Микола Руденко – Так просто все

Так просто все: напишеш каяття –
І роздобудеш право на життя.

Лише десяток слів чи, може, фраз –
І все вчорашнє вернеться нараз.

Дерева й квіти в іскорках роси,
Та за вікном дитячі голоси;

Та риба в озері, та в небі птах.
Та смак цілунку на твоїх вустах.

Як свідчення любові й доброти…
І тільки ти – уже не будеш ти.

Похилений, змарнілий від недуг,
Ти – тільки оболонка, а не дух.

Тепер старі костюми приміряй,
Удосконалюй кабінетний рай.

Топчи ту ж саму стежку у гаю
Не вернеш душу втрачену свою.

Лише десяток вимучених слів,
Які ти у потьмаренні наплів –

І вже тебе нема,
А є пітьма.
Є у людину схована тюрма.

18.08.1977


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Сосюра -так нихто не кохав.
Ви зараз читаєте: Микола Руденко – Так просто все
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.