Іван Андрусяк – і в зашморгу до тебе долечу

Related posts:

1. Іван Андрусяк – нині тебе ще приймає земля Нині тебе ще приймає земля Нині ще піт на подушках не вистиг Ми поспішаєм на бал з корабля Подарувати труну з аметистом Хай то не перстень а тільки труна Хай завелика але ж бо навіки Зовсім не шкода коштовного нам Каменя котрий прикрашує віко Пляшечку бренді розлиєш на трьох Тихо поставиш на стіл бутерброди Грайте […]...
2. Іван драч – Без тебе світ – це тьмавий морок Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем тверда. Без тебе сонце – повне ночі, Без тебе ночі – без кінця, Для тебе ж ночі я доточую, Для тебе місяця – вінця. Без тебе небо – повне криги, Стоять в душі самі льоди, […]...
3. Іван Андрусяк – так вітражі кохаються – колись Так вітражі кохаються – колись Вуста закрию виторгую очі І теплий погляд снігу на обочі Як мізансцена викотиться вниз Так з пастки п’ють вуаль або вино Чорніючи над лісом безпорадним І дерево неначе доміно Заплутається в сітях аріядни Так виживаю мила – озарінь Весела маска кришиться додолу І запах що вміщається в стодолу Тоненький і […]...
4. Іван Андрусяк – Колискова Спи моя кохана засинай Все минеться навіть ніч минеться Голосом пролившись через край Тінь моя до тебе доторкнеться Пригорнувшись втомленим крилом До твоїх ласкавих оченяток Тінь моя освячена теплом Буде біля тебе засинати Будуть кучерявитись зірки І моя ласкава колискова То відпустить то пригорне знову І не відпускатиме віки Неймовірно легко уночі Жити нам що […]...
5. Іван Андрусяк – поцілований кожною буквою Поцілований кожною буквою Розчленованих твоїх слів Я терплю в мене губи попукали Є сусальна жара в землі Є потреба випити зайвого Розчахнутися серед трав Є шалена потреба заднього Щоб не вилаяв щоб зібрав Місяць стер наші пальці об порох Ворожбу поділити встиг Розділю тебе нині порівну По келішку кожному з них Дам потриматись дам пригубити […]...
6. Іван Франко – Я не тебе люблю, о ні Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, І не твій хід, що кождий крок Відчути серцем мушу. Не ті уста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Виднієсь вся без […]...
7. Іван Андрусяк – вітер Вітер Навздогад гортає Твоє волосся Так Як вогонь Сторінка за сторінкою Повільно пожирає Книгу І мені тоді Дуже хочеться тебе Погладити Я навіть не боюся Обпекти пальці Боюся лишень Що в моїй долоні Залишиться дрібка Попелу...
8. Іван Вовчок – Я покохав тебе миттєво Я покохав тебе миттєво, У туж хвилину як зустрів. І все здалося несуттєво, Так за тобою я шалів. Забилось серденько частіше І закрутилось в голові, Мій голос став чомусь тихіший, Симптоми добавлялися нові Коли дивилась – я відводив погляд, Втікав коли хотіла підійти, Ніяковів, як була поряд, Бо іншого кохала ти. Болить душа і серце […]...
9. Іван Андрусяк – дівчина знає м`ясо зійшло з води Дівчина знає м`ясо зійшло з води Холод зайнявся за нами і вкрився бризом Холод як пава кигиче устань і йди Але щоночі зринає патруль над безом Мислимо вийти разом з кожного викупу Мислимо пити воду якої нема Хай забере мене з ночі ця біла вивірка Вона не поставить крапку над обома Крові сьогодні замало навіть […]...
10. Іван Франко – “Весно, ох, довго ж на тебе чекати!..” Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, голубко, чому ж ти не йдеш? Чом замість себе до вбогої хати Голод і холод, руїну і страти В гості ти шлеш? Бач, уже май зачинаєсь! О маю, Чом же мерцем ти приходиш на світ? Пусто і мертво по полю, по гаю, Лиш олов’янії хмари вкривають Весь […]...
11. Іван Франко – Не знаю, що мене до тебе тягне Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, – молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...
12. Іван Андрусяк – Мазепа Насті Гречанівській Беладонна – мумія на двох Степ укрив і степ не переоре Бог укрив – хай покорує бог Піднебіння що на жінку хворе Витисне короткий ніби сік Голос череватого паперу Розкидає дзвони по росі І церкви роздмухує як пера Паросток (це кореня плебей) Не поможе чайкою об камінь Нащо ж я визбирував тебе З […]...
13. Іван Андрусяк – не з учених криниць Не з учених криниць на площах Не з полотен в диму нічному Ти визбируєш світ як мощі Перманентного іподрому Ласки вкритих блідою шкірою Недоторкані вийдуть в сад Я губами тебе вимірюю Кожну матрицю дописав Кожний волос погнутий змучено В тремі виходу поза круг Не перейдуть сліди за учнями Відображенням під кору Ламко слухати риб на […]...
