Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Система образів у романі Р. Самбука “Тайна вечеря”
Система образів у романі Р. Самбука “Тайна вечеря”
Система образів у романі Р. Самбука “Тайна вечеря”
У літературному процесі останньої третини ХХ ст. одне з центральних місць посідає так звана таборова проза. Основною проблемою творів цього літературного напрямку є проблема людини. В українській літературі вона представлена у романах І. Багряного, Т. Осьмачки, в російській – у творах В. Шаламова, О. Солженіцина, О. Волкова, А. Жигуліна, Ю. Домбровського.
У 90-х рр. з’являється друком роман Р. Самбука “Тайна вечеря”. З виходом цього роману таборова тема і проблема людини, піднята
Мета цієї роботи – показати внесок Р. Самбука у розвиток гуманістичної проблеми у таборовій темі.
На відміну від письменників таборової прози Р. Самбук не прагне відтворити картини фізичного катування, зламу людини під час слідства в органах НКВС чи таборах, або навпаки, її самостояння. Письменник показує, як спотворюється комуністична ідея у дійсності, у душах людей. Вирішення цього питання досягається засобами психоаналізу.
Основний конфлікт “людина-система”, що розв’язувався у більшості письменників таборової прози в умовах замкненого простору
Сюжет “Тайної вечері” розгортається у трьох площинах. Автором вивчається реакція на суспільні події представників різних поколінь та соціальних прошарків: старих революційних кадрів (Сидора Онищенка, Затонського); міщанського прошарку (Євгена Прокоповича Черняка, Дорфмана) та “нового”, молодого покоління (Антона Онищенка, Івана Сокирка, Ольги, Розалії). Подібна структура сюжету дозволяє Самбуку більш широко подати панораму людських типів.
Таким чином, побудова роману “Тайна вечеря” тісно пов’язана із системою образів, яку можна поділити на три групи:
– герої, які породжені новим життям, системою;
– герої, яких було зламано системою;
– герої-пристосуванці.
У цій системі образів основне місце займає типологічна фігура ката середньої величини Івана Макаровича Сокирка. Він, у минулому сільський комсомолець, вдало використавши комуністичні гасла, зручно зливається з оточуючим середовищем, робить собі кар’єру у слідчих органах. Така його політика життя була чітко продуманою: “Адже товариш Сталін сказав, – міркує Іван Маркович,- кадри вирішують усе… Геніальна думка, а він, Іван Сокирко, наче створений для пристосування” . Інтереси та мета Сокирка були доволі прагматичними: він воліє відчути себе хазяїном життя і заради цього здатен переступити через близьких та знайомих, які недавно допомагали йому. Щоб розкрити внутрішній світ свого персонажа, створити його психологічний портрет, автор широко використовує внутрішні монологи. Так, Сокирко постійно розмірковує над ідеями соціалістичного життя і вишукує слабкі місця, якими можна скористатись: “… слова, що людина в країні найцінніший капітал,- думає Сокирко,- і що кадри вирішують все,- пусте, демагогія. Плювати і на окрему людину, і на їх скупчення, плювати на мільйони, головне – ідея, не все одно, скільки і хто загине заради перемоги, адже переможців не судять. І він повинен бути серед переможців, бо йому начхати на все… ” . За допомогою таких монологів пояснюється мотивація вчинків героя і розкривається його сутність: він не спроможний чинити добро, все, що стикається з ним, спотворюється, бо спотворені в його душі усі людські цінності. Перед читачем постає духовно збідніла, пуста людина.
Сокирко – пройдисвіт. З одного боку, він хоче бути переможцем, тим, хто судить; з іншого – він боїться, аби хтось не засудив його. Тому він за добро платить злом, коїть злочин, діє підступно, зраджує в той момент, коли його правдиве і чесне ставлення могло б врятувати людську долю (фрагмент засудження Сокирком колишнього доброго знайомого Антона, батько якого став “ворогом” народу).
Багато уваги у романі Самбука приділяється любові. Сокирко не здатний на справжні почуття. “Кохання” з молодою привабливою Розалією є нічим іншим як меркантильним розрахунком: батько Розалії фінансує Сокирка; Ольгу, наречену Антона, він примушує до фізичної близькості, і таким чином мститься за свою неспроможність відчути радість любові і задовільняє свої заздрісні амбіції. Герой насправді є покараним, він інстинктивно відчуває, що не є переможцем, і це відчуття пригнічуватиме його усе життя.
