо я прийду. Я знаю, що прийду. Щоб вкотре привести тебе додому, Себе налити в душу цю пусту. Не клич мене. Не замикай це коло. Цей цикл із марних зустрічей й прощань. У серці не лишилося живого Вже місця для нещирості й вагань....
- Аліна Заверткіна – Все буде просто, легко і без драми Все буде просто, легко і без драми. Переживеш. І я переживу. Накину куртку – і чимдуж до мами. Підеш у клуб – і приведеш нову. Щось вип’єте, вам стане дуже тепло. Відкриєш вікна. Липень. Спека. Ніч. Я мамі розповім про своє пекло, А ще, про те, що я для тебе – річ… Прокинетесь. Підеш завариш […]...
- Юлія Алейнікова – Геть простір, геть цей клятий простір Геть простір, геть цей клятий простір, Геть стіни, перехрестя і поля… І це життя не схоже вже на розстріл, Є ти і я, є просто ти і я… Не чуючи твій тихий, ніжний шепіт, Я знатиму усі твої думки… І світом неймовірним і безмежним, Ми станемо єдиним, я і ти… Ми, кажуть, і насправді маєм […]...
- Алла Жабокрик – а він колись був просто перехожим А він колись був просто перехожим. а він колись був попросту ніким. Він був безликим, сірим, на всіх схожим. для мене був, здавалося, пустим. А я колись шукала, мов прокляття, своє кохання. Боже, та чому Я взріла всіх, а лиш його останнім? а лиш його закинула в пітьму. А я тоді металася між світлом. шукала […]...
- Христина Головко – Ти синьо-темне пальто одягнувши Ти синьо-темне пальто одягнувши, Примусиш мене почуватися тісно, Пройдеш строго, мене оминувши, Залишиш тобою зурочене місто… У осінь заплутано-туманну ітимеш, Погляд твій розганятиме мряку, У грозах, признання словами нестимеш, В холоді сонця залишиш-ніяку Ти сірою тінню мигнеш десь в кварталах, У моїх долонях на згадку лиш скельця, Твої почуття лише порцеляна, Уламки твого лялькового серця....
- У всіх хто народився в дев’яностих… – Юлія Кручак У всіх хто народився в дев’яностих мала бути яскрава балонєва куртка в початковій школі У мене була рожева Такі куртки називались “інопланетяни” Я тоді дивилась мультсеріал “ракети” Мріяла стати баффі Або просто вчителькою Хотіла мати стосунки Тепер розумію що лише для того щоб хтось носив мій портфель додому Бо в ньому було багато книжок Бо […]...
- Юлія Кириленко – Скидаю хреста Скидаю хреста, Обезкрилений лебідь, Знімаю всі болі зі скронь… Приносять листа Із адресою: “Небо”. Щасливий раптовий дзвінок. Липневі меди, Срібні звуки сопілки, Троянди п’янкий аромат – Все влилось сюди, І внизу мілко-мілко: “Натомлений мій адресат, Залишилось трішки, Ти більш не зазнаєш Ні болю, ні втрат, ні жалю. Ти втомишся пішки, Не близько до раю, По […]...
- Юлія Кириленко – два янголи Де два світи переплітають руки, Небесна плине лазурова світлотінь, В чеканні, після довгої розлуки Зустрілась дівчина із янголом святим. Ця мить у карбі дивним поєднанням Очей ясних, мов сяйво всіх зірок, Вона для них і перша, і остання, У дім свій – в рай, або в безодню крок. Вона не може руку простягнути, Не може […]...
- Не все так просто Сьогодні я вже трішки не та, Складаю у рими інші слова. Тепер ні про що я не шкодую, Я просто вперед до щастя крокую. Тебе не тримаю: хочеш – іди, Й мене остаточно вже відпусти. Життя має бути наповненим щастям, Я більше не та, хоча й досі Настя. Бути такою зовсім не важко, Для себе […]...
- Юля Алейнікова – Вона палила. Їй було все рівно Вона палила. Їй було все рівно Скільки вона ще так проживе. Він бігав вранці. І було так дивно, Як вона чіпляє за живе. Вона не спала. Забувала про сніданки. І непристойно оголяла ноги. Він мав в житті лише одну коханку, Він не терпів інтиму без любові. Вона все цитувала Муракамі. (Ти знав як Муракамі любить […]...
- Микола Руденко – Так просто все Так просто все: напишеш каяття – І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів чи, може, фраз – І все вчорашнє вернеться нараз. Дерева й квіти в іскорках роси, Та за вікном дитячі голоси; Та риба в озері, та в небі птах. Та смак цілунку на твоїх вустах. Як свідчення любові й доброти… І тільки […]...
- Юля Миргородська – Просто, знаєте Просто, знаєте, Якось у них все просто. Є ніжності й поцілунки, А деколи битий посуд. Все кажеться Без красномовних звуків. Просто її шкірі Потрібні його руки. Просто так про неї Крім нього Не напише ніхто і ніколи. Просто спасибі богу, Що їх таких буде двоє. А завтра знову вокзали. І просто дощі за ними Литимуть […]...
