⇒
⇒
Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь”

Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь”

Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві.

Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово – віра, що так і буде. “Я утверждаюсь” – саме така поезія, в якій могутньо і сильно звучить ненависть до ворога і віра в сили народу, армії, в перемогу:

Фашистська гидь,

Тремти! Я розвертаюсь!

Тобі ж кладу я дошку гробову.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу!

Поезія написана від першої особи, тому авторське “я” – це і поет, і його народ. Ліричному герою твору болить доля його народу, над яким жорстоко знущалися фашисти:

Тевтоніє! Мене ти пожирала,

Як вішала дочок моїх, синів

І як залізо, хліб та вугіль крала…

О, як твій дух осатанів!

Відображаючи переживання і внутрішній біль ліричного героя за долю свого народу, П. Тичина говорить твердо і переконливо, що не можна знищити народ – бо ми нація сильна і мужня:

Я єсть народ, якого правди сила

Ніким звойована ще не була…

Патріотичний пафос вірша і в тому, що поет стверджує право свого народу на існування, на незалежність. Тому, мабуть, і стали афоризмом слова з вірша:

Щоб

жить – ні в кого права не питаюсь,

Щоб жить – я всі кайдани розірву…

Поет вірить, що перемога обов’язково буде за нашим народом, що він здолає ворога і підніме зранену країну:

Із ран – нове життя заколоситься,

Що в нього світ весь буде подивлять!

Поезію П. Тичини “Я утверждаюсь” по праву називають вершиною досягнень поета періоду Великої Вітчизняної війни, віршем-клятвою про безсмертя українського народу. Слова “Я єсть народ”, які тричі повторюються у вірші, говорять нам про єдність ліричного “я” з народом, а це “я” – це кожен із нас, і тому так актуально звучать вони й сьогодні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Related posts:

  1. Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я...
  2. Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він...
  3. Я утверждаюсь – Тичина Павло Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – А сила знову розцвіла. Щоб жить – ні в кого права не...
  4. Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася в той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про...
  5. Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав...
  6. Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVI-XVII століть....
  7. Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до...
  8. “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але...
  9. Високий пафос вірша “Гріє сонечко” Співчуваючи селянам, розуміючи їхнє нужденне становище, І. Франко завжди намагався полегшити їх життя. Своїми творами він боровся за утвердження нового справедливого суспільного ладу. Показовим у цьому плані є вірш “Гріє...
  10. “Голос поета дзвенів міддю” (поезія П. Г. Тичини років Другої світової війни) Друга світова війна. Палають міста і села. Фашист плюндрує нашу священну землю. У цю добу лихоліття і героїчного подвигу народу Тичина проголосив: “Перемагать і жить!” Поезія Тичини теж воювала, мстила,...
  11. Аналіз вірша Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… “ Павло Тичина Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в...
  12. Аналіз вірша Павла Тичини “Арфами, арфами… “ Павло Тичина У цій поезії передано відчуття наближення весни. Текст можна прочитати на трьох рівнях: ідеться про пору року в природі, про прихід життєрадісної юності ліричного героя і про весну...
  13. Пафос поезії воєнного лихоліття (за творами Володимира Сосюри) Пафос поезії воєнного лихоліття (за творами Володимира Сосюри) У грізні роки Великої Вітчизняної війни “під гул кривавий” на бій з ворогом йшло й художнє слово, що прирівнювалося до зброї і...
  14. Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” I. Перше знайомство народу окупованої України із твором. (Поему “Слово про рідну матір” український народ вперше почув по радіо 29 листопада...
  15. Творча доля Павла Тичини з погляду сучасника Його світ ловив – і спіймав. Євген Сверстюк Яскравою самобутньою зіркою постав Павло Тичина на небосхилі української літератури. Його поезія сповнена ніжним музичним звучанням, ритмом, який притаманний реаліям життя. Творчість...
  16. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, возвеличує помисли, дає насолоду. Якщо вірити в те, що поет починається з джерела, то перша збірка...
  17. Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Вірш “На панщині пшеницю жала… ” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки,...
  18. Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко...
  19. Збірка П. Тичини “Перемагать і жить” – величний реквієм загиблим у Другій світовій війні Давним-давно зарубцювалися рани війни. Але не вщухає біль утрат у багатьох сім’ях. Вицвілі фотографії, які дбайливо зберігаються в засклених рамках і сімейних альбомах, пожовклі аркуші листів, надісланих із фронту, похоронки....
  20. Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм...
Ви зараз читаєте: Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь”
«
»