Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Нелюди і люди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай”
Нелюди і люди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай”
Реферат з української літератури
“Урок: Нелюди і люди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай”.”
Мета: утверджувати високі моральні цінності, прагнення зберегти кращі людські якості, робити добро; формувати вміння творчо осмислювати прочитане; розуміти красу слова поетеси.
Тип уроку: нетрадиційний.
Коли тривоги життьової
Тебе підхопить вітер злий,
По вінці сили трудової
У серце стомлене налий.
Нехай не виє самотина,
Як чорний пес за ворітьми!
Скажи крізь муку: я людина!
Зрадій крізь горе: я з людьми!
М. Рильський
I. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Шановні друзі! Швидко промайне останній місяць навчального року, і ви сьогоднішні школярі, станете на стежку дорослого, самостійного життя. А воно нелегке, іноді жорстоке, і постійно нагадує про це. І все-таки, не згинаючись під його тягарем, людина знову і знову встає, закликаючи на допомогу небачені резерви стійкості і сили. Витримати випробування один раз – мало. Випробування – все життя, і людині, щоб зберегти гідність, треба постійно його витримувати, тобто жити.
Сьогодні на уроці, перекинувши місток від сучасного до минулого, давайте
(Оголошення теми і мети уроку. Зачитування і коментар епіграфа).
II. Сприйняття навчального матеріалу
1. Бесіда.
Учитель. Який у творі є для автора (і для, нас, читачів) критерій оцінювання людини?
Учні (передбачувана відповідь). Судовий процес над Марусею, ставлення до неї людей.
Учитель. Хто звинувачує Марусю?
Учні (передбачувана відповідь). Орина Бобренчиха, мати Гриця; Галя Вишняківна, Семен Горбань.
Учитель. Чи розумієте ви Грицеву матір? Адже вона втратила єдиного сина, єдину надію.
Учні (передбачувана відповідь). Дійсно, спочатку Грицева матір викликає співчуття, оскільки смерть дитини – страшне горе. Але потім ця жінка зароджує в моїй душі недовіру через те, що брудними словами кидає в Марусю, хоч знала її з самого народження, знала історію кохання Гриця і Марусі, як вірно і довго чекала її сина Чураївна з військових походів. Бобренчиха не раз запитувала у Марусі: “А чим же ми за це тобі віддячимо?” А на суді перед людьми мало не повію з неї робить.
Зачитайте сцену суду, зверніть увагу на слова свідка, козака Якима Шиби листа, прокоментуйте їх (від слів “Даруйте… я… незвичка промовляти… ” до “І розуму дійшло у Чураїв”).
У розділі III “Сповідь” ми значно більше дізнаємося про Бобренчиху, її чоловіка (Зачитати від слів “Бобренки, ті не дуже бідували” до “Лютіша стала до роботи вдвоє”).
Учитель. Зміст буття для Бобренчихи – дорівнятися до Вишняків, розбагатіти. І поступово ця мета поглинає її, робить її зажерливою, егоїстичною. Чоловік, по суті, непогана людина, чесна і працьовита, намагається її стримати. Але скоро відступає, бо слабкий духом, втрачає інтерес до життя і гине безглуздо, провалившись під лід. Тепер здійснити її мрію про багатство може тільки Гриць. Син бере участь у військових походах, і матір не протестує, бо сподівається, що в його кишенях забряжчать золоті талери. Коли ж Бобренчиха переконалася, що війна скоріше подарує каліцтво або смерть, ніж скарби, вона привертає свою увагу до особистої долі хлопця. Красуня Маруся її не влаштовує, бо бідна. І стара постійно її ганьбить в очах Гриця, гризе його за те, що не хоче він “добра” для себе і матері, аж поки не примушує його заручитися з багатою Галею Вишняківною.
Дуже нагадала мені Бобренчиха матір Лукаша з драми-феєрії “Лісова пісня”. Ці жінки обмежені, егоїстичні, обидві захищають ідеали обивательського щастя. В силу своєї душевної сліпоти вони навіть не розуміють, що руйнують життя своїм дітям.
Проти Марусі на суді виступає також Галя Вишняків-на. Обмежена, пихата, самовпевнена, бо знає, що вона дочка “значного чоловіка”. Глуха до пісні. Через душевну убогість у Галі немає вміння любити. Одне з найкращих людських почуттів підміняється бажанням вийти заміж. От і готує Галя собі придане, “все вишиває прошви подушок”.