14. Іван Андрусяк – Іноземні мови Чи твій тато палить люльку? Так мій тато палить люльку Yes my father smokes the pipe Повтори цю фразу ще раз І вона тобі відкриє Ві- Кно у світ І коли ти сидітимеш на бродвеї В барі шикарнім як око диявола Тебе конче хтось запитає Чи твій тато палить люльку? Так мій тато палить люльку […]...
15. Іван Андрусяк – витинання на схилах гробів Витинання на схилах гробів Все потроху – і місяць і віжки Птах на прив’язі до голубів Вибирає тварину пішки Неповторність потвори (не за гончарем) – Розгортання із білого в поле Я накрию тебе як сухий очерет Що колотиме а не вколе Розпромінення вальсу на двох і на трьох (сепаратну зорю вітайте) Може вийде на всніжений […]...
16. Іван Андрусяк – взуття душі Взуття душі – ночівля чинбаря (віддерти слово відмочити горло) А відьмою на босий чин бояр І день іде і ніч іде і голо (не вісімнадцять) знаком терезів Розбити небо вирячене в тебе Це недоосінь мила ці антени Я ображав але не зобразив Не стер на пальцях липову кору Голів ребристих вицвілих притонів Продовжую зривати давню […]...
17. Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми) * (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол * Доки лебідка гралася небо захмарило Доки небо захмарило земля змарніла На чотири сторони світу лицем повернусь Відшукаю ознаки півночі на […]...
18. Іван Андрусяк – Гортанні крики божевільних Гортанні крики божевільних. Сухотні стіни. Сивий страх. І гостра музика весільна. І запах спирту на губах. Між ними – це не ти! – у танці Втолочуєш у землю біль. Вельон на золотистій таці Несуть три дружки не тобі. Це не вельон, а лікарняний, Слізьми крохмалений халат. Не вір! Зірви квітастий бант, Неначе бинт ілюзій п’яних. […]...
19. Іван Андрусяк – Не возводять ні мости, ні вежі Не возводять ні мости, ні вежі Псальмопівчі. Як тобі меж ними? Доторкає до волосся вечір Язиком вологим і незримим. Дівчинко, це прорізи цвітуть. З меду квітка витече в долоню. Для Рахилі кожна ніч холоне І по грудях розтікає грудь. А для тебе що я принесу? Дим рапавий? Мічене кадило? Я тобі віддамся, як людина. Пристрітом […]...
20. Іван Андрусяк – семимильні провини Семимильні провини безсилі як крони дерев Їм замало повітря аби не зурочити простір Ти тікав не від них а від того хто їх забере Тільки див самоти відділяв перемогу від злості Знав що світу нема але досі чомусь відділяв І причини нема а за наслідки мертві не встануть Голубим ореолом усе ще світилась земля Тільки […]...
21. Іван Андрусяк – депресивний синдром Оксані 1. Жовтий вечір. Оранжеві свічі. Кварта вицвілого вина. Ти вина моя перша і вічна. Ти єдина моя вина. По дорозі безпечної долі, По дорозі битого шкла Я несу тебе, вірну і голу, Не втираючи осінь з чола. Ти мовчиш. Ти повинна мовчати. З-під зачинених мертво очей Тихо сочиться страх дитинчати І повільно по щічці […]...
22. Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
23. Іван Андрусяк – це розріджене повітря не закінчиться ніколи Це розріджене повітря не закінчиться ніколи Ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти Люмпен вирвався на волю алебарди стали колом З-під землі уже прозрілі повилазили кроти Це траяновій побіді так радіє поліс нині Ти видовище до тебе хліб роздали і вино Вовк повинен бути вбитим вовк повинен бути винен Вовк також колись повинен […]...
24. Іван Андрусяк – такою зимою безкровно неначе потребою Такою зимою безкровно неначе потребою Бажаєш розбити або навпаки замести Вкорочене небо ніким випадковим не гребує Коли замість тебе так лячно сухі храбусти Коли відступаючи правою з поля до озера Надіюсь повірити комусь такому як сам Ламкого дощу як покірну дещицю молозива Скрипучого сміху розплавити знічений сад Це там де чатують дерева і води розхристані […]...
25. Іван Андрусяк – Саломея (поема) Ми цілу ніч садили сад, Який не розцвіте. Тарас девдюк Один На кручу виходили Як листки по одному І біліли дівчата в руках І терпіли відбір А коли закінчився Лиш я залишилась лежати Буркун волосатий Ти мав одинокі пальці Між ними Як між іконами хтось Прокладав погляди І тремтів постом Але мама казали Що ти […]...
26. Іван Андрусяк – Облога Василеві Герасим’юку 1. Якщо ніхто якщо нікого Якщо нікому доведеш Що вороги пливуть до бога Як поцілунки на манеж Що королям на цілий вечір Розтасувати короля Що скатертиною предтечі Живе і крутиться земля Де золоченою травою Кошлатих воїнів шляхи А хто вернувся за тобою Того замінимо ніким Переживемо хвилі сонні На прю до вежі меч […]...
