Аналіз усмішки “Як варити і їсти суп з дикої качки”
” Як варити і їсти суп із дикої качки ” – одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі “Перець” 1945 р.
Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. “Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту
Їдете ви компанією, тобто колективом, так – чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці… “.
За цим описом збирання на полювання – неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.
Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: “Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього
Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне – що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- Остап Вишня – Як варити і їсти суп з дикої качки Остап Вишня ЯК ВАРИТИ І ЇСТИ СУП ІЗ ДИКОЇ КАЧКИ (М. Т. Рильському) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі багатолітніх спостережень і наукових досліджень остаточно визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та ію очеретах і тихих-тихих плесах, по річках-колисках смарагдової Батьківщини нашої Радянської… Словом, ви поїхали на лугові […]...
- Як варити і їсти суп із дикої качки (скорочено) – Вишня Остап Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), […]...
- Остап Вишня – Як варити і їсти суп з дикої качки (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Як варити і їсти суп із дикої качки (Скорочено) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, […]...
- Сім’я дикої качки (скорочено) – Гуцало Євген Юрко йшов старим дубовим лісом, вдихав свіже повітря й радів, що рано встав і сам іде на риболовлю. Тільки закинув вудку, як почув ззаду гупання. Він так і знав, що приплететься Тося, як збиралася. Настрій у нього одразу зіпсувався. Звинуватив дівчину, що саме через неї не ловиться. Поверталися з річки вдвох. Юрко почав розповідати, як […]...
- Людина і світ в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Від самого народження ми пізнаємо цей великий прекрасний, неозорний світ, вчимося жити в ньому так, щоб відчувати гармонію взаємин між людьми і гармонію співіснування з живою природою. Саме ці проблеми порушує в своєму оповіданні “Сім’я дикої качки” український письменник Євген Гуцало. Письменник самобутнього, багатогранного таланту, він написав багато оповідань і новел для дітей середнього шкільного […]...
- “Що я читаю? Читанку природи… ” Людина і світ в оповіданні Е. Гуцала “Сім’я дикої качки” Сенс творчого життя Євгена Гуцала – це любов до простої людини, прагнення відкрити в звичайному незвичайне, в смішному – драматичне, в трагічному – життєствердне. Це вміння зрозуміти і облагородити чесну людину, а нечесну, морально ницу – викрити перед людьми. Цей дар поетичного осягнення людини і природи Є. Гуцало підтверджує, прозираючи в глибини людського світосприйняття. Так […]...
- Заклик до збереження природи в оповіданні “Сім’я дикої качки” … У житті добро й зло не так чітко розмежовуються, буває й “добро” нелюдське, буває, й зло вбирається в приємні шати… В. Дончик Яку красу дарує нам природа! Кожний бачить в ній щось особливе, чарівне. З щедрістю людина приймає дари матінки-природи: квіти, ягоди, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок. А чи завжди люди вдячні їй? […]...
- Морально-етичні проблеми в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Морально-етичні проблеми в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Євген Гуцало у своїх новелах, повістях і романах змалював багато персонажів дітей, які чарують читачів неповторністю характерів, чистотою своїх почувань і помислів. На противагу цій чистоті письменник викриває і вади у серці та поведінці деяких героїв, ніби пропонуючи нам самим замислитися і дати їм власну оцінку. […]...
- Аналіз збірки “Мисливські усмішки” Вершиною розвитку жанру вважаються ” Мисливські усмішки “, які Максим Рильський назвав “ліричною поезією в прозі”. Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери “мешканців” лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (3 варіант) Кожна людина на Землі, на мій погляд, любить ті місця, де вона народилася чи провела майже усе життя. Бо це її рідний край, де знайома кожна рослина, де затишно бути навіть на самоті. Павло Губенко, більш відомий як Остап Вишня, теж дуже любив природу. Він вирушав на полювання з єдиною метою-помилуватися густими лісами, запашними сінокосами, […]...
- Аналіз усмішки “Сом” З великим замилуванням описує Остап Вишня природу – річку Оскіл, диких каченят: “Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні… “. Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (4 варіант) Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” Остап Вишня. Читаючи його твори, розумієш, наскільки віддано він любив рідну землю, як щиро намагався їй допомогти вижити в атмосфері байдужості та зневажливого […]...