Учитель. Ці влучні характеристики Галі (“глуха до пісні”, “все вишиває прошви подушок”) дала Маруся Чурай. Але вона весь час собі дорікає, боїться бути несправедливою до Галі.
Учениця-Маруся (читає напам’ять).
(Розділ III. Від слів “А може, я несправедлива до неї?” до “Ото женився – і все”).
II. Проблемне питання
– Якою ж повинна бути дружина? Яка роль жінки в сім’ї?
1. Продовження бесіди.
Учні (передбачувана відповідь). Жорстокість до Марусі виявляє полтавський війт Семен Горбань: “Оскаржену на квестію віддати. І хай із нею поговорить кат”. Мабуть, дуже хоче він догодити багатому родичу Вишняку. Сам злодій (“з комори мєстой потай дьоготь крав”), обмежений і ниций духом, він не може збагнути велич обдарування Чураївни, тому на слова Іскри про те, що, вбиваючи Марусю, вони розправляються з піснею, він відповідає: “При чому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена”.
Учитель. “Яка риса об’єднує ці характери?
Учні (передбачувана відповідь). Убогість, ницість душ. Дрібнодухі людиська.
Учитель. Отже, хто захищає Марусю на суді?
Учні (передбачувана відповідь). Лесько Черкес, Яким Шибилист, Іван Іскра, Мартин Пушкар – тобто козацтво.
Учитель. А чому саме козаки виявляють найактивнішу позицію захисників і гуманістів?
Учні (передбачувана відповідь). Козацтво – це зовсім інший світ з демократичним устроєм, законами, звичаями. Тому єдиним прагненням козаків є справедливе вирішення справи. Ось що сказав про цю справу Мартин Пушкар.
(Зачитати від слів “Панове судді! Важко розібрати” до “діла у битвах шаблею рішать”.)
Учні (передбачувана відповідь). Та проблема, яку не міг розв’язати суд, виявилася такою зрозумілою для гетьманського посланця, бо “запорожці – люди без круть-верть, все кажуть щиро на своє копито”.
А що, як інший вибрати закон, –
Не з боку вбивства, а із боку зради?
… … … … … … … … … … … … … … … … … … … … .
Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину – можна?!
Учитель. Відверто й емоційно виступив на суді Іван Іскра. Давайте пригадаємо цей момент.
(Зачитати від слів “Я прошу, люди, вислухать мене” до “Чи сльози не душитимуть її?”)
– Що керує поведінкою Іскри – любов чи справедливість?
– Чи справедливо він вчинив, привізши від Богдана Хмельницького універсал про помилування Марусі?
Іван страждає, бо щиро кохає Марусю. До того ж він розуміє, що, стративши Чураївну, кати знищать красу мистецтва. А що ж далі? “А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?” У відповідальний момент Іскра здатний на вчинок, благородний, лицарський. Він, гонець до гетьмана, боїться на шляху пастки, ворожої кулі, бо йому треба довести справу до кінця. “Якщо я впаду, – неврятована пісня, задушена пісня в петлі захрипить”. Іскрі притаманне благородство, не силуване, не суєтне, не демонстроване напоказ, але неодмінне. Він характеризується поєднанням чоловічої сили і вразливої душі.
Отже, козаки довели, що вони справжні люди, гідні цього високого звання.
Учитель. Чия поведінка на суді здається вам дуже дивною і чому?
Учні (передбачувана відповідь). Це поведінка Марусі, яку звинувачують у вбивстві, їй кричати треба, волати до суду, що вона невинна, а Чураївна мов скам’яніла.
Учитель. Як ви пояснюєте таку поведінку Марусі?
Учні (передбачувана відповідь). Мені здається, що вона вже перейшла межу життя. Помер Гриць, а разом з ним пішло в небуття її щастя, її радість, усе покрила “ночі темна пелена”. А ще Маруся в цей час, в момент суду, намагається розв’язати для себе питання: хто ж він такий, її Гриць?
Бо ж річ не в тім – женився, не женився…
Прийшов, пішов, забув чи не забув.
А в тому річ, коли він так змінився?
Чи, може, він такий і зроду був?
Учитель. Давайте ж разом з Марусею спробуємо розібратися: яким же був Гриць Бобренко.
