Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Що мені подобається в образі Анни Кареніної?
Що мені подобається в образі Анни Кареніної?
Що мені подобається в образі Анни Кареніної?
Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”.
Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, вирізьблені плечі, темне волосся, граціозність рухів – все це надає Анні схожості з дочкою О. С. Пушкіна – Марією Олександрівною
Вронського при першій зустрічі з Анною вражає прихована сила життя, повнота почуттів, які можна було побачити в очах та у посмішці. “Вона ніби погасила світло в очах, але воно світилося проти її волі”. Кіті вражена не тільки красою Анни, вона відчуває, що Анні властивий таємний світ вищих духовних інтересів, що це неординарна особистість.
Образ Анни Кареніної приваблює своєю драматичністю. Спочатку ніхто не здогадується, що ця зовнішньо спокійна жінка глибоко нещасна. Вона і сама розуміє це, тільки покохавши Вронського. Анна починає відчувати
Олексій Олександрович зображений Толстим досить непривабливим чоловіком: великі вуха, хирлявий стан, вихляста хода, мутні очі. До того ж цей “державний муж” позбавлений живих людських почуттів, сухою черствістю вбиває духовні поривання близьких йому людей.
Анна давно вже зрозуміла ницість інтересів свого чоловіка та зненавиділа його. Кинувши Олексія Олександровича, вона змушена була розлучитися із сином Сергієм, що їй, турботливій матері, було невимовно тяжко. Тільки кохання до Вронського, віра в його почуття надають їй сили, бажання жити та боротися за своє право На щастя. Але Вронський потихеньку повертається обличчям до знайомого йому світу, віддаляючись від Анни. Ревнощі та відчай закоханої жінки його не хвилюють. У коханні Анни цей молодий чоловік починає бачити перешкоду на шляху до веселого проведення часу з друзями. Вронський не створений для сім’ї, і з часом повертається до того порожнього існування, яким він жив до зустрічі з Анною.
Мені дуже сподобався роман Толстого “Анна Кареніна” саме образом головної героїні. Глибоко нещасна жінка була однією з небагатьох у ті часи, хто насмілився на відвертий розрив з людьми свого кола. Порожні зв’язки другорядних персонажів роману підкреслюють вищість Анни над світом лицемірства, фальші та зрадництва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У основі соціального роману “Анна Кареніна” – історичне явище, що торкається життя усього народу. Побут пореформеного часу видався не тривким. Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях – такими були ознаки 70-х років XIX століття. У романі “Анна Кареніна” Толстому перш за все імпонувала […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної Чи є в світі людина, яка залишилась би байдужою, читаючи роман “Анна Кареніна”? Думаю, що ні. Адже мова йде не лише про долю жінки. Мова йде про історію країни, бо роман Л. М. Толстого є відбитком цілої епохи російського життя. Тут і мораль світського суспільства, і життя низів, блиск салонів і занепад села. І на […]...
- У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського […]...
- Образ Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) ТОЛСТОЙ ЛЕВ (1828-1910) Російський письменник, класик світової романістики, інтелектуальний психолог, філософ, народний просвітитель. Літературне життя його розпочалося з 1852 р., коли була опублікована його автобіографічна повість “Дитинство”, а пізніше “Отроцтво” та “Юність” (1854, 1857). Перебування на війні дало матеріал для оповідань про Кавказькі та Севастопольські події. Панораму воєнної компанії та розгорнуті сімейні хроніки змальовує письменник […]...
- У чому трагедія Анни Кареніної? Но ежели для истинной любви Страдание всегда необходимо, То, видно, уж таков закон судьбы. Научимся сносить его с терпеньем. В. Шекспір Трагічність жіночої долі – не новий мотив у російській літературі. До Л. М. Толстого ми співчували пушкінській Тетяні, тургенєвській Олені Інсаровій, героїням О. Островського, некрасовським декабристкам. З Анною Кареніною їх ріднить щирість, природність почуттів […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого (сповідь автора) Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею […]...