Сокирко позбавлений і синівської любові. Його ставлення до батька нещире і лицемірне. Зневажаючи батька, він у той же час, коли треба, не забариться згадати своє селянське походження: “Іван з чистою совістю пише в анкетах: із селян-бідняків, а в автобіографії обов’язково наголошує: його батько, Макар Сокирко,- один з організаторів колгоспного руху на Фастівщині, брав участь у розгромі та знищенні куркульських банд” . У своєму новому міському житті Сокирко ладен назвати батьком будь-якого вищого за рангом службовця, аніж свого власного (про це свідчить епізод, де Іван, прийшовши в гості до свого начальника Сидора Онищенка, мріє бути його сином, уявляє, як би добре було йому у цій квартирі. Але і цього уявного батька, коли з ним трапилося нещастя, Сокирко зраджує) .
Р. Самбук уперше в українській літературі створює подібний тип героя. Слідчі НКВС були показані у романі І. Багряного “Сад Гетсиманський”, проте багрянівські персонажі послуговувалися для відтворення безпосередньої дії репресивною тюремно-слідчою машиною, у звичайному ж побуті психологія та поведінка слідчих письменником не розглядалася.
Самбук показує нам людину, яка була породжена новою системою. Час потребував таких, як Сокирко. Героєві не доводиться ламатися, чи, притамовуючи в собі супротив, змушувати себе жити за новими законами. Він безболісно входить у нову формацію. Для нього не існує поняття зради, високих моральних ідеалів, про які він чує. Сокирко допомагає репресивній машині рухатися і кришити інших, аби не потрапити у коліщата самому. За таким принципом існує вся система НКВС, де панує повсюдна заздрість і недовіра, де майже кожний заради кар’єри готовий знищити іншого.
Одним із засобів розкриття внутрішньої сутності Сокирка є протиставлення. Протиставлені Сокиркові батько і син Онищенки.
Трагічною постаттю є Сидір Гаврилович Онищенко, революціонер-боєць, який брав участь у політичному перевороті 1917 р. На відміну від Сокирка, він свято вірив у комуністичні ідеали і у можливість їх досягнути. Онищенко-батько обіймав високу посаду в НКВС. Його чин давав можливість бачити реалії життя, проте Сидір Гаврилович не допускав правди у свою свідомість, не бажав вірити дійсності, що суперечила тій ідеї, за яку він боровся. Віра в революційну справу для нього була понад усе, інакше для нього втратився б сенс життя. Злам Онищенка-батька, остаточна руйнація його світогляду відбулася під час арешту, хоча сумніви зародилися дещо раніше. Змусив завагатися Сидора Гавриловича син Антон.
Антон не міг зрозуміти протилежності між тим, про що говорять, і тим, що діється. Він, як і батько,- на боці соціалізму і тих ідей, які б мали втілюватися, проте життя дає інші факти: “Але ж я хочу,- каже Антон,- всім нам… країні, трудящим тільки добра, а якщо за колективізацією прийшов жахливий голод, то чи не помилилися ми, переінакшивши село?” . Антон, вихований на засадах чесності, правди, не сприймає брехні, з якою стикається у суспільстві. Цим він протиставляється Сокиркові.
Антон – одноліток Івана, він намагається прожити своє життя чесно, а Іван будує свій шлях на хитрощах, зраді, кар’єризмі. Всі Антонові сподівання руйнуються Сокирком, який несправедливо засуджує його до покарання. У межах цього протиставлення Р. Самбуком розв’язується морально-етична проблема добра-зла: у відвічному зіткненні цих філософсько-етичних категорій в історичний період, що описується письменником, отримує перевагу зло. Воно пускає свої метастази і поширюється дуже швидко, захопивши у полон людські душі.
