Детальний Аналіз твору “Місто” Підмогильний
Паспорт твору:
Рід літератури “Місто”: епос.
Жанр “Місто”: Урбаністичний роман.
Тема “Місто”: підкорення людиною міста.
Ідея “Місто”: утвердження філософії вітаїзму, аналіз вічних цінностей буття, взаємин людини й урбаністичного простору.
Герої “Місто”: Степан Радченко – головний герой; Надійка – дівчина із села; Левко – студент; Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – господар; Тамара Василівна (Мусінька) – дружина крамаря, у якого жив Степан, його коханка; Максим – син
Композиційно-стильові особливості: Валер’ян Підмогильний епіграфом до свого роману “Місто” взяв такі слова з Талмуду: “Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є, як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє”, а також слова Ана – толя Франса: “Як можна
Соломія Павличко з цього приводу зазначала: “Він зробив тіло головним героєм “Міста” й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті, вона, на думку автора, неможлива”.
Розповідь подана через історію душі Степана Радченка – енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Уперше Київ відкривається йому з Дніпра як край світу й пуп землі. Роман починається реченням: “Здавалось, далі пливти нема куди”. Під Степановими ногами – ще жодного грунту, тільки хистка й непевна вода. Але з плином часу відбувається поступове просторове завоювання міста.
Автор відштовхується від класичної європейської традиції – показати підкорення міста людиною як об’єктивний шлях людської цивілізації. За рік перебування у Києві Степан здійснив велику еволюцію: став відомим письменником, обійняв престижну посаду, познайомився із впливовими людьми. Він досяг матеріального добробуту, який дав можливість збагачуватися духовно – відвідувати кіно, театри, виставки. Проте Степан не досягнув головного – душевної рівноваги. Перебуваючи на високому щаблі соціальної драбини, Радченко дедалі частіше відчуває самотність, часто у спогадах повертається в минуле, хоча розуміє, що відірвався від села, рідної стихії і вороття немає. Степана “постійно мучитиме роздвоєність душі: продовжувати рухатися вперед і не мати сили відродити в собі первісне єство” (Р. Мовчан). І назвати Степана Радченка цілісною особистістю не можна, хоча зовні він уписувався в рамки еталона.
Повністю розкрити характер Степана Радченка допомагають жіночі образи: Надійка, Тамара Василівна, Зоська, Рита. Кожна жінка – це певний період життя Степана Радченка, етап на його шляху до мрії, своєрідний індикатор вияву найхарактерніших рис головного героя.
Фінал роману “Місто” відкритий, і він може стати початком нової історії, адже Степан пише повість про людей.
Роман “Місто” – психологічний твір. Образ Степана Радченка далеко не однозначний, як його часто трактували. Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро зі злом, яка інколи заради особистого утвердження здатна піти навіть на злочин, не страждатиме й від людських жертв, і разом – це неординарна особистість із виразною суспільною й психологічною неодновимірністю, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ.
Проблематика “Місто”:
- сенсу людського життя; добра і зла; біологічного і духовного; маргінального суспільства.
Примітки: В. Підмогильний створив модерний роман, у якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. Думки про творчість В. Підмогильного: – “Він бачив її, розумів і творив її образ в усій суспільній, психологічній і біологічній складності… Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але в той же час був свідомий усіх її слабкостей” (Г. Костюк). – “Це роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму приреченого” (Юрій Шерех).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Літературний паспорт твору мина мазайло.