- Веселе полювання за збіркою оповідань О. Вишні “Мисливські усмішки” “Мисливські усмішки” – одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти із задоволенням читають ці гуморески. Герої “Мисливських усмішок” чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (1 варіант) “Мисливські усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі любителі і охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці і квіточці. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (2 варіант) Жив на землі невтомний майстер сміху, вірний патріот рідної землі та взагалі незвичайна людина. Він намагався відкрити людям очі на ті неподобства, що робили вони власноруч. Він хотів, щоб люди нарешті зрозуміли, наскільки важливо жити у гармонії з усім живим, любити природу та взагалі рідну землю. Хо це “він”? Це Остап Вишня. Він був і […]...
- Остап Вишня – Сом (АНАЛІЗ) Аналіз твору Остапа Вишні “Сом” 1953 р. Літературний рід : епос. Жанр: усмішка. Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера. Головна ідея: виховання любові до природи. Композиція: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися […]...
- Остап Вишня – Мисливські усмішки (збірник) ОСТАП ВИШНЯ МИСЛИВСЬКI УСМIШКИ ( Збірник) ВIДКРИТТЯ ОХОТИ Власне кажучи, щороку “Вiдкриття полювання” буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого листопада на звiра, але якось уже – так утрадицiйнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви […]...
- За городом качки пливуть – Родинно-побутова пісня За городом качки пливуть, Каченята крячуть… Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами, А багаті вдома сидять З кіньми та з волами. А багаті вдома сидять З кіньми та з волами. “Ой чи чула, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє […]...
- Дядько їсти хоче – Глазовий Павло Просить дядько в ресторані: – Принесіть котлету. – А йому офіціантка Тихо каже: – Нєту. – То давайте хоч салату Або вінегрету. – А йому офіціантка Знову каже: – Нєту. – Дядько дивиться на дівку, Як на поторочу. – Зарядила: “нєту, нєту”… А я їсти хочу. – Дівка стала руки в боки, В’їдливо питає: – […]...
- Тарас Шевченко – Якби з ким сісти хліба з’їсти Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Та ба! Нема з ким. Світ широкий, Людей чимало на землі… А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись. Або… Ні. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо […]...
- “Мисливські усмішки” – яскрава сторінка в українській сатирично-гумористичній літературі Природа завжди була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Протягом багатьох післявоєнних років письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за звучанням, наснажені лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста. “Відкриття охоти”, “Лисиця”, “Сом”, “Бекас”, “Вовк”… – все це гуморески, які ввійшли до “Мисливських усмішок”. У цих яскравих шедеврах особливо чітко […]...
- “Усмішки” Остапа Вишні 1. Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури (це чародій сміху, майстер гострого слова, який висміював у своїх творах бюрократів, п’яниць, хапуг, браконьєрів. Вишня – письменник народний, бо боліє душею за народ, його страждання, а також радіє його радощам). 2. Вишня – новатор (він збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, […]...
- Микола Вінграновський – Качки летять! Качки летять! Марієчко, – качки… Качки летять! У крилах свище небо… Важкі соми пригублюють гачки, І жовкне білий світ навколо тебе. Маріє, мріє, мрієчко моя, Моя Марієчко тривожна, Твоїм гірким, як світ. Ім’ям Мені звучить хвилина кожна. Я наче в сні тебе ловлю, Навколо тиша ні шелесне. Благословляю і люблю Твоє чоло двадцятивесне, І шиї […]...
- Остап Вишня – письменник, рибалка і мисливець (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, […]...
- За городом качки пливуть (народна пісня) За городом качки пливуть, Каченята крячуть… Вбогі дівки заміж ідуть, А багаті плачуть. Вбогі жінки* заміж ідуть З чорними бровами, А багаті вдома сидять З кіньми та з волами. – Ой чи чула, дівчинонько, Як я тебе кликав? Через твоє подвір’ячко Сивим конем їхав. – Ой хоч чула, хоч не чула – Не обзивалася, Темна […]...
- За городом качки пливуть скорочено – Родинно-побутові пісні За городом качки пливуть. Каченята крячуть. Вбогі дівки заміж ідуть, } 2 А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами, А багаті дівки сидять З кіньми та волами. “Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє подвір’ячко Сивим конем їхав?” “Ой хоч чула, хоч не чула Не обзивалася: Темна нічка-петрівочка Вийти […]...