- У чому особиста трагедія Анни? (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У чому особиста трагедія Анни? (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Роман Толстого “Анна Кареніна” присвячений проблемам сучасного авторові життя, був закономірним продовженням його попередньої творчої діяльності, й у той же час ніс у собі великі художні відкриття. Через особисту трагедію Анни Кареніної, через напружені духовні шукання Костянтина Левіна художник показує суспільну атмосферу післяреформеної […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне […]...
- Думка сімейна в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. (Головна тема роману – дослідження проблеми сім’ї, аналіз кризових явищ у сучасній письменнику родині.) ІІ. Структура роману. (Роман складається ніби з двох творів, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної та доля дворянина, який живе в селі й займається вдосконаленням свого господарства та […]...
- Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, […]...
- Анна Кареніна – героїня нашого часу Анна Кареніна героїня нашого часу (за романом Л. Толстого “Анна Кареніна”) Читаючи такі твори як “Анна Кареніна” Льва Толстого, чи “Пані Боварі” Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємо пов’язані речі вони часто не співпадають в нашому житті. Осуджує, чи оправдовує Толстой […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у […]...
- Анна Кареніна – жертва власних пристрастей. Роздуми над романом Л. Толстого Можливо, дехто і вважає Анну Кареніну егоїстичною натурою та самозакоханою панночкою, яка кинулася під потяг через те, що не змогла міцно прив’язати до себе коханця. Проте я вважаю, що все набагато глибше, ніж такий поверховий підхід до образу головної героїні роману Толстого. Мені щиро шкода Анну, іі лише через почуття жіночої солідарності. Толстой дуже чітко […]...
- Чим мені подобається творчість Остапа Вишні Є такі твори, знайомство з якими викликає спокусу прочитати все чи хоча б якомога більше з написаного їх автором. Саме до таких належать “усмішки” Остапа Вишні. Вони дуже нагадують портрет письменника. Може, тому, що – “усмішки”. Бо добре привітне обличчя Павла Михайловича Губенка завжди пригадується мені із фотографій осяяним незмінною мудрою півурмішкою. Про що б […]...
- Зображення жіночої долі в романі Л. Толстого “Анна Карєніна” Жіноча доля, жіноче щастя, жіночі проблеми – ці питання хвилювали багатьох письменників. Зі сторінок художніх творів до нас промовляють пані де Реналь, мадам де Ресто, Ліза Калітіна, Анна Кдрєніна… Письменник-реаліст, знавець людської душі, Л. М. Толстой в однойменному романі зображує трагічну долю своєї головної героїні Анни Карєніної. Анна – натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. […]...
- Основні мотиви збірки Анни Ахматової “Вечір” Анна Андріївна Горенко стала Анною Ахматовою в 1912 році, коли під цим ім’ям видала першу збірку віршів “Вечір”. Писати вірші вона почала рано, в 11 років. Батько, відставний морський офіцер, тоді ще жив з сім’єю і часто називав доньку “декадентською поетесою”, але вона продовжувала писати. Потім вона вже сама назвала збірку “Вечір” “бідними віршами пустого […]...
- Навстіж відкрите серце (за інтимною лірикою Анни Ахматової) Зірки такої величі і яскравості, як Анна Ахматова, народжуються раз на століття. Правда й одкровення, які іноді виростають зненацька і приголомшують, у поєднанні з високою майстерністю володіння словом, що можна зрівняти хіба що з огранкою діаманта, – все це властиве поезії Анни Ахматової. Вона жила для великого земного кохання. Про це вона співала, і це […]...
- Трагедія жінки в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” (1 варіант) Лев Миколайович Толстой – класик світової романістики, філософ, “учитель життя”. Духовна спадщина письменника грандіозна і велична, стала помітним культурним явищем XIX та XX століть. Дійсність часу, криза старих форм життя висунули перед письменником ряд проблем, які він мав вирішити. Толстой не міг не відзначити зміну характеру духовних пошуків передового людства Росії: важливо було розкрити проблему […]...
