Іван Андрусяк – Гортанні крики божевільних



Гортанні крики божевільних.
Сухотні стіни. Сивий страх.
І гостра музика весільна.
І запах спирту на губах.

Між ними – це не ти! – у танці
Втолочуєш у землю біль.
Вельон на золотистій таці
Несуть три дружки не тобі.

Це не вельон, а лікарняний,
Слізьми крохмалений халат.
Не вір! Зірви квітастий бант,
Неначе бинт ілюзій п’яних.

То ж я танцюю над гробами
Загублених безвольних душ.
І це мені сміється мама
З букетиком зов’ялих руж.

… Не вір! Це просто тіни лисі.
Це болю фейєричний зблиск.
Іди. Але не озовися.
Молю тебе: не озовись…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Сміливим належить увесь світ твір.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – Гортанні крики божевільних