- Твір на тему: Уподобали качки… калюжу (твір-опис місцевості) Січень цього року видався відносно теплим, вологим, безсніжним. Різдво ми зустрічали з дощем. Та й Святки не обіцяли змін у погоді. Правда, одного разу вночі випав легкий сніг, ртутний стовпчик термометра опустився до мінус чотирьох. Ми вже зраділи: нарешті зима! “Час і лижі готувати”, – як завжди невчасно радів тато. Вдень за кілька годин усе […]...
- Аналіз “Кавказ” Шевченко ” Кавказ ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: Ліро-епос. Жанр “Кавказ”: Сатирична поема з елементами лірики та героїки (“… огниста інвектива проти “темного царства” (І. Франко). Тема ” Кавказ “: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської […]...
- Аналіз вірша Д. Павличка “Два кольори” Материнська пісня… Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна й лагідна, хвилююча й щира, як одвічна любов, що змалечку навіває нам поетичні образи землі и неба, сонця и рясного суцвіття, учить любові до рідного краю, праці, близьких і рідних нам людей та гордості до найсвятішого. Два кольори – дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують […]...
- Михайло Коцюбинський – Тіні забутих предків (АНАЛІЗ) Аналіз твору Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” 1911 р. Літературний рід: епос. Жанр: повість. Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі XIX й XX ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями. Головна ідея: оспівування високого й красивого почуття кохання. Головні герої: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина […]...
- Микола Вінграновський – Над Чернівцями вороняччя Над Чернівцями вороняччя, Над Чернівцями голуби, І поетичним щастям плаче Михайла погляд голубий, І сміх, і шепіт серцю милий, Гуцулки погляд чорнокрилий, Як птича тінь, небесна тінь! Під небом зустрічі й розлуки Карпатських вин таємні руки Нам загойдали далечінь. І час гойдається, і гори, І день, і ніч, і щастя, й горе – Чи не […]...
- Аналіз творчості Михайля Семенка Провідним поетичним образом у поезії М. Семенка є місто. Його він оспівував у кількох поезіях з однойменною назвою. Ці твори мають другу назву за першим рядком: “Вдихаю я тонку отруту… “, “Блимно і крапно”, “Сонце освітлювало… “, “Зойкно вилітали… “, “Вечір подощовий… “, “Місто мокре”, “Ось те сте… “. А також у віршах із надзвичайно […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Чого являєшся мені у сні” Вірш “Чого являєшся мені у сні” увійшов до славетної збірки “Зів’яле листя”, створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. данькевичем, він став популярним романсом. Вірш “Чого являєшся мені у сні” – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
- Аналіз “Сом” Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі “дніпро” з підзаголовком “З мисливських усмішок”. Починається твір із запрошення побувати “на річці на Осколі”, ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу – своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова живописного пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. […]...
- Аналіз твору “Мені зоря сіяла нині вранці” Усе життя В. Стус прагнув стати тим, ким він є. Ця позиція поета чітко окреслена у вірші ” Мені зоря сіяла нині вранці… “: … Жити – то не є долання меж, а навикання і самособоюнаповнення. У “самособоюнаповненні” – суть Стусового світовідчуття. Саме це було метою поета, до здійснення якої він увесь час поривався й […]...
- Аналіз твору Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Ідейно-тематичний зміст Трагікомедія”Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на […]...
- Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Карпенко-Карого “Мартин Боруля” 1886 р. Літературний рід: драма. Жанр: трагікомедія. Тема: дворянство як міф про краще життя. Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю. Дійові особи: заможний хлібороб Мартин Боруля, його дружина Па-лажка, син Степан, дочка Марися; багатий шляхтич Гервасій Гуляниць-кий, його син […]...
- Аналіз повісті Ольги Кобилянської “Земля” 1902 До вершинних творів о. Кобилянської належить повість “Земля”, написана на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі димці неподалік від Чернівців, куди письменниця часто виїжджала на відпочинок. Кобилянська була особисто знайома з родиною Жижіянів (у повісті – Федорчуків), до якої належали брати. дворічне життя в димці дало авторці змогу глибше […]...
Образ україни в творчості стуса.