- Ти просто хочеш помститись їй Дивишся як вона ніжиться у нього на плечі, як Обережно торкається щокою до шиї, засинає від Задоволення під Ритмічний стукіт його середньовічного серця… Дивишся і тобі кортить запхнути їй у горлянку сотню мечів, Плюснути в обличчя кислотою, розірвати її милу, до нудоти Дитячу посмішку. Господи, як нестерпно… Відчувати себе настільки Безпорадною, ніби це не просто […]...
- Юля Миргородська – А небо просто розриває А небо просто розриває, Як після довгої мовчанки! Дощем емоцій заливає Даровані колись Фіалки. Вмикай приймач Наскільки буде сили! Сьогодні все одно Не перекличеш грім. Кого б дощі до нас не запросили, Ми будем раді їм! Глінтвейн? Чи просто так… вино? Так хочеться про все наговоритись! Ще маємо старе, І вкотре переглянуте кіно Не до […]...
- Юля Алейнікова – Без тебе все завмерло в цьому місті Без тебе все завмерло в цьому місті. Чекають твоїх ніг його алеї. Нервово вітер теребить в долонях листя, Шепоче: “Він повинен бути з Нею”. Без тебе хворобливо дні збліділи. Години так безмежно розтягнулись. Тебе нестача в кожній точці тіла. І я чужа серед знайомих вулиць. Я п’ю з твоєї чашки. Так смачніше. В твоїй футболці […]...
- Олекси Стефановича – Просто. Не йти праворуч Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в груди, – В груди, в горби хребта… Поруч хай вітер буде, А вдалині – мета. Чорно кругом чи біло, Не зупиняти рух. Може зламатись – тіло, Але ніколи – дух. Прага, 1936...
- Алла Жабокрик – це тут. просто тут Це тут. просто тут. просто зараз. в чиємусь незрілому тілі. Чиєсь недоспіле кохання зірвалось і падає вниз. Це тут. в цьому просторі й часі. у цьому шаленому вальсі. Під ці неритмовані звуки хтось прагнув піднятися ввись. Це тут. в цьому місті розпусти. у місті палкого безумства. Хтось жадно хапає руками надшкрібки минулих подій. Це тут. […]...
- Христина Сможаник – Це просто “Я” й нічого більше Я не хочу сміятись наївно- Краще плакати щиро у снах, Я не хочу кохати брехливо- Краще відчути, ненависті страх. Я не хочу, повірте, не хочу Притворятись у своїх думках Моя думка – це мій вільний подих Ви заберете моє життя, Як легенький в секундочку помах І не стане від мене й сміття. Не залишиться більше […]...
- Дана Кремінець – Я просто більше не кохаю Я просто більше не кохаю, у серці пусто і душа тремтить. Та тільки як тебе згадаю то просто хочеться піти. Піти і більш не повертатись, піти на зустріч не тобі. Я більш не хочу сльози витирати, А просто далі з усмішкою йти. Я хочу всім зустрічним усміхатись, Щоб всі дізналися що я жива, Не хочу […]...
- Андрій Малярик – Гадаєш, забути тебе то так просто Гадаєш, забути тебе то так просто, Гадаєш так легко нажати delete? Та, знаєш, як важко покинуть наш острів, І вже, та без тебе шкульгати вперед. Як тихо і трепетно рветься кохання, Як болісно знати, що ти не прийдеш. Без тебе життя – це пусте існування, Що втратило суть і давно вже без меж. Лиш про̀шу, […]...
- Крістік Хрустік – Я стільки думала і просто глухо Я стільки думала і просто глухо. Я стільки мислила, хтозна чому?. І раптом чую – сміх гучний на вухо, І знов пишу тобі-собі, а не йому. Не я, не знов, не так, а навпаки. Лиш просто цигарки й окурки. Не ти летиш в мої тупі думки, Я просто граю із тобою в “жмурки”. Я може […]...
- Олек Ніколассон – Просто живи: ходи по вулицях Просто живи: ходи по вулицях, зустрічай захід, люби січень, У високій траві шукай кулі, монети та інші ознаки вічності, Говори мало, а більше – слухай, усміхайся людям, птахам, бідам, Що тебе спіткали. Молися духам, і вони будуть тобі віддані. Захищай слабших, шануй мудрих, та не дай себе їм ввести в оману, Поважай вайшіїв, як і […]...
- Сергій Жадан – Можливо, я просто не вмію передати все це Можливо, я просто не вмію передати все це словами. Навіть не знаю, що це – образа чи радість. Я б хотів, озираючись, бачити ніч зі спалахами та дивами. Але див не буває, тому я просто не озираюсь. Просто потрібно бути терплячими і міцними. Все закінчилося. Ми лишилися в більшості. Просто цей світ не може в […]...
Щось цикаве про працю хлибороба.