Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка
(1879-1932)
Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. Києва.
Прозаїк. Найбільш відомі твори про дітей і для дітей: “Неслухняний глечик”, “Циганка”, “Свекор”, “Басурмен”, “Олив’яний
Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка
Степан Васильченко, письменник і учитель, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів, у яких подав цілу галерею дитячих образів.
Вболіваючи за долю малечі з народу, Васильченко вважав, проте, за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами… Не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність,
Діти – герої Васильченкових оповідань – жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі, допитливі. Життя бідняцьких дітей – безхлібне й невеселе, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумними й зажуреними, але досить їм ласкаве слово сказати, приголубити, і вони щиро, по-дитячому втішаються. Та це лише початок шляху, на якому їх чекатимуть розчарування, зіткнення з соціальною кривдою і боротьба за людську гідність. Дитячий світ маленьких героїв, немов крапля чистої джерельної води, вбирає в себе і віддзеркалює промені сонця і хмари життєві.
Дівчина Устина (“Волошки”) з любов’ю збирає букет ніжних польових волошок, щоб подарувати його вчителеві. Але, довідавшись про його аморальність, штурнула квіти до порога. Чиста дитяча душа виповнилася гнівом і почуттям рішучого протесту. Устина піде з дому, наймитуватиме, аби не бачити нікчемних людей, які облипли брудом.
З м’яким, доброзичливим гумором письменник змальовує образ Василька, який любить “старувати”, тобто серйозно, по-дорослому навчати старших (“Свекор”). За зовнішньо благополучним родинним затишком криється соціальна кривда. Не так уже безжурно живеться батькам і старшим братам та сестрі Василька, які зранку й до ночі важко працюють. їхнє життя повне всіляких знегод, але вони вміють пожартувати, посміятися.
Хлопчика життєрадісної вдачі, котрий любить пофантазувати і хоче збагнути запитливим дитячим розумом та серцем навколишній світ, бачимо в новелі “Басурмен”. Мати, сама не дуже богомільна, примушує Семена ревно молитися. А малого зовсім не ваблять поклони та нудне моління перед іконами. У ньому підсвідомо народжується протест проти Бога, його не лякає і картина “страшного суду”, що висить у хаті.
Небагатослівні, але глибою змістом, проникненням у внутрішній світ героя, оповиті світлим ліричним серпанком – такі Васильченкові новели про дітей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Біографія Степана Васильченка СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (1879 – 1932) Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині […]...
- Життя і творчість Степана Васильченка Реферат на тему: Життя і творчість Степана Васильченка ДатаПодія8 січня 1879Народився Степан Васильченко(Степан Васильович Панасенко) в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика родина жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. 1886 Вступає до Ічнянської п`ятирічної школи. Стає кращим учнем, здобуває право залишитися при школі на два роки стипендіатом […]...
- Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за селом чабан виспівує про своє бурлацьке життя: Та нема […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Життя та творчість Степана Васильченка Життя та творчість Степана Васильченка … Сонце – буде, будуть дні радісні, ясні, будуть пісні, квіти, будуть радощі, сміхи… Будуть! Степан Васильченко Рідне містечко на Чернігівщині видавалося таким любим та гарним, хоч у ньому, як і всюди, вікували злидні, за тяжкою працею біднота світа-сонця не бачила. Там 8 січня 1879 року він народився, хам пізнав […]...
- Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Мої міркування про атмосферу в українській родині Після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” […]...
- Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт. План. 1. Біографічні відомості про автора. 2. Твори Бориса Грінченка для дітей і про дітей. (“Сестриця Галя”, “Сама, зовсім сама”(1885), “Україна”, “Дзвоник”(1897)). 3. Твори про освіту та вчителів того часу (“Екзамен”, “Непокірний”). 4. Розширення тематики української прози в оповіданнях “Панько” (1893), “Батько та дочка”(1893). 1. […]...
- Атмосфера в українській родині (за оповіданнями С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен”) І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів… “. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі […]...
