Христина Головко – Ти синьо-темне пальто одягнувши
Ти синьо-темне пальто одягнувши,
Примусиш мене почуватися тісно,
Пройдеш строго, мене оминувши,
Залишиш тобою зурочене місто…
У осінь заплутано-туманну ітимеш,
Погляд твій розганятиме мряку,
У грозах, признання словами нестимеш,
В холоді сонця залишиш-ніяку
Ти сірою тінню мигнеш десь в кварталах,
У моїх долонях на згадку лиш скельця,
Твої почуття лише порцеляна,
Уламки твого лялькового серця.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Христина Головко – Я шлю на факс всі коди мого серця Я шлю на факс всі коди мого серця І ще записую тобі на диск CD, А ти шліфуєш помилки мов скельця Замінюєш слова на звичні дні. Виписую тобі щасливі миті, Усі в рядок, щоб ти запам’ятав Тобі ж всі букви видаються злиті, Обманюєш, що звісно прочитав.. Складаю пазли із красивих ночей Змалювую всі клякси наших […]...
- Христина Головко – Я пуста, як безодня Я пуста, як безодня І наповнена як вона Докорів твоїх-сотня Наливає темінь до дна Я загублена немов пустеля І безкрая як вона, Душа твоя – моя оселя Наповнює любов до дна. Я незнана, мов джунглі планети І шалена немов вони.. Не клади на мене вето Всеодно прийду в твої сни. Я відкрита немов горизонт, Як […]...
- Христина Головко – у мене до Вас – тумани У мене до Вас – тумани У мене до Вас – гроза Ми граємо в піжмурки з Вами? Вас, не втомила ця гра? У мене до Вас – тумани У мене до Вас – темнота Ми граємо в літо із Вами? Насправді між нами зима? У мене до Вас – тумани У мене до Вас […]...
- Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
- Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе Не смій мене торкатися туристе, Ти навіжений спогад, ти мара, Твоє обличчя Боже і нечисте Давно поховане у серці крадькома.. Не смій дивитись у мій бік туристе, Ти просто безвість я в тобі втону, Не спокушай і не мани навмисне, І не шукай в мені “оту”.. Не смій в облозі тримати моє місто.. Кричатиму, молитиму, […]...
- Христина Головко – Cталеві люди Сталеві люди Всюди? Кишать любов’ю Юди, Чи лиш у глибинах темних Їм так вільно й приємно? Залийте мені В пальці, Сонячного світла. Із совістю У танці, Душа у мене зблідла. В мене мала напруга Я не спішу нікуди Нема у мене друга Бо тут сталеві люди....
- Христина Головко – дівчинко Дівчинко, скільки у тобі Самонакручування, самоіронії Якщо б ти вміла слухати – то б почула, До тебе прокладають – колії Дівчинко, скільки у тобі Самознищення і в клітинах – гордості Якщо б ти вірила, то б знала Коли справді гаряче, забувають умовності Дівчинко, скільки у тобі Самолюбства, гострого перцю і тиші Знаєш, якщо б ти […]...
- Христина Головко – Навшпиньки підкрадається зима Навшпиньки підкрадається зима І стукає в мої ворота Мої думки а їх – катма Сідають ввічливо – навпроти Ми п’ємо час із ситця тканий І перечитуєм листи – Моя душа порти гаваней Де втоптані твої сліди Нашіптує зима минуле Гортає пам’ять як альбом Вже давно стара й сутула Покрита спогадів рядном Мої слова вітри без […]...
- Христина Головко – Не говори Не говори У тебе зашпори гордості в легенях, В ті вечори Де руки ближчі, як слова, Хотіла б знати: де у мені твої мішені, Краще, це були губи ніж душа Не говори У своїй пустці, ти із кліток не випускай слова Бо ти для зір, як пізній вечір Зачерпуєш від них тепла. Не говори В […]...
- Христина Головко – Затулити снігом усі чорні діри Затулити снігом усі чорні діри, Забілити снігом усе чорне зло, Наче скоч прилипають до шкіри Ті хвилини, де нам всеодно Затулити снігом усі чорні діри, Затопити підлість, і її прогниле дно Посмішки летять у мить зневіри І суцільною ніччю буде зима – всеодно Затулити снігом усі чорні діри, Залити в вени твої вино Хай зимує […]...
- Христина Головко – І він у вікні чекає на тебе І він у вікні чекає на тебе Замішує з цукром гірку печаль, І застелив щастя до неба І заварив тобі з м’ятою чай У нього руки як поле зимою На плечах у нього тінь думок Він не обійде тебе стороною До серця у нього відкритий замок Тиша і сила залита у очі Десь у колінах […]...
- Христина Головко – Напившись, кавової осені Напившись, кавової осені На краю моєї простині Підкупили долю монетами І й від міряємо час кілометрами Десь сичить совість митями Ми давно загублені, змилені І крадеться розлука з сітями А у нас двері зачинені… Де скажи подались наші ангели? Ми стираємо небо молитвами Наше щастя вивішує банери Ми повітря виборюєм битвами В нас з тобою […]...
