Степан Руданський – Крива баба

Раз до ксьондза забрела
Кривая на ноги
І, бідная, на дітей
Просила підмоги.

А ксьондзові грошей жаль, –
Давай її вчити,
Як каліці із дітьми
В білім світі жити.

“Лучче, – каже, – ти навчись
Бабити, змовляти,
То й на себе, й на дітей
Будеш гроші мати!”

“де ж навчитись, пане мій?
Дайте мені раду!”
“Що учитись? Ти змовляй
Хоч так, для прикладу:

“Пробіг пес через овес –
Не шкодило псові,
Най же шкоди не буде
І тому вівсові”.

Пішла баба – і куди!
Як свята, курує;
Пройшло уже кілька літ,
Ба, і ксьондз хорує;

Така гуля, як кулак,
В горлі йому сіла…
Лічать-лічать дохтори,
А все гуля ціла.

Далі вдався до бабів,
Нічого чинити…
От приходить і крива
Слабого лічити.

Ксьондз, до лиха, вже забув;
Вона не питає,
Каже вийти з хати всім,
Сама зачинає:

“Пробіг пес через овес, –
Не шкодило псові,
Най же шкоди не буде
І тому вівсові!”

Подивився слабий ксьондз:
“А, то ти, зозуля?”
Та як враз зареготав –
Так і трісла гуля!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему риси яянина у мені.
Ви зараз читаєте: Степан Руданський – Крива баба
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.