Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків
Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури.
Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та на Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки – Д. Фонвізін, О. Радіщев
У своїй творчості Г. Сковорода проголошував ідеї демократизму і гуманізму, виступав проти пануючої тиранії, висловлював волелюбні помисли і сподівання простого народу, утверджував віру у світле майбутнє вітчизни.
Суспільним ідеалом Г. Сковороди була республіка, де не буде “вражды и раздора”, все “будет общее”. Яскраве виявлення ці погляди знайшли в поетичній творчості, зокрема в збірці “Сад божественных песней… “, куди ввійшло тридцять пісень, написаних у різні роки.
Помітне місце у творчому доробку Г. Сковороди
Ідея свободи у творчості Г. Сковороди органічно поєднана з антимонархічними тенденціями. Письменник часом досить відверто висловлює своє негативне ставлення до царизму, до тиранії. Його твори насичені громадським пафосом. Найсильніше цей пафос виявився в 10-й пісні “Саду божественных песней” – “Всякому городу нрав і права… “, що справедливо вважається класичним зразком соціальної сатири в давній українській літературі. Засобами в’їдливого сміху, войовничого сарказму письменник таврує тут соціальні відносини на Україні в другій половині ХVIII ст., висміює представників різних пануючих станів. Сатиричне вістря пісні спрямоване проти поміщиків і козацької старшини, що прагнуть загарбати якомога більше чужих земель, проти зажерливих купців-лихварів, які грабують людину праці, проти панської розбещеності, проти пияцтва, картярства та ін. Порушує поет у пісні й такі злободенні на той час питання, як несправедливе судочинство, схоластичність офіційної освіти. У ряді інших творів із збірки “Сад божественных песней” Г. Сковорода гнівно засуджує й паразитичне існування духовних феодалів, лицемірство служителів церкви.
Як перший “професіональний” український байкар Григорій Сковорода виступив у збірці “Басни Харьковские”, куди ввійшли тридцять творів. Написані вони прозою, кожна байка складається з двох частин: лаконічної фабули і “силы”, тобто моралі.
Основним джерелом байок були власні життєві спостереження автора над сучасною йому феодально-кріпосницькою дійсністю, вивчена ним за багато років мандрівного життя народна мудрість. Виходячи з інтересів народу, Г. Сковорода виносить присуд вадам тогочасного суспільства, у сатиричних тонах зображує поміщиків, чиновників, охоплених жадобою наживи, чинів, високих посад. Показовою в цьому плані є одна з кращих байок “Олениця і Кабан”. У моралі цієї байки поет осуджує самохвальство, тупоумство панів і підпанків, які намагаються “войти в благородное сословие”, “продраться в чин, совсем им не сродный”.
У байці “Пчела и Шершень” Г. Сковорода в образі Шершня уособлює паразитичні елементи суспільства, що живуть “хищенієм чуждого” і народжені “на то одно, чтоб есть, пить и протчая”. Бджола ж стає образом трудового народу, який все життя віддає праці не тільки заради свого існування, але й заради блага інших.
Про тих, хто береться за справу, яка суперечить природженим нахилам, Г. Сковорода зневажливо говорить у байках “Собака и Кобыла”, “Орел и Черепаха” та ін.
У ряді байок Г. Сковорода, влучно користуючись засобами алегорії, попереджує представників привілейованих станів, що паразитичний спосіб життя може привести їх до сумного кінця. Так, приміром, Чиж потрапив у неволю, спокусившись “сладкой пищей да красной клеткой” (“Чиж и Щиглик); Щука, “напав на сладкую ядь”, проковтнула разом із нею і “удку, увязшую во внутренностях” (“Щука и Рак”). В інших байках поет картає “славолюбие” (“Сова и Дрозд”).
Більшість байок Г. Сковороди, завдяки їх демократичній спрямованості, громадянським мотивам, – безумовно, видатне явище, оригінальне й своєрідне в історії цього жанру в давній українській літературі. І невипадково І. Франко високо оцінив байки українського мислителя, зазначаючи зокрема, що вони “писані гарною, декуди навіть граціозною прозою”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків I. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). II. Соціально-політичні мотиви в творчості Г. Сковороди. 1. Соціальні ідеали українського поета і філософа (демократія і гуманізм, республіка, збірка “Сад божественных песней”). 2. […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого […]...
- Григорій Сковорода – Біографія (СКОРОЧЕНО) Григорій Сковорода (1722-1794) Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині. Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві. Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії. У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу. Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, […]...
- Література рідного краю: Григорій Сковорода Література рідного краю: Григорій Сковорода Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку-Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й […]...
- Григорiй Сковорода. Тематична рiзноманiтнiсть творiв (творча робота) ТВОРЧА РОБОТА На тему: Григорiй Сковорода. Тематична рiзноманiтнiсть творiв. План. 1. Короткі біографічні відомості із життя Г. Сковороди. 2. Лірична збірка “Сад божественних пісень”. 3. Байки Г. Сковороди. 4. Притчі – оповіді алегорично-навчального характеру. 5. Значення творчості Г. Сковороди. Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва. Народився 3 […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “De Libertate” Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Григорій Сковорода – видатний український письменник, просвітитель-демократ Григорій Сковорода – видатний український письменник, просвітитель-демократ Григорій Сковорода увійшов в історію культури українського народу як видатний оригінальний філософ-гуманіст, письменник-демократ. Його праці є життєдайним джерелом, з якого черпатиме наснагу ще не одне покоління. Думаю, ще довго дивуватиме подвиг мислителя, що в глуху добу кріпосництва та релігійних забобонів відважно кинув обвинувачення сильним світу. Заперечував він і […]...