- Христина Головко – Повільно вводиш самотність мені в вени Повільно вводиш самотність мені в вени І заливаєш, щоб навіки – воском, А осінь тче і з митей гобелени Думки біжать поромами під мостом. Завзято вводиш у мій час – тишу, І цементуєш – щоб навік – в останнє, Свою любов ти мов тягар облишиш, Вона ж осяде у тобі, мовчанням. Оскому слів натягнуть твої […]...
- Христина Головко – Я закриватиму повіки Я закриватиму повіки Для тебе лиш Тремтять слова немов осики Облиш… Я говоритиму до тіней На Ви Літати, мене стискають стіни Я не боюся висоти.. Я зачинятиму наглухо Всі думки Душа змінила сотні суконь? Навпаки Я так чекатиму світанку Навкруги Час так біжить безперестанку Ми вороги?...
- Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
- Христина Головко – Тихо, кволо, напівслова Тихо, кволо, напівслова Ти заходиш у мій дім Ніби ти тут випадково Заблукалий пілігрим. Власно, гордо, без пояснень Ти ведеш мене в пітьму Ніби ти це сонце ясне Хоч душа належить злу Вміло, знано і насильно Ти стираєш слово “ні” І незнати чи я вільна Чи живу в якомусь сні Вічно, завше і ніколи Ти […]...
- Христина Головко – Я і ви, і вас, і вами Я і ви, і вас, і вами Хтось із вами наугад Я ж саджаю молитвами Щастя сонячного сад Я і ви, і нас із вами Хтось із нами навпаки Я чекаю між містами Затаївшись-пошепки Я ви, і вас, і вами Хтось зі вами вже на ТИ? Ми жанглюємо словами Ми збираємось іти Я і ви, […]...
- Христина Головко – я хочу відкривати вас знову і знову Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу забутись у вашому сні Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, старий уже на дні Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу вірити у ваше добро Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, мене втомило зло Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу […]...
- Христина Головко – закатуйте їх у асвальт Закатуйте їх у асвальт. Заривайте у землю. Рвіть на куски. Знищуйте до попелу. Викреслюйте зі свого розуму. Припалюйте цигаркою. Заліпіть скотчем. Замуруйте стінами. Відріжте від кисню. Складайте у найбільшу скриню. Убивайте… Молітся аби вони не прийшли… .. Сумніви....
- Христина Головко – Мрій сонячним світлом Мрій сонячним світлом Малюй червоними перлами по нотному стані. Крутись гудзиками мого пальта, Дивись тінями наївних ангелів, Співай струнами болю, Існуй уривками фраз. Борись за повітря в містах. Кохай не відчуваючи страху, Зберігай фотографії твоїх сонних думок, Мандруй у планети в думках, Стукай у кожне серце бо можливо хтось відчинить… .. Не втрачай надії..якщо зачинятимуть […]...
- Христина Головко – Ми – дельфіни в світі акул Ми – дельфіни в світі акул Давай рятувати інших Метушня світу – мул Світ обирає сильніших Ми дельфіни у світі примар Давай рятувати інших Світ поведе під свій вівтар Тільки нас, найсильніших Ми дельфіни – сховайте гарпун Ми тут найсильніші Нам не потібен ніякий нептун Прости ви-інші....
- Христина Головко – Жінка може усе стерпіти Жінка може усе стерпіти, відмовитись від вартостей, Єдине, за що жінка може убити – за те, що вбивають її дітей! Жінка усе може забути, стати новою як білий лист, Єдине, що жінка не може не чути – це плач дитини й нагайки хлист, В жінки можуть усе забрати, знищити і розтовкти, Та жінку ніколи не […]...
- Христина Головко – НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід стискати майбутнє в кулак НАМ остогидли підкилимні миші Сьогодні Так, або завтра Ніяк НАМ слід триматися до останку Тримати за руки усіх хто в нас є! Життя твориться не на бланку, Життя твориться тим ХТО ТИ Є!...
- Христина Головко – Зашили небо зграями ворони Зашили небо зграями ворони Душа збирає міражі Мої слова – душевні клони Усюди тикають ножі Згорнули совість в попільничку Душа закуталась в плащі Моя любов не те, щоб звичка Вона мов осінню дощі. Залізли в серце – обікрали Душа закрилась на ключі Тобою я лікую рани Душа збирає міражі...
- Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
- Христина Сирова – І краще в скроню. Цілься. давай І краще в скроню. Цілься. давай. По всім капілярам сіллю, розливаються Твої шиплячі. Мої судомні речення перелий У чашку та завари міцніше. Щоби зігрітись. Щоби, як в затишку десь біля моря В омріяному будиночку. Чайкою розбивайся Об хвилі моїх хвилювань. Помаранчами І корицею, як на різдвяні holidays зігрівай. Замотай у шарф із справжньої вовни Не […]...
- Василь Стус – Моє перелицьоване пальто Моє перелицьоване пальто, Єдиний мій товаришу незрадний, Ану ж, переповідж мені докладно Про те, що є цей світ і хто є хто – Із тих, кого ти десять років бачило (чи й одинадцять?). Хто була вона, Та, перша подруга, котра одна На цілий вік мені біди настачила І докорів сумління? Хто б сказав, Що світ […]...