27. Іван Андрусяк – З циклу “Води” 1. І цей рубець До серця мурахи Де крихітка теплого меду В згустку смоли Ти відпустила його у сад Ти знала висохнуть крильця на сонці Ворсинками вкриються пальці Скорчені для тятиви І тільки з кмину Сочилась живиця Тонка Як приручений світ у печері І цей рубець Під крилом кажана Стрілу вигойдує Хризантема і він Помруть […]...
28. Іван Андрусяк – Кат Кажуть що кат Працює тепер без фрака І навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) Він одягнутий звично А звично це Сіробуромалинововсмужку Жалюгідні смаки Провінційних піжонів Бурмочуть про кризу театру А навіть цю виставу зіпсували Коли мене вішатимуть Кат має бути у фраку...
29. Іван Андрусяк – я I… Я Ніколи Жодної речі Не вгадував (на Віть всесвіту) міг би Так не цілком можливо Найменший немов найкращий (майже невидимий де єси там єси) тут єси Кармінного горла дому найти Хішого який дійсно його (як і думка що три сві Ти випереджує) Хто всеви Дяще Око...
30. Іван Андрусяк – Ad Hominem (поема) 1. Причетно рубали ліс Виступали з полону як Пересушені храми а Корчі не сохли росли Далі росли ширше і Ширше і терпіти їх було Важче ніж сонцю Важче ніж Магомета А тоді прийшли чорні Люди і дихали димом і Казки про змія горинича не Лякали навіть дітей бо Діти вмирали швидше ніж Народжувались казки А […]...
31. Іван Андрусяк – Надія Якщо нам усе це вдасться здійснити І всі ці сонця які ми плекали У вазонахкамерних бесід І келійних думок Таки зійдуть над обрієм І нам не треба буде самим говорити Що ми геніальні Бо це про нас скажуть інші І німби Барвисті німби … ех що тут гадати Хлопці якщо нам усе це вдасться Ну […]...
32. Іван Андрусяк – диктатор Я диктатор і можу собі дозволити все Палити вішати мордувати У всіх на очах гвалтувати Найцнотливіших жінок і дівчат Дарувати повіям брильянтові забавки Тоді коли нарід жере коржики з висівок Говорити своїм міністрам А поцілуйте мене точнісінько в задницю І знімати штани посеред зали сойму Вони ж ідіоти лише радітимуть з цього Вечорами лелію плани […]...
33. Іван Андрусяк – Гуцули Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван Обернулися в будень, У будень, у будень… ПорозПисаний Камінь свавіллям імен, За якими пітьма, за якими провалля. Ми лишилися там, де простуджений день – Як розсерджений кальвін. Нам кричить вже не горлом а раною світ, Але […]...
34. Іван Андрусяк – Цнота Пройшов крізь блакитну залу де пили вино І крізь смарагдову де грали в покер Пройшов через жовту залу де палили опіум І крізь чайну кімнату де жували пейот Заходив також до пурпурної кабіни Темної як труна Дійство у ній бридке і розкішне Аж після опівночі Наситившись кольорами по вінця Наважився вийти на вулицю Однак навіть […]...
35. Іван Андрусяк – Я помираю вас Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, Прости мені за те, що я мовчав. Я все прощу, бо нині я помер. Я довго знав, що буду жити довше. І чорний плащ облизує підошви, І чорний місяць перерізав нерв. Я все прощаю. Я запам’ятав, В яку породу мозок […]...
36. Іван Андрусяк – Вертеп 1. Його душа Бліда так само Не вміє очі відвести Від одержимої осанни Напівзабутих палестин Над ними червлять кучеряві Дими запічних веремій Над ними також – Боже мій! – Хрести виблискують триглаві Душа у пазусі таїть Ціанистого слова калій А він на тятиві стоїть Неначе праведник на палі 2. Вистигне земля вчорашня Порозходяться навіки Оержимі […]...
37. Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
38. Іван Андрусяк – проживемо цю ніч Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах Порозбризкуєм тіні по колу – на кого цей жереб Вибирай собі хату де піниться морок і страх А тоді розливай свою муку по синіх фужерах Тільки напис івритом на стелі або на землі Що стіна не поможе і місяць з вікна не настане Ниточками підвішені плаття жінки […]...
39. Іван Андрусяк – Гамлет Коли запіли треті півні І помінялись вартові Принц гамлет по тугім коліні Рукою лагідно провів Він плащ одкинувши ласкає Точених м’язів барельєф У замку пахне мертвяками І принц зі смертю заграє Стовуха кожна потороча Кинжал тут тишу пристеріг Будити лихо принц не хоче І в дзеркалі ховає сміх...
40. Іван Андрусяк – дно пекла На дні пекла Люди квасять капутсу І плодять дітей Кажуть холодно як у пеклі Або вчора був пекельний день Кажуть мусимо вирватися з цього пекла І обдумують втечу ув інші виміри У нові незнані прикрощі Хоч про це їх ніхто не просить Вони й самі цілком досвідчені Аби вірити що можливо розірвати коло А могли […]...