Знаковість постаті Роксолани (за повістю О. Назарука “Роксолана” й історичними довідками)
Недавно я поза Уралом
Блукав і господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало!
Т. Шевченко
Історія моєї землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: “… яка біда, яка чума мене косила, а сила знову розцвіла!” Можна було б, посилаюсь на історію, розповідь починати від монголо-татарської неволі, яка не тільки знищила
Однак всупереч несприятливим обставинам фізичні й духовні сили народу поступово зростали, нагромаджувалися… Та тих сил було замало. Й серед них не було такої постаті, яка б підняла народ, відстояла гідність його, гідність держави в цілому. Український народ чомусь постійно схиляв голову, тримав її на рівні плечей. Він був темною, безпросвітною масою (мова йде про 15 століття), яка в неволі коротала свій вік. І, можливо, говорить О. Назарук, на знак того, що в українському народі ще є достойні
Далеко від рідної землі Настуся виявила риси характеру, притаманні українцям. На недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею (працьовитість – одна з найвиразніших рис українців!), літературному й музичному обдарованню.
Майже сорок років Роксолана потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу. Це був її тріумф. Вона вела боротьбу за свою особистість, свою гідність, свою волю і духовно винищила в ній перемогу. Це стало можливим тільки тому, що її боротьбу живила любов до рідного краю, надія на неї. Любов і надія стали тим порогом, що вберігав її особистість, не дав їй бути поглинутою османським оточенням.
Настя – символ України, а дівчачі співанки, які припливали до неї з рогатинських вечорів у Стамбул, – символ чистоти її душі, ніким не вбитої пам’яті про рідну землю.
Пізніше, уже набувши життєвого досвіду, збагативши свій розум філософією, вона збагне, чому турки мають землі, церкви, багатство, а українці – ні. Вона переконається, що впродовж усіх років проживання далеко від батьківського дому, думала про матір-неньку, чинили все в дусі свого народу. Українські традиції Роксолана переносила на Схід. Ось історична довідка як один із доказів. Коли Роксолана втратила з роками свою привабливість, слуги Сулеймана привезли до його гарему молоду красуню. Роксолана не дала згоди на її проживання в палацах свого чоловіка, бо в Україні “один муж, одна дружина і на все життя”.
Сулейман погодився з Ель Хуррем і залишився вірним їй до кінця своїх днів. Та про це О. Назарук не пише.
Розумом, усіма можливими силами й засобами вона вела щоденну багатолітню, духовно виснажену боротьбу, звертаючи свої погляди в бік України, з постійною думою про допомогу їй. Та досягти вершин не зуміла. Не було нероздільного зв’язку з Україною, зі своїм народом. Виходить, що її боротьба індивідуальна, особиста, без опори на народне коріння…
Така боротьба не забезпечує перемогу. І все ж, ми шануємо Роксолану. Вічна пам’ять цій фізично й морально сильній жінці, яка намагалася своїми діями та вчинками довести, що українці – це сильна самобутня нація, яка має майбутнє, її патріотизм не був підробленим, він був справжнім. У нутрі серця свого вона мала завзяту певність, що осягне свою ціль, хоч би довелося їй прибити на хрест два народи: свій і мужа свого.
В українському дусі Роксолана хотіла виховати й своїх дітей, мріяла про те, щоб вони у своєму життя керувалися українськими чеснотами. Перебуваючи в Єгипті, ведучи розмову з євреями, вона переконалася в тому, що в кожного народу є свої святині. А пісня, звертаючись до сина, зазначила: коли будеш на престолі, не забудь передати Єрусалиму Мур Плачу.
До речі, згідно з історичними даними, Селим подарував євреям Мур Плачу.
Однак (це теж з історії!) ще до фізичної смерті Боязида (він став п’яницею) вона не могла не бачити, що діти остаточно перекреслили те, що вона вимріювала й виснаджувала. Це клало край її сподіванням – вона зрозуміла, що Боязид належить не їй, що її земля йому чужа. Така закономірність, діти виховувалися в суворих умовах Османської імперії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Природний розум і врода Роксолани – героїні повісті О. Назарука “Роксолана” … У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, У єгиптян – Клеопатра, у французів – Жанна Д’Арк, У росіян – графиня Морозова, у нас – Роксолана. П. Загребельний У Стамбулі білі стіни найбільшої мечеті перед гробницею-тьорбе жінки з України, яку у світі знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. На великій міській ділянці височить мечеть, збудована […]...
- Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) І. Роман “Роксолана” – історія боротьби дівчини за свою особистість. II. Зовнішність та внутрішній світ Роксолани. 1. Портретна характеристика дівчини. 2. Розум та чесний характер. 3. Самотність на чужині. 4. Любов до України, допомога рідному місту. 5. Піклування про турецьких людей (у Стамбулі була збудована мечеть за […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (2 варіант) З-під пера Павла Загребельного вийшло багато творів, та саме романи займають найпомітніше місце в його творчості. Роман “Роксолана” – історія життя простої української жінки, яку в ранній юності розлучили з рідною землею, але на чужині вона спромоглася досягти такого високого становища, якого ніколи не досягала жодна жінка за всю історію існування могутньої Османської імперії. Настя […]...
