Юра Матвійчук – Злива цілує холодні вікна

Злива цілує холодні вікна,
Кеди стоптують сірий асфальт…
В календар заглядає літо,
Думав фініш, але ні – лише старт…

У відповідь вкотре мовчання,
І небо це тоне в калюжах…
Я як завжди залишуся крайнім,
Заздри мені, чи я тобі, друже… ?

Ці краплини так б’ють до кісток,
Тоне місто, тону я край дороги…
То не ти, а то я там намок,
То не твої, то мої в кедах ноги…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Обоази дітей у оповіданнях васильченка.
Ви зараз читаєте: Юра Матвійчук – Злива цілує холодні вікна
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.