Учні (передбачувана відповідь). З самого дитинства на хлопця мали вплив дві родини. З одного боку, Чураї, найближчі сусіди, у яких Гриць майже виріс. Ця родина жила для людей, в ній був дух гордої лицарської незалежності. Все це не могло не вплинути на формування його характеру. З чотирирічного походу козак повернувся в званні хорунжого, здобувши добру славу серед товаришів. А кохання Марусі настільки окрилювало його, робило життя багатим і різнобарвним. Здавалось, щастю немає меж. Але, як кажуть у народі, за медовим місяцем іде полиновий.
Постійні дорікання матері, сварки ламають Гриця. Від батька він успадкував нестійку вдачу. Тому процес роздвоєння його душі виявився нетривалим. На жаль, високі пориви та ідеали, якими Гриць так дорожив, поступаються перед сірістю родинної атмосфери, бажанням порівнятися із сильними світу цього. Так у ньому перемагає душа пристосуванця.
Ви знаєте, друзі, є така поезія Вердена, в якій поет сам себе питає у гіркому каятті: “Шалений! Що зробив ти із своїм життям?”
Хочеться голосно-голосно крикнути їх Грицеві: “Не зневажай душі своєї цвіту”. Але… Вже так пізно, бо відбулася зрада – “діло темне і брудне”. Через деякий час на вечорницях Гриць, що прийшов з Галею Вишняківною, знову побачив Марусю. Давня любов – що сухі дрова, легко вона спалахує знову. І веде стежка, давня приятелька, до Марусиної хати.
– Чому ж Маруся не простила Гриця?
Учні (передбачувана відповідь). Бо чуйною душею зрозуміла, що до неї повернувся інший Гриць, а не той давній, якого вона кохала.
Він говорив, і відбувалось диво.
Він зразу якось так перетворив,
Так говорив беззахисно й правдиво, –
Неначе він про подвиг говорив.
Горда Чураївна не хоче заплямувати своє велике кохання, вірніше, пам’ять про нього. І тепер вона зрозуміла, що їхні душі різної глибини.
А нерівня душ – це гірше, ніж майна.
Життя людини – це не чернетка, в якій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. В житті не може бути так, що, одного разу зрадивши (людині, коханій, країні), завтра ти знову станеш порядною людиною і будеш робити тільки добро. Отруївши кохання Марусі підступною зрадою, Гриць став на слизьку і холодну стежку підлості, яка повела його від людей з незглибимими душами до юрби, до людисьок з непевними душами.
Учитель. А якщо проводити аналогії з іншими літературними персонажами, кого вам дуже нагадує Гриць?
Учні (передбачувана відповідь). Лукаша з “Лісової пісні” Л. Українки. Вони обидва живуть у постійній невідповідності, конфлікті внутрішнього “я” із вчинками, власною поведінкою. І тому найпрекрасніше, наймогутніше серед почуттів, яким обдарувала людину природа, – кохання – приносить їм страждання, горе, муки і – смерть. Бо жити не можна, “втративши душі своєї цвіт”, а лише існувати, розмінявши її на спокуси. Але не жити. Гриць і Лукаш мали багатий душевний потенціал, але власноруч його знищили.
(Звучить пісня “Ой не ходи, Грицю… “.)
Учитель. Балада – застереження Грицеві, що тільки-но пролунала, підвела нас до обговорення образу головної героїні роману – Марусі Чурай. Якою ж вона постає перед нами? Дівчиною з легенди чи конкретною історичною особою?
Які погляди Марусі на любов, сім’ю, дружбу імпонують вам особисто?
Учні (передбачувана відповідь). Мені подобається те, що Маруся цінує в житті речі, які справді того варті. Цьому вона навчилась у батьків, які також мають “незглибимі душі”. В любові вона хоче бути схожою на батька й матір, “.. я колись як виросту, і в мене буде отака любов!”
Мріючи про майбутню сім’ю, вона хотіла побудувати її на любові, взаєморозумінні, довірі і повазі одне до одного: “Мене потрібно любити”. І навіть коли у стосунках закоханих почалися метаморфози, Маруся дізнається про зраду останньою, бо кришталевій чистоті її душі не властиве поняття “зрада”. Отруєна підступництвом Гриця, душа Марусі не співає і не творить. Та все одно наперекір всьому сильна й непересічна Маруся зберегла у собі особистість, внутрішню стійкість і чистоту. Адже навіть у людей, що проводжають її до шибениці, вона викликає захоплення:
Злочинниця, – а так би й зняв би шапку,
На смерть іде, – а так би й поклонивсь.