- Образ матері в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Це було в ті часи, як всміхався Тільки мрець: розквитався – і рад. Анна Ахматова. “Реквієм” Я повертаюся поглядом до уроків, присвячених творчості російського поета Анни Ахматової (саме в чоловічому роді “поета” – а не поетеси, бо Анна Ахматова так любила говорити), і ніби бачу над собою, над моєю школою, над моєю країною тінь матері […]...
- Естетичні засади акмеїзму у творчості Анни Ахматової (1 варіант) Анна Ахматова – один із найвидатніших ліриків російської літератури XX століття. її вірші орієнтовані на традиції російської класичної літератури, однак збагачені рисами акмеїзму (його представниками є М. Гумільов, О. Мандельштам та інші відомі митці) – течії так званої “елітарної поезії”, у центрі уваги якої перебуває людина з її духовними пориваннями. Особливістю творчості саме А. Ахматової […]...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, […]...
- Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають […]...
- Ольга Перехрест – Анна. Анна У Анни чорне волосся, троянда на литці. Анна спускається сходами, йде до криниці. Вдача її легка, хода невагома. Вона набирає воду та йде додому. Анна рудоволоса, тонка мов спиця, Має гострі вилиці, точені ключиці. Ходить до річки, полоще у ній білизну. Анна не знає Анни, навіть приблизно. Між Аннами – кілька кварталів, церква, та сама […]...
- Естетичні засади акмеїзму у творчості Анни Ахматової (2 варіант) Акмеїзм об’єднав поетів, які мали різні ідейно-художні настанови і літературні долі. Об’єднувало акмеїстів прагнення віднайти вихід із кризи символізму. Вони не ставили собі за мету створити цілісну світоглядну та естетичну систему та не створили її. Більше того, відштовхуючись від символізму, вони підкреслювали глибокі внутрішні зв’язки акмеїзму і символізму. Оцінюючи роль Анни Ахматової у цьому процесі […]...
- Дев’ятниця до святої Анни Перший день Свята Анна – Ненька Божої Матері Призадумаймося над великою ласкою, якою Бог наділив святу Анну, коли вибрав її на Неньку Тої, яка була скарбницею ласк та була Матір’ю Єдинородного Сина. Саме в тому лежить велика гідність і привілей святої Анни, що її призначив Бог на Неньку Небесної Цариці. Тому великий Отець Церкви святий […]...
- Трагедія жінки в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” (2 варіант) У статті “Жіноча неволя в руських піснях народних” великий український письменник і громадський діяч І. Я. Франко писав: “Заборонена любов найсильніша… Для жінки все міститься в тій любові, поза нею вона нічого не бачить: ні дому, ні мужа, ні про чого світу. Задля своєї любові вона рішається на найбільшу жертву, яку тільки може принести женщина […]...
- Поема Анни Ахматової “Реквієм” Рану, нанесену батьківщині, кожний з нас відчуває в глибині свого серця. В. Гюго Справжня поезія прекрасна, тому що в ній виражена висока правда душі поета і нещадна правда часу. А. Ахматова розуміла це, розуміють це і читачі, що люблять її поезію і завжди, я впевнена, будуть любити її вірші, що западають у душу. Щоб зрозуміти […]...
- Трагедія війни в ліриці Анни Ахматової До війни в Ленінграді працювало 345 письменників. В обложеному місті їх залишилося 93. У тому числі Анна Ахматова – жива легенда “срібного віку”, що ніби з’єднала XIX і XX сторіччя, століття пушкінське і своє. Вона не залишила “свой край, глухой и грешный” у 20-ті роки і назавжди залишилася в Росії, де вбили її чоловіка, тричі […]...
