Пантелеймон Куліш – Рідне слово (СКОРОЧЕНО)

Related posts:

1. Рідне слово (скорочено) – Куліш Пантелеймон Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Т. Шевченко Мовчки предки наші в полі Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі суди, та правда утікала з тих судів. За маєтки продавалася з радістю воля, насипалися могили – пам’ять про “безголов’я”. А […]...
2. Пантелеймон Куліш – Рідне слово ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ РІДНЕ СЛОВО Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі віча, Панські трибунали, І перевертні гетьмани Ради радували. Радували, – утікала Правда з того суду, Багатились підмовлянням […]...
3. Рідне слово – Куліш Пантелеймон Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі віча, Панські трибунали, І перевертні гетьмани Ради радували. Радували, – утікала Правда з того суду, Багатились підмовлянням На перелюб люду. Радували, […]...
4. Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XIX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко довів, що нею можна творити поетичні шедеври. П. Куліш продовжує […]...
5. “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені… ” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне […]...
6. Твір на тему: Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
7. Пантелеймон Куліш – Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса нашої мови тільки йому одному одкрилася. А все ж ми через його маємо велике й дороге нам право – оглашати рідним українським словом сю далеку землю. Такий поет, як Шевченко, не одним українцям рідний. Де б він […]...
8. Олександр Олесь – “О слово рідне! Орле скутий!..” О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. 1907...
9. Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (Характеристика твору) Характеристика твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, […]...
10. Аналіз вірша Олександра Олеся “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
11. Заспів – Куліш Пантелеймон Удосвіта встав я… темно ще надворі… Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі… Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?” “Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце… “ Ой ударю ж зразу У струни живії: Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії! […]...
12. Куліш Пантелеймон – до рідного народу… (скорочено) До рідного народу, Подаючи йому український переклад Шекспірових творів Я ридаю, як згадаю Діла незабуті Предків наших, тяжкі діла! Якби їх забути, Я оддав би веселого Віку половину! Оттака-то слава наша. Слава України! Шевченко Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п’яниць […]...
13. Чорна рада (більш стисло) скорочено – Куліш Пантелеймон Чорна рада (Хроніка 1663 року) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань був багатим паном […]...
14. Твір на тему: Мово рідна, слово рідне Мово рідна, слово рідне… Мово моя материнська, Квіти в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях. / І. Чернецький / Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток […]...
15. Чорна рада (дуже стисло/скорочено) – Куліш Пантелеймон Чорна рада Хроніка 1663 року І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої […]...
16. Святиня – Куліш Пантелеймон Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “Пести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину”. – “Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі люде Пташкою полинеш. Прийде, […]...
17. Пантелеймон Куліш – Біографія (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш (1819-1897) А Втор першої фонетичної абетки для української мови Народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка “Циган”, яку він витворив із почутої від матері народної казки. З кінця 1830-х років Куліш – слухач лекцій у Київському університеті. Дістав посаду […]...
18. Пантелеймон Куліш – Чорна рада (СКОРОЧЕНО) ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЧОРНА РАДА (СКОРОЧЕНО) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва з боку Білгородського шляху. “Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду – старий козарлюга”. […]...
19. Чорна рада (скорочено) – Куліш Пантелеймон 1819-1897 І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва з боку Білгородського шляху. “Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду – старий козарлюга”. Видно було, що їдуть […]...
20. Пантелеймон Куліш – Святиня Пантелеймон Куліш Святиня Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “Пести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину”. – “Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі люде […]...
21. Орися (скорочено) – Куліш Пантелеймон Була в сотника Таволги дочка Орися. Така гарна була, що краща і над ясную зорю в погоду, краща й над місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в діброві, і мак у городі. І знали її далеко, по всій Україні. Було, кому з молодого козацтва чи […]...
22. Пантелеймон Куліш – Орися (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш Орися (СКОРОЧЕНО) Була в сотника Таволги дочка Орися. Така гарна була, що краща і над ясную зорю в погоду, краща й над місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в діброві, і мак у городі. І знали її далеко, по всій Україні. Було, кому […]...
23. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь ” О слово рідне! Орле скутий!.. ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: патріотична лірика. Жанр: вірш-медитація (історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу). Мотиви: Щире захоплення рідним словом; гнівне картання тих, хто його нищить ізневажає; заклик любити […]...