- Г. Сковорода – перший український філософ Постать Григорія Сковороди – постать без перебільшення легендарна, він став таким ще за свого життя. З дитинства спраглий до знань, він навчався спочатку в дяка, який і помітив таланти дитини. Потім справдилася мрія юнака – навчатися в Києво-Могилянській академії. Сковорода з дитинства виявляв безліч талантів: він мав прекрасний голос, грав на кількох музичних інструментах, був […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “Бджола та шершень” Жанр: байка. Головна ідея: Праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої: Бджола, Шершень. Про твір: Байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “De Libertate” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідні мотиви : воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : для ліричного героя воля – найбільше багатство. Григорій Сковорода переймався долею селян, які за кріпацтва були […]...
- Григорій Сковорода – Пізнай в собі людину Сковорода Григорій Пізнай в собі людину Пер. Μ. Кашуба; Пер. поезії В. Войтович. – Львів: Світ, 1995. – 528 с. Україна знову стала на шлях духовного відродження. Багато людей повертаються до Бога, читають Біблію. Читають. Та чи розуміють? Гадаємо, що у цьому їм допоможе “любитель священної Біблії” Григорій Сковорода, який заговорив у цій книзі зрозумілою […]...
- De libertate – Сковорода Григорій Що є свобода? добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Найбільша цінність […]...
- “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться […]...
- Великий байкар Леонід Глібов ВЕЛИКИЙ БАЙКАР Леонід Глібов Леонід Іванович Глібов народився 4 березня (21 лютого) 1827 р. в с. Веселий Поділ на Полтавщині. Батько майбутнього письменника був управителем маєтків поміщиків Родзянків у с. Веселий Поділ, а згодом – у с. Горби. Родзянки видавали себе за прихильників мистецтва, вони всерйоз вважали літературою власні порнографічні вірші, а розпусту прикривали увагою […]...
- Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків КРИЛОВ ІВАН (1769-1844) Відомий російський байкар, представник просвітницького реалізму критичного напрямку. Література захоплювала і. Крилова з дитячих років і, хоча працював дрібним чиновником і бібліотекарем, вже з 20 років був видавцем власних журналів, де друкував яскраві сатиричні твори. . Перші байки – “Дуб і тростина”, “Вередлива наречена” – були надруковані 1806 року в журналі “Московський […]...
- Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода) Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них. Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця […]...
- Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла […]...
- Твір на тему: Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “Бджола та шершень” Жанр : байка. Головна ідея : праця має стати для людини природною потребою і “найсолодшою поживою” (ідея спорідненої праці). Головні герої : Бджола, Шершень. Про твір : байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а […]...
- Детальний Аналіз “De Libertate” Г. Сковорода ” De Libertate ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: лірика Вид лірики: Філософсько-громадянська Жанр: ода. Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну цінність і про Б. Хмельницького як взірця боротьби за свободу. Мотиви: Возвеличення свободи як найбільшої суспільної цінності; прославляння Б. […]...
- Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права… ” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити […]...
- Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі “Енеїда” зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором. Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні […]...
- Твір на тему: Григорій Сковорода (чим багатий мій народ, якими скарбами він може поділитися з іншими) Григорій Сковорода давно вже став символом мудрості українського народу. Про великого філософа України сказано і багато, і замало водночас. Він був у всьому незвичайною людиною. За спогадами його сучасників, одягався він охайно, але просто. Їжу вживав виключно рослинну та ще молочні продукти, і то раз на день після заходу сонця, м’яса й риби зовсім не […]...
- Григорій Сковорода – Повна академічна збірка творів За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків-Едмонтон-Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с. ISBN 978-966-372-330-3 Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722-1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість […]...
- Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: “А мій жребій – з голяками”). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; […]...
- Морально-етичні ідеали творчості поета-філософа Григорій Сковорода – видатний український філософ, просвітитель, письменник-гуманіст XVIII століття. Автор філософських і педагогічних трактатів, поетичних творів, перекладів, проповідей, притч, байок, він був високоосвіченою людиною свого часу, його геній зростав на народному грунті. Наскрізною ідеєю філософії й художньої творчості Сковороди є пошук людського щастя. Мислитель прагнув пізнати сенс людського життя і вбачав його не в […]...
- Г. Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Реферат на тему Г. Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Розумовий розвиток людини, за Г. Сковородою, необхідний для пізнання навколишнього світу і самої себе – щоб дійти до істини. Джерелом усіх знань він вважав досвід, практику, життя. Природно, що вчений обстоював необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їх соціального стану. Загалом школи мають […]...
- Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Сковорода Григорій – Біографія Григорій Савич Сковорода (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк – 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) – український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. […]...
- Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний). Вид лірики : громадянська (філософська). Провідні мотиви : викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : у пісні “Всякому місту […]...
- Велич і безсмертя Г. С. Сковороди Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. М. Рильський Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого […]...
- Детальний Аналіз “Всякому місту – звичай і права” Г. Сковорода ” Всякому місту – звичай і права ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: лірика. Жанр: філософсько-сатирична поезія. Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління. Ідея: ушанування справжніх життєвих цінностей; засудження і висміювання моральних вад тогочасного суспільного життя; поштовх до […]...
- Повчальний зміст байок Г. Сковороди Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності… Усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки […]...
- Діалоги з Г. Сковородою про сенс і цінності життя Григорій Савич Сковорода – видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про […]...
- Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Сковорода цікавий не лише як філософ, але як педагог, практик, теоретик, просто людина. Так, у вірші “Всякому місту – […]...
- Григорій Сковорода – Всякому місту – звичай і права У вірші “Всякому місту – звичай і права.” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні […]...
Україна в поезії стуса.