Учитель. Ви вже сказати про те, що кохання принесло Марусі муки, але воно не померло разом із зрадливим Грицем. Чому? Відповіді на це запитання не знає ніхто. А може, й знають всі… Бо люди кажуть: “Серцю не накажеш”. Помилування гетьмана, якому так зраділи матір, друзі, всі ті, хто любив піснетворицю, стало розпачем для неї: “вмерти не дали” (вона уже по той бік сонця і життя).
Учні (передбачувана відповідь). Дід Галерник, якого так любили Маруся, Іван, говорив: “В житті найперше – це притомність Духа, тоді і вихід знайдеться з нещасть”.
Звільнена Маруся після смерті матері іде на прощу до київської Лаври. Подорож розореною Україною, народне горе духовно відроджують її. Адже раніше їй здавалося, що “нікому немає гірше в світі, як мені”. Проходячи воістину пекельними колами, Маруся усвідомлює, що її особиста біда – то крапля у всенародній трагедії: “Комусь на світі гірше, як тобі”. І душа дівчини оживає від доторку мільйонне помноженого горя співвітчизників:
Чи серце знову плакати навчилось
На цій дорозі в Київ із Лубен?
Учитель. І саме таке осмислення образу піснетвориці – особиста трагедія в злитті з долею всього народу, країни є новаторським і підносить її образ до висот узагальнення:
Звитяги наші, муки і руїни
Безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
Що клекотів у наших корогвах!
III. Підбиття підсумків
А тепер, пройшовши емоційним мостом із XVII в XXI століття, прокладеним Л. Костенко, давайте визначимо ту межу, що відділяє людей і людів (учні відзначають самостійно).
– глибша душа;
– поняття людської моралі – добро, чесність, благородство;
– гідність людини, що виявляється ступенем участі її в долі страждущего світу;
– справжня людина має своє обличчя – однакове вдень і вночі і… навіть у смерті.
Отже, історичний роман Л. Костенко сприймається як дуже сучасний, бо примушує нас ще раз замислитись, якою повинна бути людина, щоб земля “віддала нам своє найдорожче – сіль”. Сьогодні ми вчились жити на уроці, завтра вашим вчителем стане саме життя, іноді важке, нестерпне. Л. Костенко постійно нас переконує: внутрішні можливості людини безмежні, не забувайте про це і завжди боріться за людину в собі, за незаплямоване сумління.
IV. Домашнє завдання
Пояснити зміст афоризму: “Негідно бути речником юрби” (Л. Костенко); записати риси, що притаманні людям і нелюдам.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образи матерів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного […]...
- Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) “Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й трагедія страждання самотньої талановитої людини з народу. Про це свідчить усе життя героїні, її спроба покінчити життя самогубством: Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль. Ліна Костенко з особливою […]...
- Ліна Костенко – Маруся Чурай (СКОРОЧЕНО) Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся […]...
- Критика “Маруся Чурай” Костенко >> Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа […]...
- Ліна Костенко – Маруся Чурай (АНАЛІЗ) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
- Ліна Костенко – Маруся Чурай (Стислий переказ, дуже скорочено) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
- Ліна Костенко – Маруся Чурай (Скорочений переказ, дуже стисло) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
- Проблема “нерівності душ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Проблема “нерівності душ” у романі реалізується за допомогою образів Марусі й Гриця. Незвичайність любовного сюжету у романі випливає із незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій натурі живе дуже сильне максималістське начало, вона керується принципом: “Все – або нічого”. Грицева мати каже про Марусине серце, що воно “горде і трудне”. Трудне – бо не визнає […]...
- Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” (3 варіант) І сьогодні в серцях українських людей живуть пісні легендарної поетеси-співачки з Полтави Марусі Чурай, що ввійшла в нашу історію світлою, але водночас трагічною постаттю. Легенда про цю талановиту дівчину обросла такими життєвими подробицями, що їх сприймаємо як реальність. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Одним із найвідоміших творів про Марусю Чурай є роман у […]...