- Проблема служіння народові в історичній повісті О. Назарука “Роксолана” Все на світі можна вибирати, сину. Вибрати не можна лише Батьківщину. В. Симоненко Повість “Роксолана” писалася упродовж кількох років – з 1918 по 1926 pp. Головні герої повісті – Сулейман Величний і дівчина-русинка Настя Лісовські, дочка О Луки. Ці історичні постаті жили на переломі Середньовіччя й Нових часів. Український народ, на думку істориків, переживав у […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (1 варіант) “У всякого своя доля”, – писав Тарас Шевченко, і це дійсно так. Комусь судилося прожити тихе, спокійне життя, а хтось жив бурхливо і назавжди залишився безсмертним, відігравши значну роль в історії. Переді мною портрет жінки: обличчя не вражає вродою, але щось є в очах. Можливо, радість перемоги? Задоволення життям? Чи невідступний біль, схований десь на […]...
- Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного) Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою […]...
- Роксолана – султанша-українка (За романом П. Загребельного “Роксолана”) Серед небагатьох жінок, яким доводилося керувати великою державою, та ще й у мусульманському світі, є й усім нам відома Роксолана. Життєвий шлях цієї непересічної жінки взагалі здається фантастичним. Їй удалося наперекір жорстким заборонам мусульманства потрапити до гарему турецького султана Сулеймана, стати його улюбленою дружиною, а потім і султаншею й без малого на сорок років зробитися […]...
- Роксолана – моя улюблена героїня В українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани. Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім’єю фільм “Роксолана”. У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює […]...
- Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Історична повість О. Назарука “Роксоляна” мала вийти друком ще 1918 року, але на заваді стали революційні події. Автора запросили працювати в українському уряді. Та коли книга нарешті була надрукована, це стало знаковою подією. Повість і сьогодні має чимало шанувальників – особливо в Україні. Мене теж захопив сюжет повісті. Гострота перебігу подій, психологічні портрети персонажів, життя […]...
- Від полонянки до дружини могутнього султана. Феномен Роксоляни (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Нині багато говорять про феномен української дівчини Роксоляни. Дехто віддає належне її вроді та розумовим здібностям, інші не вбачають у цьому нічого надзвичайного і схильні приписати карколомні сходження української полонянки випадковому збігу обставин. Я вважаю, що розгадку своєї таємниці попівна з Рогатина залишила ще не одному поколінню співвітчизників. У Стамбулі з фактом існування Роксоляни вже […]...
- Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох […]...
- Наближення далекої історії (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Історія кожного народу знає ім’я хоча б однієї жінки, яка творила історію. У Франції – це Жанна Д’Арк, в Росії – Євпраксія, в Україні – Роксолана. Відомо, що Роксолана (Анастасія Лісовська) народилася 1505 року в місті Рогатин на Галичині в родині священика. 1520 року ще п’ятнадцятилітньою дівчина потрапила в полон до кримських татар і була […]...
- Сочинение на тему: Роксолана Роксолана была удивительной женщиной, Сулейман называл ее Хуррем – смеющаяся. Попав во дворец султана, она попросила разрешения пользоваться библиотекой, и за время пока Сулейман был в военном походе, успела освоить насколько языков. Она писала стихи, ценила искусство, разбиралась в политике, умела танцевать. Все это будто околдовало ее супруга. Даже грозная дворцовая гвардия боготворила госпожу, а […]...
- Твір на тему: Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив […]...
- Світ героїні роману Павла Загребельного “Роксолана” Прикметною рисою роману Павла Загребельного “Роксолана” є значне розширення світу героїні порівняно з прозою попередників, де він в основному зводився переважно до сімейно-побутової сфери. Автор образу Роксолани активно освоїв суспільні, національні, професійні площини буття жінки у зв’язку з висвітленням таких проблемно-тематичних аспектів як “жінка і нація”, “жінка і держава”, “жінка і влада”, “жінка і патріархальний […]...
- Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою. Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літературі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була […]...
- Твір на тему: Рецензія на кіносеріал “Роксолана” Серед численних серіалів, що заполонили останнім часом телеекран, фільм “Роксолана” привертає увагу не тільки тим, що він створений на основі роману нашого сучасника, українського письменника Павла Загребельного. Фільм побудовано за законами пригодницького жанру, і тому сюжет сприймається як захопливий. Темою кінотвору є зображення подій XVI століття, пов’язаних із двома країнами – Україною і Туреччиною. Фільм […]...
- Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки Чи довго ще, о Господи, чи довго Ми будемо блукати і шукати Рідного краю на своїй землі? Леся Українка Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка “Круча”), після чого в довоєнні роки побачили […]...
- Образ Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися […]...
- Біографія Осипа Назарука Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми. Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю […]...
- Павло Загребельний – Роксолана (СКОРОЧЕНО) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі […]...
- Роксолана (скорочено) – Загребельний Павло Уривки Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі кішок – улюблена тварина їхнього пророка. […]...
