Гімн материнській любові у творчості А. Малишка

Бувало, мати, Ївга Базилиха…

В зимовий вечір заспіває стиха

І доведе малого до плачу.

Так написав А. Малишко, згадуючи своє дитинство. Любов до пісні в поета – від його матері Ївги Остапівни. У середовищі письменників ніхто не знав стільки пісень, як Малишко, і ніхто не міг співати їх так гарно, як він. А символічний образ матері пронизував усю Манишкову поезію.

Гімном материнства називають величний вірш “Пісня про рушник”. Ця поезія – сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю.

В уяві читача постає її портрет:

І твоя незрадлива ласкава материнська усмішка,

І засмучені очі хороші блакитні твої.

Вона вірить у щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник як символ життєвої дороги, на якому “росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї”. Цей рушник – материнський заповіт, духовний оберіг, що дістається кожній дитині від її батьків, допомагає у скрутні хвилини. Якщо у дитини нема можливості поговорити з батьками, розповісти про свої болі і радощі, то:

Я візьму той рушник, простелю, наче долю…

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І

дитинство, й розлука, і вірна любов.

Як часто в суєті повсякденного життя ми забуваємо про матерів, що віддали нам частину свого життя, засмучуємо їх мимоволі…

Я думаю, що мати А. Малишка була щасливою жінкою, народивши одинадцятьох дітей. їй пощастило виховати талановитого сина, який увіковічив любов до матері в своїх поезіях. Ці вірші мають духовну цінність, бо вони пробуджують в нас такі високі почуття, – зокрема, любов до батьків, гарячу і щиру синівську любов…

Неосяжний світ А. Малишка, магія його слова діє сьогодні ще з більшою силою, ніж за життя поета, бо в тому слові дедалі більше впізнаємо себе, свій духовний світ.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Поль варлен осіня пісня.
Ви зараз читаєте: Гімн материнській любові у творчості А. Малишка
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.