Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (2 варіант)

Зима… Новорічні свята… Кожен із нас чекає на щось чудове, надзвичайне. Так і герой оповідання “Ялинка” разом зі своїми батьками чекав на Святий вечір. До Василькової родини разом із святом приходить і сум: “Чого батько журяться? – думав він. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Вже на початку твору ми бачимо, як хлопчик замислюється над проблемами родини. Адже будь-яке свято зіпсують нестатки. Через деякий час Василькові довелося побачити, як тато зрубав його ялинку, щоби продати її за три карбованці.

– Тату, – обізвався Василько тремтячим голосом, – та ж то моя ялинка, ви її подарували мені ще тоді, як мене похвалив учитель.

На блакитні очі в білявого Василька набігли сльози. Як не жалкує за своєю ялинкою хлопчик, але розуміє, що ці гроші родині потрібні. Василько виявляє не тільки внутрішню міць, а й справжню чоловічу сміливість та рішучість. Батько наказав йому відвезти ялинку панові. Вже наставав вечір, в лісі сутеніло, тому хлопчик заблукав, а ще й до того ж зламалися сани. Що робити дванадцятирічному хлопчику в темному лісі, взимку, де навколо голодні вовки? Звісно, рятуватись! Автор не розповідає подробиць блукань Василька, але кінець оповідання – щасливий: “Яким та Олена плакали з радощів… А Василько весело щебетав, оповідаючи свої пригоди в лісі”. А як же могло бути інакше, якщо перед нами постає сміливий, кмітливий і люблячий свою родину хлопчик.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (2 варіант)