Ліна Костенко – Страшні слова, коли вони мовчать (АНАЛІЗ)

Аналіз твору

Ліни Костенко “Страшні слова, коли вони мовчать”

1980 р.

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

Провідні мотиви: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва.

Віршовий розмір: ямб.

Літературознавці про твір. Квінтесенцією роздумів Л. Костенко про значення слова у житті людини, про сутність поетичного мистецтва став вірш “Страшні слова, коли вони мовчать… ” (звернімо увагу – саме цим твором завершується збірка “Неповторність”). Авторка звіряється: слова – ніби живі згустки, що ввібрали у себе радощі й болі мільярдів людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета все це вловлює, тому з побожним страхом ставиться до слова. Тим паче коли усвідомлює своє надскладне завдання: сказане мільярди разів слово треба вимовити, як уперше, треба сказати так, як до тебе ніхто й ніколи не говорив. Лише тоді це буде справжня поезія – “завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (В. Пахаренко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Влада гобсека над людьми.
Ви зараз читаєте: Ліна Костенко – Страшні слова, коли вони мовчать (АНАЛІЗ)
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.