Не випадковим став арешт Онищенків: ті, хто сумнівався, партії були не потрібні. Система НКВС йшла до свого панування, відкидаючи тих, хто їй заважав. Проте це була не єдина причина арешту. Сидір Гаврилович був заступником наркома, тобто обіймав доволі високу посаду. А як зауважив Сокирко: “Кому приємно, коли хтось поруч висовується” . Тому особливо радісно було молодому співробітнику НКВС, коли він арештовував Онищенка-батька та викрив ще одного “ворога” народу – його сина Антона, який надумав захистити батька; злісна перевага світилася в очах міліціонера: “торжество і пиха були написані на його обличчі… , сержант, або молодший лейтенант… все життя ходить під кимось, має щоденно козиряти, ставати струнко – і раптом одержав владу над самим заступником наркома, до того ж владу необмежену: має право облаяти, обшукати, а якщо закортить, заїхати в пику” . Розкриваючи світ НКВС, Р. Самбук показує прихований світ людської злоби, людської байдужості, порожнечі людських душ, що було зворотнім боком соціалістичної дійсності.
Сутність понівеченого життя відбивається у романі і через призму свідомості звичайних обивателів. Таким є Євген Прокопович Черняк. Він через образу за свою зруйновану долю, втрачений матеріальний достаток говорить про брехню, обман і страх, що панують довкола. Черняк скептично оцінює нову формацію і навіть спеціально відшукує протиріччя між ідеями і дійсністю. Соціалістичне життя не приносить йому задоволення, весь сенс існування звівся у нього до гастрономії. Хороша їжа стала символом колишнього забезпеченого життя. Він не міг відмовити собі у дорогому обіді, на який йшла уся його зарплатня, а потім доводилося тижнями голодувати. Доведений до відчаю своїм становищем, Євген Прокопович врешті-решт зраджує своїй державі. Ставши шпигуном німецької розвідки, він викриває “ворогів” народу (відомих конструкторів оборонного заводу), підриваючи таким чином радянську обороноздатність. Проте такі, як Черняк, арештованими і засудженими не були. Вони знайшли свій спосіб існування і зручно влаштувались у новому житті.
Інший тип пристосованця – старий Дорфман. Досвідчений єврей веде таємні операції з нелегальної купівлі-продажу. На цих махінаціях він заробив чималі суми. Дорфман упевнений, що незважаючи на зміну влади, сила грошей – незмінна. Його впевненість підтверджується життям: він купує свою недоторканість та спокій у Сокирка, фінансуючи примхи останнього.
Твір Р. Самбука “Тайна вечеря” є свідченням торжества зла, його непокараності. Письменник, змальовуючи різні типи людських характерів, розгортає трагічну картину соціалістичної дійсності. Трагізм героїв Самбука полягає у неможливості зміни життя чесним шляхом. Неправда, страх примушують людей до зради, і зради, передусім, самому собі. Тому майже всі герої (за винятком Онищенків) знаходять для себе шлях легкого життя. Кожен з них живе у власному світі, де панують гроші та влада.
Таким чином, уся система образів роману Р. Самбука підпорядкована розкриттю основних проблем – проблеми людини та проблеми добра і зла, вирішення яких у Р. Самбука набувають загальнолюдського характеру.
Література
1. Самбук Р. Тайна вечеря. – К.: Укр. письменник, 1992. – 158 с.
2. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе // Бахтин М. Литературно-критические статьи. – М.: Худ. лит., 1986. – 541 с.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Система образів у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, щоб розважати, звеселяти громадськість, а щоб боротись за торжество світлих, благородних ідеалів людства. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (3 варіант) Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” належить до жанру роману. І як будь-який роман, він відображає події великого проміжку часу, крім зображення життя головного героя, охоплює історичні події двох століть та має велику кількість персонажів, кожний з яких виконує свою функцію і бере участь у розкритті авторського задуму. Нас цікавлять насамперед жіночі. […]...
- Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі “Чорна рада” Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами. В історичному романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” зображений один з етапів занепаду української […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Змальовані у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панасом Мирним жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, як це зробив Панас Мирний. Шевченко створив невмирущий образ […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) В основу роману покладено дійсні факти: зображено життя народу і його боротьбу проти гнобителів до реформи 1861 року і після неї. Твір багатоплановий, і особливе місце в ньому посідають жіночі образи. З початку твору знайомимось з прекрасною дівчиною, нареченою головного герою роману – Галею. Вона – дочка колишнього солдата Максима Гудзя. Дівчина щира, ніжна, чесна, […]...
