Берег кохання

Наш берег над дінцем
Освячено вогнями.
Ми – в повені весни,
Ми – в оксамиті трав.

Невже, невже любов
Засяяла над нами
І я твої вуста,
Мов квіти, цілував?

Наш берег над дінцем
У сріблі й позолоті,
Пливу серед життя
У казці дивних снів.

Невже душа моя
Забуде про самотність,
І біля мене – ти,
Як солов’їний спів?

Наш берег над дінцем
Дощів осінніх зливи
Не зможуть затягти
У каламуть води.

Бо вічно, все життя
Любов дзвінку, щасливу,
Як ніжний першоцвіт,
Я буду берегти.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Берег кохання