Детальний Аналіз “Стилет чи стилос?..” Маланюк



” Стилет чи стилос?.. ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури “Стилет чи стилос?..”: філософська, громадянська лірика,

Жанр “Стилет чи стилос?..”: Вірш.

Мотиви “Стилет чи стилос?..”: ролі слова, митця в житті суспільства; утвердження думки, що митець повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації.

Віршовий розмір “Стилет чи стилос?..”: ямб.

Художні особливості “Стилет чи стилос?..”: у поезії реальний

світ постає крізь призму поетового “я” і читач захоплюється символічністю та образністю. Так, у вірші “Стилет чи стилос?..” ці предмети мають не просто пряме, матеріально виражене значення: стилет – короткий кинджал, стилос – паличка для письма. Стилет є символом одвічного близького бою сам на сам, свідомого вибору жертовної боротьби за ідеали народу. Стилос – це уособлення мистецтва з його витонченою гармонією, музикою людських почуттів та магією добра й краси. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор вагається, чому віддати перевагу – боротьбі, дії, силі чи прекрасному, поезії.
Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини й у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих сил (там “пестощі” – “тут – жаха набряклий вітром обрій”), І все ж герой зачарований “веселим галасом бою”, “безмежжям” та готовий поринути у вир бурхливого життя.

Примітки: Є. Маланюк продовжив традиції Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, якіпідкреслювали суспільну важливість поезії. Концепція мистецтва Маланюка – служити Україні, втілювати загальнонаціональні ідеї. “Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко / Вагаються трагічні терези”, – так поет роздумує над місією митця і його покликанням, яке за жодних обставин не допускає фальшу чи кон’юнктури. Стилет і стилос, зброя і перо, сила і краса зливаються в єдиному образі, символізують боротьбу за ідеали народу, свідомий вибір і жертовне служіння красі й правді.

Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п’яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім’ята,
І вабить сном солодких таємниць,
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів…
А тут – жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.
Та тільки тут веселий галас бою –
Розгоном бур і божевіллям хвиль
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!
1924 р.

ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

“Маланюкова поезія залишиться… доказом суворої сили українського слова, його здатності бути не лише мелодійним, ніжним, барвистим, гнучким, вигадливим, – ай згустком волі і думки, що концентруються в пекуче почуття” (І. Дзюба).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Вірш фуга смерті читати.
Ви зараз читаєте: Детальний Аналіз “Стилет чи стилос?..” Маланюк