24. Пантелеймон Куліш – Хуторна поезія Куліш П. Хуторна поезія. – Львів, 1882 Зміст: Историчне оповідання До кобзи Рідне слово На двадцяті роковини великого похорону Слово правди Пророк Псалтирня псальма До старої баби Компромис ляхам До Шекспира До рідного народу Ода с Тарасової гори Вариація первої Давидовоі псальми Нові жиди На сповіді Ключ розуміння Гимн єдиному Цареві Гимн єдиній Цариці До […]...
25. Троє схотінок (скорочено) – Куліш Пантелеймон Одной картины я желал быть вечно зритель. (Пушкин) Я не хотів би ні царських палат. Ні вертоградів пишно-прохолодних. Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не насилував я мислей благородних. Я не хотів би світових утіх, Що забавляють олухів великих, Аби у мене був веселий в серці сміх Серед моїх книжок, моїх палатів […]...
26. Заворожена криниця (скорочено) – Куліш Пантелеймон Вертоград моей сестры… (Пушкин) У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю. Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винограду В […]...
27. Критика “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь Громадянська лірика Олександра Олеся – це відображення особистої позиції поета в суспільстві, його переконань, ідеалів, урешті-решт, це свідчення часу, доби, у яку він жив. Вірш ” О слово рідне! Орле скутий!.. ” (1907 р.) зображує тяжке становище української мови в перші десятиліття XX ст., а також розуміння автором ролі поетичного слова, справжньої поезії в житті […]...
28. Пантелеймон Куліш – Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) Пантелеймон Куліш Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань […]...
29. Пантелеймон Куліш – Чорна рада (СКОРОЧЕНО) (більш стисло, дуже стисло) Пантелеймон Куліш Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. Де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував […]...
30. Пантелеймон Куліш – вірний послідовник Т. Шевченка Після смерті Т. Шевченка літературний процес в Україні очолив Пантелеймон Куліш. Про своє перебування у тіні за часів Кобзаря-Куліш написав у поезії “До братів на Україну”: . Ой, мовчав я, браття, Словом не озвався, Поки батько український Піснею впивався. Хоч мовчав устами, Співав я душею, Та боявся з ним різнити Кобзою своєю… Коли ж замовкло […]...
31. Пантелеймон Куліш – до Шевченка O pie? ni gminna! ty stoisz na stra? y Narodowego pami? tek ko? cio? a, Z archanielskiemi skrzyd? ami i g? osem Tu czasem miewasz i bro? archanio? a. Mickiewicz Тарасе, спогадай, як ти за нами Хотів летіть у вирій по морозу, Де вольна мати з вольними синами І дочками пахучу щипле розу, Любові цвіт, […]...
32. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (2 варіант) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
33. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (3 варіант) Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба чому дивуватися, що […]...
34. До кобзи – Куліш Пантелеймон Кругом тіснота і неволя, Народ закований мовчить… Шевченко Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє ще не спідлене серце Важко заб’ється, до серця озветься, Як на бандурі струна до струни. Хто не здоліє озватись ділами, Хай обізветься німими сльозами; Ти ж своє […]...
35. Пантелеймон Куліш – До кобзи ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ДО КОБЗИ Кругом тіснота і неволя, Народ закований мовчить… Шевченко Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє ще не спідлене серце Важко заб’ється, до серця озветься, Як на бандурі струна до струни. Хто не здоліє озватись ділами, Хай обізветься німими […]...
36. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (4 варіант) Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко. Син лісоруба, […]...
37. Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (АНАЛІЗ) Аналіз твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” 1909 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. У збірці “Будь мечем моїм… ” О. Олесь, розвиваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему […]...
38. Пантелеймон Куліш – до Тараса за річку Ахерон Недоспів твій доспівую, мій брате… Насліддє дороге, клейнодами багате, Лишив єси мені в твоїй тридцятиструнній, В твоїй поезії високій, многодумній, Дуброві запашній, широкошумній. Тарасе! попроси там Аполлона, Нехай зупинить він легкий каюк Харона, Щоб довго не возив на той бік Ахерона Народу без путя, без честі і закона. Що з вовчого на світ приходить лона. […]...
39. Пантелеймон Куліш – Степ опівідні ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ СТЕП ОПІВДНІ Спокойно небо голубое. Никитин Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі, І в прозирній золоченій імлі Даль степова мов тоне-поринає. Понад травою стиха жар німий, Переливаючись, пливе високо! Розтоплюється воздух осяйний, Тіснить у грудях […]...
40. Степ опівідні – Куліш Пантелеймон Спокойно небо голубое. Никитин Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі, І в прозирній золоченій імлі Даль степова мов тоне-поринає. Понад травою стиха жар німий, Переливаючись, пливе високо! Розтоплюється воздух осяйний, Тіснить у грудях дух і сліпить око. […]...