- Життя і проблеми дітей у великому місті (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) (1933-1981) Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над […]...
- Повість С. Васильченка “Талант” Повість С. Васильченка “Талант” В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній […]...
- Проблема батьків і дітей у П’єсі О. Коломійця “Дикий Ангел” (3 варіант) Проблема батьків і дітей, мабуть, буде вічно хвилювати людство. Адже батьки, проживши життя, набувши чималого досвіду, намагаються направити життя своїх дітей у певне русло, при цьому не завжди прагнуть зрозуміти, що в цьому житті потрібно їхній дитині. їх часи їм здаються кращими, вони не хочуть сприймати зміни в житті, їм важко пристосуватися до нових умов, […]...
- Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей (за твором “Вчителька”) (2 варіант) Автор поезії “Вчителька” із глибокою пошаною та синівською любов’ю розповідає про свою шкільну вчительку. У поезії вчителька постає чесною, відданою своїй праці людиною. Незважаючи на тяжке життя, особисте горе, вона продовжує працювати, навчати дітей, які потім підуть у світ, стануть справжніми людьми. Саме такі люди, як ця вчителька, виховують у своїх учнів такі риси, як […]...
- Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) (1901- 1937) Народився в с. Чаплі на Катеринославщині в селянській родині. Навчався в реальному училищі, на математичному, а потім на правничому факультетах Катеринославського університету. Вчителював. З 1921 р. живе у Києві, працює бібліографом у Книжковій палаті, згодом – редактором у “Книгоспілці”. У 1924 р. утворює літературну групу “Ланка”, що з 1926 р. отримала назву МАРС […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Проблема батьків та дітей у творі І. С Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактується в різні віки вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя – то й різні проблеми. І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті “Кайдашева сім’я” порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії – кріпацтва і феодалізму. Щойно скасували кріпацтво, всі отримали […]...
- “Климко” – твір про дітей війни Повість “Климко” переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам хвороби, знущання, голод, смерть. Багато дітей залишилося без батьків, без житла, тому самостійно змушені були шукати помешкання, їжу, одяг. Вони працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку, деяких із них вивезли […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці […]...
- Mолитви за ненароджених дітей Молитва побожної матері до милосердного Господа За погублені душі ненароджених дітей Пом’яни, Чоловіколюбче Господи, душі рабів Твоїх, що відійшли, – немовлят, які від випадкових дій, або від важкого народження, або від якоїсь необережності, чи свідомо загублені, і через те не прийняли Святого Хрещення. Охрести їх, Господи, в морі щедрот Твоїх і спаси невимовною Твоєю благодаттю, […]...
- Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Винниченко – аналітик людських душ, характерів і живих образів. / Г. Костюк / Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. / В. Симоненко / Прикро, що майже 30 років Україна не […]...
- Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
- Вервиця за ненароджених дітей Початок: Господи Ісусе, Твоя Мати Марія народила Тебе в любові. Святий Йосиф, вибраний батько, опікувався Тобою після народження. За їх заступництвом прошу Тебе в наміреіші тих ненароджених дітей, які живуть у лоні своїх матерів і які знаходяться в небезпеці знищення, благаю усильно: дай родичам тих дітей любов і відвагу, щоби зберегли їх життя, дозволили їм […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (3 варіант) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття, Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
- Життя малого Тараса (за уривком з повісті С. Васильченка “У бур’янах”) Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра […]...
- Атмосфера добра і любові в українській родині (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та погляди, зумовлюють вчинки й поведінку. В […]...
- Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи […]...
- Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей (за твором “Вчителька”) (3 варіант) Вірш Малишка “Вчителька” розповідає про долю вчительки, про її невтомну працю, про життя, віддане дітям і школі. Все її життя пов’язано зі школою, бо у неї немає родини. Її обидва сини загинули на війні, тому учні – вся її сім’я. Втому вона проганяє новою роботою – перевіркою зошитів. З року в рік діти закінчують школу […]...
- Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. […]...
- Літературний портрет Степана Пушика ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ СТЕПАНА ПУШИКА (реферат) ПЛАН 1. Національна література – не знищена скарбниця різножанрових творів красного письменства. 2. Створення спілки письменників. 3. Біографічні дані С. Пушика. 4. Творча спадщина письменника. 5. Характеристика поетичних збірок: “Луна”, “Галич”, Ключ-зілля”, “Головиця”. 6. “З народних уст” – книга “Страж-гора”. 7. Нагороди С. Пушика. Наша споконвічна земля Галицька, багата й […]...
- Проблема батьків і дітей у П’єсі О. Коломійця “Дикий Ангел” (2 варіант) Перегорнувши останню сторінку п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел”, я була розчарована її фіналом. Адже все йшло до щасливої розв’язки: батьки й діти порозумілися, і традиційні суботні обіди мали б відбуватися ще дуже довго. Але в найщасливіший момент не витримало серце великого правдолюбця Платона Ангела і він помер. Але ж помер, виховавши чесних і сумлінних дітей, […]...
- Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час (за твором О. Коломійця “Дикий Ангел”) Проблема “батьків і дітей” актуальна в усі часи, тому що це глибоко моральна проблема. Вона не один раз піднімалася у світовій літературі: І. Тургенєв “Батьки і діти”, О. Пушкін “Станційний наглядач”, Оноре де Бальзак “Батько Горіо” та інші. Тема ця вічна. Вона вбирає у себе цілий ряд важливих моральних проблем. Це і проблема освіти, проблема […]...
- Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського […]...
- Проблема батьків і дітей (за п’єсою О. Коломійця “Дикий ангел”) Мабуть, проблема батьків і дітей почала існувати ще тоді, відколи виникло суспільство. A в літературі неодноразово йдеться про щасливу родину, стосунки між батьками та дітьми. П’єса О. Коломійця “Дикий Ангел” з тих, що цікавить уже не одне покоління. Підзаголовком “Повість про сім’ю” автор визначив найголовнішу проблему драми. Справді, сім’я – найперший осередок нашої спільноти, в […]...
- Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
- Пробудження таланту (за повістю С. Васильченка “У бур’янах”) Як народжується талановитий письменник? Чому його світобачення відрізняється від світосприйняття пересічної людини? На ці питання можна знайти відповідь в уривках з повісті С Васильченка “У бур’янах”, де художньо змальовано дитинство видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Характер свого героя, його духовний світ повістяр подає в розвитку. Малий Тарас ріс надзвичайно допитливим. Його цікавило, звідки сходить […]...
- Філософія життя і смерті в оповіданнях І. Буніна “Легке дихання” та “Пан із Сан-Франциско” У творчості І. О. Буніна життя розкривається у всьому своєму різноманітті, у сплетенні темних і світлих сторін. Два начала борються у його творах: морок і світло, життя і смерть. Передчуттям загибелі і потрясінь, відчуттям трагедій і катастроф у житті суспільства й у житті кожної людини віє від бунінських оповідань. “Легке дихання”. Що означають ці слова, […]...
- Малий розумник (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Коли я читав оповідання С. Васильченка “Свекор”, в уяві вимальовувалася картина українського села кінця XIX століття. У селі проживає родина сільських трудівників. У ній четверо дітей. Ввечері всі збираються за столом, вечеряють, обговорюють сімейні проблеми. Тут жартують і сміються, а це означає, що ці люди щасливі і доброзичливі. Родина як родина – таких у селі […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (2 варіант) Колись, мабуть, прийшла нашим предкам щаслива думка дарувати на згадку про себе, про рідну домівку вишитий рушник. Рушниками оздоблювали світлиці у хатах, дівчата подавали рушники на сватанні, а потім ставали на них разом з нареченим під час весілля. Рушник ніби став одвічним символом життя українців, бо супроводжував їх всюди. Тому і не дивно, що коли […]...
Відгук про твір пісні у публіцистичному стилі.