Руданський Степан – Колька

Що день божий, то й слабує
Жінка в мужика.
Мужик ходить, бабів зводить,
Попа і дяка…

Баби шепчуть, дяк ворожить,
Воду піп святить…
А у жінки – колька й колька,
Й голова болить.

Та коли б то справді колька,
То й хоть би не жаль…
А то, лихо його мамі,
Внадився москаль.

Молодиця москалеві –
Як води дає,
І щоб збути мужа з хати,
Слабу удає.

Мужик піде та й шукає
Баби до руки,
А москаль латає жінку
На всі заставки.

Але була в них дитина,
Хлопець років п’ять.
От той хлопець і підглянув
З ким мамуня сплять.

Тільки батько показався,
Хлопець і біжить:
“Вже здорова наша мати! –
Батькові кричить. –

Тільки-тільки не поспіли!..
Не виділи – жаль!
Оттакую з мами кольку
Витягнув москаль!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Руданський Степан – Колька