Ліна Костенко – Дощ полив, і день такий полив’яний… (Критика, коментарі до твору, пояснення)

Дощ полив, і день такий полив’яний (1).
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
(1) Полив’яний – той що, покритий блискучою речовиною (поливою), глечик, горщик і т. ін.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як “дідок кропив’яний” визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Сочинение рассуждение чем я люблю заниматься.
Ви зараз читаєте: Ліна Костенко – Дощ полив, і день такий полив’яний… (Критика, коментарі до твору, пояснення)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.