- Галерея жіночих образів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман “Маруся Чурай” є глибоко психологічним твором, кожен образ в якому є ніби окремим штрихом до загальної картини. Маруся Чурай – головна героїня роману, вона – натура творча, а тому особлива, з ніжною, вразливою душею. “Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. Таку оцінку дає піснетворці […]...
- Порівняльна характеристика Вишняків і Чураїв у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” “Маруся Чурай” без будь-якого перебільшення стала загально-культурним явищем, давала і зараз дає духовне здоров’я і творчий тонус, вчить добру і гідності. Морально-етичні проблеми в романі Ліна Костенко порушує і вирішує на прикладі життя двох родин, протиставлених одна одній,- Чураїв і Вишняків. Чураї являють кращі лицарські сили народу. Це сильні особистості, творчі здібності яких можуть реалізуватися […]...
- Утвердження безсмертя народу та його пісні в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів […]...
- Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. Її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на […]...
- Історичні персонажі в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Ліна Костенко добивається виразності в зображенні історичних осіб у романі “Маруся Чурай” двома шляхами. Вона використовує оцінку їх характерів та дій, яку дає їм народ у піснях та думах, і показує людей у конкретну мить життя, одночасно розповідаючи читачеві про їх подальшу долю. Історична й біографічна точність не заважає робити узагальнення, висновки, що мають філософську […]...
- Проблема “митець і народ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Найчільніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” I. Л. Костенко – поет із покоління шістдесятників (нові проблеми, нові барви, теми). 1. Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх – потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою). 2. 70-ті роки – розквіт творчості поетеси (“Над берегами вічної ріки”,.”Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”, “Вибране”, роман у віршах “Маруся Чурай”). II. […]...
- Образ України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Чимало книг створено про Україну, історичних і художніх. І все-таки, читаючи роман Ліни Костенко, розумієш: так ніхто ще не сказав – проникливо, людяно, щиро. Особливість розкриття цієї теми у романі “Маруся Чурай” полягає в тому, що увесь твір сповнений теплоти патріотизму. Образ України постає через характери героїв, їхнє ставлення до своєї історії, до інших людей. […]...
- “Взаємне кохання – бережіть, нещасливе – не проклинайте” (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Художній твір вважається історичним, якщо автор правильно відображає тогочасну епоху. Ліна Костенко це зробила неперевершено в романі “Маруся Чурай”. Поетеса не тільки описує обікрадену й поганьблену Україну середини XVII століття, а й подає зразки духовного буття народу. Вперше ми зустрічаємося з Марусею Чурай на суді. Зник біль, нема страху! За що судять Марусю? Чому дівчина […]...
- Образ Вітчизни у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Образ Вітчизни у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” На перший погляд, у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” описується життя дівчини-піснярки. Але, вчитуючись у нього, ми бачимо, як органічно її доля переплітається з долею Вітчизни. Марусиними очима дивимося ми на тогочасну Україну і сприймаємо її через слова дівчини: Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, […]...
- Образ Марусі Чурай – втілення моральної краси і таланту (за історичним романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний із всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу проти поневолювачів. Давня легенда доносить нам образ Марусі Чурай. Мелодійність її пісень переконує, що ця дівчина була надзвичайно талановитою, а відома історія отруєння її коханого говорить про сильний характер і палкі почуття. […]...
- Загальнолюдські цінності в романі “Маруся Чурай” (1 варіант) Ще й досі вчені гадають, чи жила на світі Маруся Чурай, яка написала чудові пісні, що й донині співає український народ. І якщо вчені гадають, то Ліна Костенко була впевнена в тому, що Чураївна – історична особа. Тому і написала історичний роман-роздум про життя та долю України, і не тільки України, ай талановитих, мужніх людей, […]...
- Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але їхнє слово квітує і нині. […]...
- Образ України в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Сюжет віршованого роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” умовно можна поділити на дві частини: історію взаємин Марусі з Грицьком Бобренком та її покаянний шлях до Києва – на прощу. Не випадковим є такий композиційний вибір поетеси – у її творчості взагалі нема нічого випадкового. Маруся Чурай пережила страшну особисту трагедію – вона готова до того, щоби […]...