- Галерея жіночих образів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман “Маруся Чурай” є глибоко психологічним твором, кожен образ в якому є ніби окремим штрихом до загальної картини. Маруся Чурай – головна героїня роману, вона – натура творча, а тому особлива, з ніжною, вразливою душею. “Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. Таку оцінку дає піснетворці […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Крутиться колесо життя, змінюються погляди і звичаї, проте не меншає значення та роль жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, Підтримує в людських душах промінці доброти, людяності, бажання жити. Такими світлими проміннями серед чорного мороку життя Чіпки Варениченка – головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- Юрій Андрухович – Вечеря в шаблековтача Він має щось від різника або від самурая Його ножі то попурі для джазових музик Уста розкрито як врата все до мікрона грає Важливо губи розтягти і зберегти язик Дванадцять дуже гострих страв ножі стилети фінки Гімнастика для щік зубів трахеї язика Та тільки шабля над усе дивіться українки Бо шабля зоряна межа для нього […]...
- Сочинение на тему: Красота, Вдохновение, Радость и Тайна По мнению В. А. Сухомлинского, в жизни каждого человека должны быть Красота, Вдохновение, Радость и Тайна. Они воспитывают и возвышают нашу душу, они делают нас Людьми, дают нам возможность творить и мечтать, силы стремиться к цели и бороться. В них мы черпаем успокоение и надежду, они дают нам чувство уверенности в нашем изменчивом мире. Этот […]...
- Краткое содержание Тайна Мари Роже – По Эдгар Аллан Тайна Мари Роже Краткое содержание произведения Раскрыв тайну трагической гибели мадам Д’Эспанэ и ее дочери (“Убийства на улице Морг”), Огюст Дюпен снова погружается в свои меланхолические раздумья. Однако роль Дюпена в драме на улице Морг снискала ему у парижской полиции славу провидца, и префектура неоднократно пыталась вновь прибегнуть к его услугам. Очередную попытку полиция предпринимает […]...
- Система персонажей в комедии А. С. Грибоедова “Горе от ума” Пьеса “Горе от ума” была написана в тот период, когда в литературе развивался романтизм и реализм. Грибоедов – писатель, заложивший основы новаторства в русской драматургии XIX века. Несмотря на жесткие требования классицистических канонов – наличие 5-8 действующих лиц, в “Горе от ума”, по словам самого автора, “двадцать пять глупцов на одного здравомыслящего человека”. В основу […]...
- Тонічна система віршування Тонічна система віршування (грецьк. tonos – наголос) – система віршування, яка грунтується на сумірності наголосів у віршорядках (ізотонізмі), а також на їх варіативній рівномірності – впорядкованій і невпорядкованій. Кількість наголосів визначає розмір віршорядка: він може бути 2-, 3- і т. д.-наголошеним. Найчастіше спостерігається 3- та 4-наголошені рядки. Ненаголошені та напівнаголошені слова виконують лише допоміжну й […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (2 варіант) Та не в дивацтві суть – а в здивуванні, У вмінні всюди диво світу світлом Осяяти: потужним світлом серця. І. Драч “Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно”, […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Празька поетична школа: система метафор у відтворенні концептів душевних переживань Празька поетична школа: система метафор у відтворенні концептів душевних переживань Метою статті є розгляд структурних особливостей метафор, що втілюють концепти психологічних процесів, у творчості поетів Празької школи. Вивчаючи способи організації інвентаря мови, що обслуговує світ психіки, В. Телія бере за основу особливий тип мислення – мислення “лінгвокреативне”, “мислення, спрямоване на “породження” нових мовних сутностей шляхом […]...
- Неможливість однолінійної оцінки жіночих образів Т. Шевченка Неможливість однолінійної оцінки жіночих образів Т. Шевченка Для Т. Шевченка нещаслива доля жінки-кріпачки була не лише суспільною, а й особистою трагедією. Його матір ще “молодую у могилу нужда та праця положила”, рідні сестри поневірялися на панщині. “Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері”, – стверджував Максим Рильський. […]...