- Чи подобається нені майбутнє, зображене у творах Рея Бредбері? Нещодавно у мене з’явилася чудова нагода ознайомитися з доволі-таки незвичайним та водночас цікавим жанром літератури – фантастикою. Цей жанр одразу ж привабив мене своєю непередбачуваністю й таємничістю. До речі, фантастична література – це відносно молода література, вона з’явилася на початку XX ст. По суті вона виникла в той час, коли наука набула стрімкого розвитку. На […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової Я – голос ваш, жар вашего дыханья, Я – отраженье вашего лица. Напрасных крыл напрасны трепетанья Ведь все равно я с вами до конца. А. Ахматова У 1946 році на російську інтелігенцію звалилася Постанова ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, де Жданов назвав Анну Ахматову “панянкою”, яка метушиться між альковом і молитовнею. Цим він […]...
- Ліричне “я” Анни Ахматової Меня, как реку, Суровая эпоха повернула… А. Ахматова Великий російський поет Анна Ахматова володіла таємною внутрішньою гармонією. Уній усе було значуще – і карбована, скульптурна зовнішність, і духовний світ. Ахматовій чимало дісталося в житті: розставання, втрати близьких, в’язниці і табори, що випали на долю чоловіка і єдиного сина, наклепи, хвороби. Але висока воля душі допомогла […]...
- Л. Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Що в світі є прекрасніше за людину? Адже вона – найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, тому саме людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, […]...
- Лев Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Лев Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв Що у світі є прекрасніше за людину? Адже вона найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, саме тому людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму уявляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в […]...
- Вервиця до святої Анни На великих: Господь дав їй славу і вивищив плід її утроби на Матір Божу, тому слава її ніколи не минеться на віки. На малих: Благословенна Анно, Ти дала нам Матір Спасителя, заступайся за нас перед Ісусом. Кінець: Боже, Ти святій Анні уділив тої ласки, що заслужила стати матір’ю Родительки Єдинородного Сина Твого Ісуса Христа, вчини […]...
- Майстерне зображення внутрішнього стану героїв у романах Л. М. Толстого Майстерне зображення внутрішнього стану героїв у романах Л. М. Толстого Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На нього впливають різні чинники, здебільшого соціальні. І найвидатніші постаті намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірив у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні цієї єдності. […]...
- Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Поема “Реквієм” уперше була записана на папері 1962 року, хоча складена була ще до 1940. Ахматова згадувала, що до цього часу напам’ять знали поему лише одинадцять друзів і жоден не зрадив її. Це ще й тому, що в тих віршах була висока правда про страждання цілого […]...
- Леся Українка – Камінний господар Драма Діячі Командор дон Гонзаго де Мендоза. Донна Анна. Дон Жуан . Долорес. Сганарель – слуга дон Жуана. Дон Пабло де Альварес, донна Мерседес – батько і мати донни Анни. Донна Соль. Донна Консепсьйон – грандеса. Маріквіта – покоївка. Дуенья донни Анни. Гранди, грандеси, гості, слуги....
- Трагічне і комічне в образі Дон Кіхота (за романом М. де Сервантеса “Дон Кіхот”) Лицарі минулого… Вони бентежать душі жіночої половини суспільства уже протягом кількох століть. Чи, може, то живе в наших душах туга за незнаною минувшиною, чи не вистачає сили і мужності в наших сучасниках. Юнакам же в обрисах попередніх епох увижаються лицарські турніри і славні звитяги. А славнозвісні кодекси честі! Чи й справді дотримувались їх воїни минулого, […]...
- Пушкінське переосмислення типу романтика в образі Ленського Звичайно, у кожного письменника є улюблений герой. Більш того, можна сказати, що у кожному улюбленому героєві письменник мовби втілює частку самого себе – на різних етапах свого життя. Буває, таким чином, на сторінках твору, автор сперечається із самим собою, яким був у юності, буває – заздрить у чомусь тому, ще молодому, дещо наївному, якому ще […]...
- Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальнітие, але Й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
Творчисть олеся гончара у свитовому контексти.