- Добро і правда в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман “Маруся Чурай” – панорамне полотно, заповнене історичними персонажами, легендарними постатями, він поєднує фактографічну точність і художній вимисел. Успіх цього твору, загальнонародна любов до нього базуються на могутньому переплетенні етичних, духовних, емоційних рухів і проблем. Ліна Костенко вкрай напружує протистояння добра і зла, правди і кривди, вірності і зради, утілюючи ці поняття у двох групах […]...
- Загальнолюдські цінності в романі “Маруся Чурай” (2 варіант) Колись у давнину жила на світі дівчина, чий чудовий голос і задушевні пісні пробуджували в душах людей усе найкраще, кликали на подвиги, воскрешали романтичні почуття любові і вірності. Ім’я цієї дівчини – Маруся Чурай. Це жива легенда нашої України, яка буде передаватися з уст в уста. Чула цю легенду і видатна поетеса Ліна Костенко, яка […]...
- Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення […]...
- Невмирущість духу українського – роду в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу… ” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина. А потім або росте, […]...
- Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” (1 варіант) Ліна Василівна Костенко – не тільки талановитий майстер слона, геній літературної думки, вона ще й прекрасний психолог, знавець людських душ. Це засвідчують її твори, серед яких і поезії (“Світлий сонет”, “Доля”, “Моя любове, я перед тобою” тощо), й великі за обсягом твори, як, наприклад, історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. Роман “Маруся Чурай” з’явився друком […]...
- Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа твору та […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила […]...
- “Маруся Чурай” Ліни Костенко – історичний роман у віршах (3 варіант) Важко навіть і повірити в те, що колись у нашій літературі Ліни Костенко не було. Читачі давно зжилися з думкою, що вона є, що без її творів українське письменство було б дуже збідненим. Ліна Костенко в нашій поезії – як перша скрипка в симфонічному оркестрі. А без скрипки й оркестр – не оркестр. Ліна Костенко […]...
- Дівчина з легенди (за історичним романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Дівчина з легенди (за історичним романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. / Л. Костенко / Скільки їх, талановитих, відданих українському народові, дівчат народила Україна! Вдячний їм наш, щедрий на мудре слово народ, оспі-вав у піснях, думах, легендах. А найталановитіші поети, […]...
- Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” “Маруся Чурай” Ліна Костенко “Лісова пісня” Леся Українка Жанр Роман у віршах Драма-феєрія (проблемно – філософська драматична поема) Основна проблема Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя Проблематика Твору Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради Людина […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (2 варіант) Легенда про Марусю Чурай добре відома в Україні. Хоча жодних історичних свідоцтв її існування не лишилося, вона живе в пам’яті народній як утілення високої сили кохання, душевної краси, безкомпромісності, великого поетичного дару. Не випадково захопила ця легенда Ліну Костенко, яка в сучасній українській поезії є взірцем професійної і людської гідності та сумління. Де в чому […]...
- Мої роздуми над твором Л. Костенко “Маруся Чурай” Вперше я познайомився з творчістю Ліни Костенко в одинадцятому класі. Прочитав її вірші: “Моя любове! Я перед тобою”, “Пастораль XX сторіччя”, “Життя іде і все без коректур” та інші. Ця поезія залишила помітний слід у моїй душі. Мене захопила не тільки її творчість, а й вона сама як особистість, бо прийшла вона в цей світ […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (1 варіант) Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Л. Костенко Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарна поетеса – співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми вже сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. В […]...
- Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” – багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; – характеристика колоритних народних типів, взятих з різних “поверхів” українського життя XVIII ст.; – кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань – поетичних і трагічних; – сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі – […]...
- Твір-відгук на роман у віршах “Маруся Чурай” Нашій літературі пощастило, що є в ній постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У творах Ліни Костенко – єдність характеру й слова, а увагу привертає історична тема, історична пам’ять. Талановита поетеса не зрушує коріння, розуміючи його значення в розвитку духовності, національної культури. Своєю поезією застерігає нас від втрати історичної пам’яті. Особливо […]...
- Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” (2 варіант) Ця дівчина… Обличчя, як з ікон. І ви її збираєтесь карати?! А що, як інший вибрати закон, – Не з боку вбивства, а із боку зради? Ліна Костенко. Маруся Чурай Роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” – це справжня симфонія краси людського існування. Про що написаний цей твір? Про дівчину-поетесу? Про криваві часи Хмельниччини? Про зраду […]...
Твір-роздум хижацька натура герасима калитки.