Кацай Олексій – Старики
Шкутильгаючи йдуть дні
У пітьмі як по стерні
І роняє метеорів
Краплі-сльози вогняні
Ніч жаліючи їх нишком
Вже і вітер ходить пішки
А за пагорбом що снить
Пагорбоненятом
Сонях ледве мерехтить
Жовтим циферблатом.






Related posts:
- Кацай Олексій – Нічні метелики Мов монстр предковічний Місто спить А в його нутрощах Поплямлена очиськами юрма А чи розквяцяна Обличчями пітьма Вивчає вулочок нудних Нудотні мудрощі В кавернометрії Невігластва Луни Несамовито Зрадивши Свої дитячі...
- Кацай Олексій – дорога На відстань невситенну Крізь безлад перелогу Між мною і землею Утиснулась дорога А в темряві обабіч Як закоцюблі мури Миттєвості зліпились У років кучугури І щоби не синицю А журавля...
- Кацай Олексій – Всмоктала чорна ряска зорепад Всмоктала чорна ряска зорепад Хапа парсеки ротом безупинно В акваріумі трьох координат Мій зореліт Як без води рибина У склі безодні Погляд вже померх У порожнечу Згусло безгоміння І темно...
- Кацай Олексій – Вдосвітку вздовж колії Нишком неначе досвідчений євнух Тихо мов нота що спить у трубі По площині відображень непевних Йшов я повзбіжно самому собі І невловимим чудовиськом Нессі Спостерігав як тягнула свій хвіст Виснаженість...
- Кацай Олексій – Вітер яблуковий Вітер яблука з гілля зриває, Наче зрива стоп-кран… Одначе йому не щастить ніяк Припинити рух, Щоб досхочу, До знемоги їх наїстись. Він, Єви зачіску розпатлавши, Розпачливо щось кричить, Втиха і...
- Кацай Олексій – Буття Незграбний вітер віхоли хвостом Гатив у хмаровища шкаралущу А я плив навздогін за тим плотом З якого впав у воду холоднющу З колод слизьких на ньому небокрай На ньому й...
- Кацай Олексій – Втеча Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдя Ледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттям Варево чорних сузір’їв ллє порожнеча венова На керамічні обличчя ворога і чатового Відлюдкувате каміння...
- Кацай Олексій – Вертаємось Пропахнувши торішнім листям, Вкриває ультрафіолет Моє загублене князівство На найзабутішій з планет. Бузкові хмари видихає Заслаблий вітер зорь крихких. Безгучно час перетерає Залізні клямри брам важких. В степах зотліли хоругви…...
- Кацай Олексій – Вогнептах Де зорі блищать мов облізлий той хром Де хмари із обрієм скуті Воруше пташина вогненним крилом Щоб темряву з неба здмухнути Не в змозі злетіти мабуть що від ран А...
- Кацай Олексій – Егей музики! Егей музики! Віє знов колючий вітер мандрів Готичні простори небес Із обріїв здмухнувши Та й кинувши в безодню Нестворених мелодій Які вагою небуття Розплескані до звуків Егей музики! Нас настав...
- Кацай Олексій – Всесвіт – змій з пістрявою шкірою Всесвіт – змій з пістрявою шкірою, який схопив себе за хвіст!.. Ось пружньо скрутились орбіти планет кільцями, раптово стиснувши низку куль, немов лещатами та й втягують її в нескінченний тунель...
- Кацай Олексій – Я жив, як усі Я жив як усі і багном сьогодення не гребав Рослинно по вуха захряснувши в ньому бо знав що Дерева вростають корінням у землю та гіллям у небо Й дороги понука...
- Кацай Олексій – Лист-2 Мені з безмежжя котрий рік Космічний пише мандрівник Листа, в якому до сих пір Клинопис марсіанських гір Ніким, хто зиркнув був у лист І навіть мав до цього хист, Нерозшифрований:...
- Кацай Олексій – Квітка Хоч всеньку ніч краплинки зорепаду Шукай, та їх не знайдеш ти ніде, Бо тільки-но зоря на землю пада, Вона відразу квіткою стає. Горить її проміння – не згорає, Згущавившись у...
- Кацай Олексій – Гра в дурня Космонавтам дев’яностих Час цифри у століть числі Тахлює, взнавши гри закони: Вмирають биті королі, Хоч невпольовані дракони, Недобудовані міські Палаци та сільські хатини, Незавойовані жінки, Невідвойовані країни, Усе чекають їхніх...
- Кацай Олексій – Миттєкрай У венах кров застигла наче в дроті мідь І мармуровим світлом лиця оповиті Завмерлі навіки по різні боки миті Себе знайшовши врешт у всесвіті століть Не міст брукований а невагома...
- Кацай Олексій – Слова Слова – це лиш відлуння биття сердець, Крихка луна, що сиплеться зо склепінь Навіченьки забутих храмів Разом з прадавнім космічним пилом. І кожен ранок ми знов полощемо Горлянки, вимиваємо звук...
- Кацай Олексій – Астероїд Нас, чорними зірками обпалених У кострубатих нутрощах всесвіту, Несе гора, що улетіла З недобудованої планети. Несе гора, літаюча в просторі, Наш корабель зі згаслими дюзами І в мікрофонах виє тиша,...
- Кацай Олексій – Фентезі Вибухну мов Санторин Адже я напевне знаю – Вовкулаки всіх країн Знов єднаються у зграю І безопірно мов слиз Точаться крізь огорожі Бо людина кожна із Випадком нещасним схожа Відчуває...
- Кацай Олексій – Безсоння А найголовніша безсоння потреба – То є плюскотіти обличчям в пітьмі, Щоб в очі розплющені падало небо, Щоб потім здригалися вії вві сні....
Твір на тему відгук.