- Грушовська Катя – Глянь ось ці дві акварельні постаті Глянь ось ці дві акварельні постаті Мов ватермарки щирості на синтетичній простині Міста. цього імлисто землистого простору Скільки їм того щастя на ті сантиметри зросту? Скільки їм того сміху на вісім із лишком років? Поки з плечей проростає м’ята меліса поки Восковий вечір робить свої сутінкові кроки Пестить долоні місяць своїм мармуровим оком Глянь, це […]...
- Твір на тему: Найвизначніші постаті світової та вітчизняної культури Найвизначніші постаті світової та вітчизняної культури Чому люди люблять усе порівнювати? Бо так вони пізнають світ. Те ж саме стосується й явищ культури. Потрібно визначити позитивне й негативне, щоби розмістити свої знання в систему. У літературі ці “найвизначніші постаті” позначають словом “канон” у значенні взірцевості, найвищих проявів творчого духу людства. Наприклад, американський літературознавець Геролд Блум […]...
- Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (1 варіант) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, прекрасна Роксолана, талановита Маруся Чурай, хіба не були вони криницею, […]...
- Чим полонила Настя Лісовська “пана трьох частин світу”, або “Якби я був султан… “? (за твором “Роксолана”) Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам підкоряються землі “від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях”. Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до ніг, щоб урятуватися. Ви маєте сотні наложниць, прислужників-підхалимів, чию жалюгідність і нещирість доводиться бачити день за днем. Чого б ви тоді […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (IV варіант) В повісті Богдана Лепкого “Орли” змальовуються часи, коли Москва посилювала притискання України, коли російський цар Петро І намагався міцно і надовго приєднати Україну до Росії. Посилювалось гноблення нашого народу, знищувалась його історія, пам’ять, мова. “Часи були страшні: за одне слово можна було заплатити здоров’ям, а то й життям”. Ось “почепили москалі” черговий “папір на магістраті”. […]...
- Людина, земля, всесвіт (за повістю М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа”) У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Уже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка […]...
- Чи є Б’янка втіленням образу сильної української жінки? (Твір-роздум за повістю М. Хвильового “Сентиментальна історія”) Нова доба вимагає нових героїв, нових персонажів. Революційні перетворення 1917 року породили ціле покоління людей, захоплених ідеєю, відданих їй, фанатично вірних. Такі нові герої могли піднімати маси на боротьбу, їм вірили, та вони й самі беззастережно вірили в користь того, що відбувається. Звичайно, вони знайшли своє відображення в літературних творах різних авторів. Особливо цікаво спостерігати, […]...
- Згубний вплив приватної власності на людину (за повістю І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах він показав не тільки чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до нового життя, але й відобразив, як морально губить […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (ІІ варіант) Надзвичайно вразив мене образ юної Орисі з повісті Богдана Лепкого “Орли”. Орися постає мужньою, поважаючою себе дівчиною. Коли москалі викрадають її вночі, не страх опановує її серце, а лють та відчай від того, що вона не може певним чином відстояти свою гідність. Для дівчини гідність важливіша за життя. Також Орися змальовується як любляча донька, яка […]...
- Честь та зрада (За повістю І. Франка “Захар Беркут”) Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ. У повісті Івана Франка “Захар Беркут” відтворено події XIIІ-XIV століть. На її сторінках ми знаходимо образи тих, хто захищав, а також тих, […]...
- Пробудження таланту (за повістю С. Васильченка “У бур’янах”) Як народжується талановитий письменник? Чому його світобачення відрізняється від світосприйняття пересічної людини? На ці питання можна знайти відповідь в уривках з повісті С Васильченка “У бур’янах”, де художньо змальовано дитинство видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Характер свого героя, його духовний світ повістяр подає в розвитку. Малий Тарас ріс надзвичайно допитливим. Його цікавило, звідки сходить […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка” Марка Вовчка) Повість “Інститутка” належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої поміщиці, розвиток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгортається як зіткнення антагоністичних сил. Тому […]...
- Образ Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність (за повістю “Талант”) Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської родини. Вона сирота, живе з матір’ю. Отримала певну освіту, але не має тяги до навчання. Хоч деякий […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) (1 варіант) Світова література має у своїй скарбниці багато історій трагічного кохання, багато закоханих героїв, мрії яких так і не здійснилися. Трістан та Ізольда, Ромео та Джульетта, Паоло та Франческа і ще багато-багато закоханих, яких розлучила чи доля, чи злість та ненависть інших людей. Михайло Коцюбинський додав до цього переліку ще одну пару – Івана та Марічку, […]...
- Роксолана Вірлан – Хлопці, не смійте вмирати..! Хлопці, не смійте вмирати..! Ой полягло вже сміливців. Коляться урвані дати: Двадцять, сімнадцять, За тридцять… Півночі злі заволоки- П’яні сусіди – клепали Триста обвуглених рОків Ніж на Вкраїну оспалу. Лаптями перлись у душі- Звані братами чужинці, Хіть свою чорну роззувши- Гадили плеса трипільські. Наші ж гострилися леза, Вени вогнем набухали, Гени скресали почезлі,- Важко зопершись […]...
Юрій старостенко твори.