- Христина Сирова – для мене Ти Фатовий Затули мене своїми словами від холоду. Відговори від депресивних феноменів. Налий у мене тепла, як виливаються повені. Хороший мій, втопи словами мою печаль. Ти бачиш, руки тремтять. Серце тривожиться. Я прислухаюсь до вуст твоїх, аж божеволію. Як стетоскоп до пульсу. Знеболююче… Як анальгін твої слова. Вуста. А я спустошена… Так переймаюся твоїми застудами. Твої пунктуації […]...
- Христина Сможаник – Більше неба Коли я тут, а серце у космічній далі Коли десь там народжене життя, А я сиджу сама собі в печалі І світ сам створює моє буття. Коли так хочеться злетіти в небо Так крил немає лиш тягар кайдан А що, як схочу я до тебе, А ти поглинутий в цей океан. Я скину всі кайдани […]...
- Алла Жабокрик – Хай будуть на згадку мені ті прощальні слова Хай будуть на згадку мені ті прощальні слова. Неначе кришталі, що більше не знайдуть почину, Що будуть молитись вночі на незвідану силу. Що будуть злітати щовечір в святі небеса. А потім дощем упадуть на мою сіру днину. Хай будуть на згадку мені твої пальці в косах, Неначе повітря нестримного вічні пориви. Мов хвилі всесильні, що […]...
- Христина Сможаник – Спомини про тебе Ти можливо гидуєш мною, Але я живу лиш тобою. Ой… перепрошую, я вибачаюсь- Це об спогади я спотикаюсь. Не живу я вже більше тобою І нарешті вже стала собою Вже думки твої не цікавлять І сльози у горлі не давлять. Хто такий!? Тебе більш не знаю Я іншого щиро кохаю І в обіймах його, аж […]...
- Христина Сирова – Infinity Мандаринове зарево і небо з вершками. Безкінечність польоту з твоїми крильми. Я благаю… чуєш? Благаю! Пригорни до грудей… Пригорни. Нехай інші живуть своїми життями. Хай ліси божевільно ковтають страхи. Нехай мавки заманюють у тумани Глибокими містичними снами… Мольфари лікують болючі на серці сліди. Нехай ті, що у рясах відпускають смертельні гріхи. Один поміж всіх спроможний […]...
- Грицько Чубай – Ти синім небом дивишся на мене Ти синім небом дивишся на мене, Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, В моїх ночах, в задуманих очах. В моєму щасті твого щастя зливи, В моїй крові пожар твоїх калин. З твоїх давнин на плечах вітер сивий, Гіркий, печальний вітер, мов полин. За мною ходять твого горя тіні, […]...
- Алла Жабокрик – Ввечері, коли жахливо хочеться дихати Ввечері, коли жахливо хочеться дихати На повні груди, а холод виламує кістки, Я часом чую, як за твоїми вікнами падає дощ, А на кухні закипає чайник. Просто відстань – це лише цифри. Просто кохання – це лише згадка. Просто жити. просто доводиться жити. Без. тебе. І прислухатися до того, Як чашка наповнюється гарячим трав’янистим чаєм. […]...
- Павло Глазовий – Христина обнова Запитала якось Христю знайома вдова: – Що це в твого чоловіка – сорочка нова? – А та її потихеньку штовхнула під бік І шепнула: – Не сорочка. Новий чоловік....
- Андрій Любка – Я. П Від тебе до мене – як сто небес. Від тебе до мене – повітря – ледом. Я жив без тебе, а зараз без Неба і сонця, а значить – без тебе. Від тебе до мене – сторукий бог. Від тебе до мене – гірка фатальність. І замість того, щоб бути вдвох, Тиняємось ми по дорогам […]...
- Павло Мовчан – “Ти світиш в ніч лунку… “ Ти світиш в ніч лунку Тонким осколком скельця І носиш в кулачку Пташине ніжне серце. Я знав твої меди, Дзвінкі твої відерця, І коряком водив По зачапілих денцях. Загляну в копнячок, Пригну вниз павутину – В прозорий корячок Візьму-черпну росину. І так усе життя: Ходіння і шукання, І згадки про пиття, Якого смак – незнаний…...
- Микола Вінграновський – десь є там яр у глибині полів Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім дні діброви В цю білу провесінь до себе я розцвів. І день і ніч, і нощеденно в цвіті Цвіту собі у тім яру в полях. В моїх руках гніздо складає птах, Яєчко ронить в руки […]...
- Христина Сирова – Ніч не співатиме тобі колискові Ніч не співатиме тобі колискові. Тиша не лататиме спокій. Нічними примарами постукає, вкотре, в двері І ти залишишся з нею… Вже, як звично розділятимеш навпіл ліжко. Просуваючи руки у закутки власної совісті. Хотів би сховатись у себе глибоко і стрімко. Але нутро осипається пожовклим листям. Так завжди, коли дивишся у чорні зіниці її очей. Коли […]...
Твир на тему значення творчости пантелеймона кулиша.