Моє ставлення до образу Гобсека

Related posts:

1. Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Повністю згоден, так само як і всі люди, що слово “золото” є символом поняття “гроші”. Давайте послухаємо дикторів радіо та телебачення, бо це ж вони прищеплюють більшості, що й як треба “думати” з того чи іншого приводу. Уже нам не кажуть, що ця […]...
2. Неоднозначність образу Гобсека в однойменній повісті Оноре Бальзака Повість “Гобсек” займає особливе місце серед інших творів Оноре Бальзака першої половини 30-х років. Це один із найвидатніших творів письменника. Центральний образ твору – лихвар Гобсек. Біографія Гобсека, яку Бальзак вводить в оповідь, розкриває життєву основу його філософії. Філософія Гобсека – своєрідний підсумок його особистого життєвого шляху. Він був моряком, морським торговцем, об’їхав увесь світ, […]...
3. Неоднозначність образу Гобсека (за однойменною повістю О. де Бальзака) Головний герой новели – Гобсек, ім’я якого символічне – Сухоглот. Зі сторінок твору постає природно обдарована людина, що деградує і перетворюється на напівавтомат. Культ матеріального та байдужість до духовного нівечать душу людини. Суспільство старанно ліпило собі на потребу та погибель цього жорстокого, хитромудрого, недоступного людським пристрастям ділка. Гобсек не виставляє про людське око свою спроможність. […]...
4. Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота О квіте лицарства!.. О похвало свого роду, честе і славо цілої Ламанчі та й цілого світу! Мігель Сервантес де Сааведра Нещодавно я прочитала один з найвизначніших у світі літературних творів – роман Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Мене вразив образ головного героя роману. Збіднілий гідальго […]...
5. Образ Гобсека у однойменній повісті Оноре де Бальзака Образ Гобсека у однойменній повісті Оноре де Бальзака Перша теза Гобсека – відносність усіх цінностей, їхня залежність від оточення: “На світі немає постійного. Існують лише умовності – свої для кожного клімату”. Головний висновок лихваря-філософа – треба в житті спиратися на щось таке, що дасть змогу задовольняти власний егоїзм і керувати іншими. І така сила – […]...
6. Моє ставлення до образу Володьки Лободи (за твором О. Гончара “Собор”) Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, […]...
7. Моє ставлення до образу Платана Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти […]...
8. Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кіноповість О. П. Довженка “Україна в огні” – багатоплановий, багатопроблемний твір. І звернення автора до моральних проблем, загальнолюдських цінностей робить його близьким і хвилюючим для всіх поколінь, включаючи й сучасне. Найбільш цікавим і складним є, на мій погляд, образ Олесі. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, […]...
9. Образ Гобсека у повісті Оноре де Бальзака Літературознавці і критики часто висловлювали свої думки про природу шедевра в мистецтві. Та зрештою всі схилялися до думки, що основною ознакою шедевра є те, що в ньому нічого не можна змінити. Такими є твори Бальзака: цілісні, художньо довершені. У невеликій за обсягом повісті “Гобсек” відкривається цілий світ паризького життя. Гобсек – лихвар, посвячений у таємниці […]...
10. “Я володію світом, а світ не має наді мною влади”. Образ Гобсека (Оноре Бальзак. “Гобсек”) Чи багато потрібно людині, щоб бути щасливою? Щоб самоствердитися в житті? Щоб почувати себе хазяїном життя? Чому в житгі надати перевагу: почуттям чи грошам, співчуттю чи розрахунку, владі над собою чи владі над іншими? На ці чи інші питання спробував відповісти Оноре Бальзак у своїй повісті “Гобсек”. У центрі твору – лихвар Гобсек, що належить […]...
11. Образ Гобсека в одноименной повести Оноре де Бальзака Главой реалистической школы 30-40-х годов XIX века по праву считается французский писатель-романист Оноре де Бальзак. Его главное творение – многотомная эпопея “Человеческая комедия” – органически впитало в себя основные достижения культуры и науки не одного поколения. Современник крупнейших ученых, Бальзак с глубоким вниманием следил и за открытиями в области естественных и точных наук, используя их […]...
12. Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) I. Бальзак – один із найвидатніших романістів XIX ст. II. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
13. Суперечливість образу Фауста Суперечливість образу Фауста Слепец, кто гордо носится с мечтами, Кто ищет равных нам за облаками! Стань твердо здесь – и вкруг следи за всем: Для дельного и этот мир не нем. Й. В. Гете Гете писав філософську драму “Фауст” майже все життя: перші нариси з’явилися до 1773 року, а останні сцени закінчено влітку 1831 року, […]...
14. Моє ставлення до Родіона Раскольникова та його “теорії” Моє ставлення до Родіона Раскольникова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчинити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку […]...
15. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із […]...
16. Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” Твори американського письменника Марка Твена пройняті світлом і добрим гумором. Відомими героями Марка Твена стали Том Сойєр і Гекльберрі Фіни. В образі головного героя – Тома Сойєра – Марк Твен (Семюель Ленгхорн Клеменс) зобразив самого себе у дитинстві. Основою повісті стали реальні події, що відбулися з письменником у роки його дитинства, тому повість має автобіографічний […]...
17. Значення образу Платона Каратаєва в романі Л. Толстого “Війна і мир” Значення образу Платона Каратаєва в романі Л. Толстого “Війна і мир” Уже назва роману сповіщає про те, що в ньому будуть змальовані протилежні за характером люди і причини їхніх вчинків. Справді, протиставлені Наполеон і Кутузов, життя і смерть… Проте геніальність Толстого у сполучнику “і”, який з’єднує протилежне, бо лише у єдності двох протилежних рис людини […]...
18. Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (1 варіант) Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості […]...
19. Живучість образу Журдена Живучість образу Журдена Читаючи комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час – сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає […]...
20. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (3 варіант) Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося […]...
21. Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося” з нею кожного ранку. Усі […]...
22. Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна) I. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції). II. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без […]...
23. Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (4 варіант) І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба були основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
24. Динамізм образу Елізи Дуліттл (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (1 варіант) Б. Шоу – видатний англійський драматург, критик, романіст і громадський діяч, представник “нової драми” кінця XIX – першої половини XX століття. Натхненний новаторством Г. Ібсена, він створив власну, цілком оригінальну театральну естетику – інтелектуальний проблемний реалістичний театр.. Драматург обирає героїню, яка перебуває на самому дні англійського суспільства для того, щоб полемічно загострити один із головних […]...
25. Особливості композиції, художнього часу, образу автора в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Здавалося б, яка нормальна людина, читаючи книгу, ставить перед собою питання про композицію твору? Яка ж мені, відверто кажучи, різниця, де у творі зав’язка, а де кульмінація, як пливе художній час, коли я просто читаю. Якщо цікаво, навіть не читаю – проковтую, якщо так собі – часу на ознайомлення з твором, звичайно, піде більше. Так […]...
26. Моє ставлення до поезії С. Єсеніна Кожен із поетів приходить до нас по-своєму: хтось запам’ятовується чудовою мелодійністю віршованих рядків, хтось входить у душу ніжністю почуттів, хтось вкарбовується лунким гаслом, стійкими принципами, хтось – виразними образами та неповторністю новаторського обличчя. Єсенін прийшов до мене з чарівними чистими барвами. Мов новеньким пензлем провели лінію надзвичайно ясного кольору – і все навкруги обновилося, засяяло, […]...
27. Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера (2 варіант) Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання […]...
28. Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (3 варіант) І. Франко – це видатний діяч нашої культури. З уроків літератури знаємо, що він писав поезії та прозу (оповідання, повісті), але був не тіл письменником, але й літературознавцем, критиком і активним суспільним діячем. Ці сфери діяльності, звичайно, вплинули і на його літературну творчість. Зокрема, він був учасником соціально-демократичного руху, а отже, захоплювався ідеєю революції, яка […]...
29. Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Михайло Булгаков народився в Києві в сім’ї професора Духовної семінарії. Віра в Бога в сім’ї не була предметом розмов. Вона була органічною складовою стосунків між членами родини, основою виховання дітей. У своїй творчості письменник часто звертався до теми віри, боротьби добра і зла, Бога і Диявола. У романі “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков створює три […]...
30. Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (2 варіант) Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було сторіччя, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної […]...
31. Народність образу Захара Беркута (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Народність образу Захара Беркута (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Один із найвідоміших творів Івана Франка названий за ім’ям його головного героя Захара Беркута, який постає перед нами втіленням совісті та розуму тухольської громади часів монголо-татарської навали на Карпатську Русь. Сивий дев’яностолітній старець, “мов стародавній дуб-велетень”, “поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя і знанням […]...
32. Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (1 варіант) У світовій літературі небагато творів, присвячених життю видатних науковців-ентузіастів. Головний герой такого твору є не тільки автором доленосних для людства відкриттів, а й високоморальною людиною, суто позитивним персонажем. Тому образ ученого XVII століття Галілео Галілея у драмі німецького письменника Бертольда Брехта “Життя Галілея” видається нетиповим. Центральний персонаж п’єси – видатний астроном, який стверджує: “Мислити – […]...
33. Моє ставлення до Любові Андріївни Раневської Лише ті твори залишаються жити у віках і стають загальнолюдським надбанням, у яких найбільш точно та глибоко відтворено письменником його час, розкритий духовний світ людей свого покоління, свого народу. Саме до таких творів, на мій погляд, належить і п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, створена автором у далекому 1904 році, вона й сьогодні користується неабиякою […]...
34. Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (2 варіант) Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: … заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий […]...
35. Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Історія Онєгіна і Тетяни не казка з щасливим кінцем. Несхожа вона й на шекспірівську трагедію, де герої стають жертвами обставин і гинуть у боротьбі з ними. Зате доля цих героїв дуже схожа на правду, на саме життя, де все і просто і складно одночасно. Історія взаємин […]...
36. Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера (1 варіант) Одним із найяскравіших представників світового авангарду є французький поет Гійом Аполлінер. Його творчість, багатогранна й неоднозначна, пройнята життєстверджувальними настроями, пропагує активно-творче відношення до буття. За цією манерою можна впізнати будь-яку поезію Аполлінера, не переплутавши її з твором жодного іншого поета. У чому виявляється мотив життєрадісності у віршах французького авангардиста? Тут наявна асоціативна образність, живе слово […]...
37. Філософський зміст образу весни у вірші О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Філософський зміст образу весни у вірші О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Вірш “Весно, весно, без меж і без краю” – один із ранніх віршів О. Блока, коли поет, захоплюючись філософією Соловйова, намагався через образи-символи зрозуміти світ і передати його суть у творчості. Образ весни – центральний символ вірша. Його зміст практично […]...
38. Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
39. Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” (ІІІ варіант) У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо […]...
40. Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як […]...