Гайдамацькі пісні



Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про вбивство Бондарівни паном Каньовським (Миколою Потоцьким), про Саву Чалого, Залізняка і здобуття ним Умані, про Швачку, Гната Голого. Г. п. виражали волелюбний ідеал

українців, славили мужність і відданість батьківщині, осуджували зрадників і злочини поневолювачів. Г. п. мотивами перегукуються з козацькими, опришківськими та повстанськими. Вони ввійшли до збірників М. драгоманова (Політичні пісні українського народу XVII-XIX ст. Вип. 1,11. – Женева, 1883, 1884; Нові українські пісні про громадські справи. – Женева, 1881), д. Ревуцького (Українські думи та пісні історичні. – К., 1919) та ін. Як і легенди, перекази, вони дали матеріал письменникам для літературних творів: Т. Шевченко – поема “Гайдамаки”, М. Вовчок – повість “Кармелюк”, І. Карпенко-Карий – трагедія “Сава Чалий”, О. Маковей – “Гайдамацька пісня”, Ю. Мушкетик – роман “Гайдамаки”, М. Сиротюк – роман “Побратався сокіл”, Я. Стецюк – повість “Гонта” та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Аналіз вишні антонич.
Ви зараз читаєте: Гайдамацькі пісні