- Павло Мовчан – Система виміру Прикметливий, ласкавий, обдарований Твій погляд вабив, свіжоустий спів Наповнений був світлом негріховним І линув голос, звільнений від слів. О посестро, скитальнице боляща, Не розминулись ми, а розійшлись, Там був гайок, а ми гадали – хаща, В якому всі стежки переплелись… Заблукані, ошукані, безсилі, Самі себе гукали ми тоді, І падали відлунки однокрилі, Як пелюстки, на […]...
- Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки” У повісті “Звук павутинки” В. Близнеця діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним, чарівним та загадковим – саме таким, яким його уявляє Льонька. Льонька – сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує… Проте сказати “вигадує” навіть неправильно! Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим […]...
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- Система персонажей в комедии А. С. Грибоедова “Горе от ума”(1) Комедия “Горе от ума” – величайшее произведение русской литературы. В ней поставлены чрезвычайно важные вопросы эпохи, наступившей после войны 1812 года, – времени зарождения и развертывания декабристского движения в стране. Специфика конфликта, жанровое своеобразие, особенности языка и стиля комедии использованы автором для достижения главной целя – показа борьбы двух эпох русской жизни – “века нынешнего” […]...
- Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи I. Мотря та Явдоха – яскраві образи роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (Цими образами письменник вносить новий нюанс у художнє розв’язання одвічної проблеми жіночої долі, доводить, що навіть юридично вільній людині в умовах гнобительського ладу не дано жодних можливостей для особистого щастя.) II. Порівняльна характеристика […]...
- Система образов в пьесе А. Н. Островского “Гроза” В 1856 году А. Н. Островский отправляется в экспедицию по Волге вместе со многими театралами и писателями. В результате автор пишет пьесу “Гроза”, в которой отражена жизнь интересующего автора социального слоя: мещанства и купечества, представленного в произведении с помощью собирательного образа города Калинова, названного Добролюбовым “темным царством”. Название – ключ к пониманию произведения. Образ грозы […]...
- Порівняльна характеристика Вишняків і Чураїв у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” “Маруся Чурай” без будь-якого перебільшення стала загально-культурним явищем, давала і зараз дає духовне здоров’я і творчий тонус, вчить добру і гідності. Морально-етичні проблеми в романі Ліна Костенко порушує і вирішує на прикладі життя двох родин, протиставлених одна одній,- Чураїв і Вишняків. Чураї являють кращі лицарські сили народу. Це сильні особистості, творчі здібності яких можуть реалізуватися […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
- Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу […]...
- Символічний зв’язок образів п’єси Чехова “Вишневий сад” з різними часовими шарами Символічний зв’язок образів п’єси Чехова “Вишневий сад” з різними часовими шарами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на переломному стику епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він, як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність […]...
- Своєрідність образів першої збірки творів В. Винниченка “Краса і сила” В. Винниченка подарувала нам Кіровоградшина, про яку сам письменник згадує, як про край розлогих степів і неквапливих людей, які повагом пересуваються степовими дорогами на возах, погейкуючи на волів. Саме цей край наснажив митця вітром свободи, героїчним духом минулого, що позначився і на його долі, і на його творчості. Уже першими своїми творами В. Винниченко заявив […]...
- Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи (за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка”) І. П. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину… ” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки […]...
- Музичність поетичних образів Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його […]...
- “Пушкин – всегда открытие и всегда тайна” (С. Гейченко) … Благоговея богомольно Перед святыней красоты. А. С. Пушкин Александр Сергеевич Пушкин… Кажется, нет более близкого и понятного русскому сердцу поэта. Но Александр Сергеевич не был бы тем Пушкиным, если бы не нес в своем творчестве вечную тайну, которую хочется понять, разгадать именно тебе. Пушкин у каждого свой. Он умет войти другом в душу каждого, […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (3 варіант) Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися […]...
- Характеристика образів Брюховецького і Сомка (за романом П. Куліша “Чорна рада”) “Чорна рада” П. Куліша – перший соціально-історичний український роман, в якому відбилися особливості національного характеру запорожців. В основу історичної романістики покладено зображення складних, переломних періодів історії, бурхливі події яких зумовили гострі ситуації, формували сильні характери, безмежно віддані своїм ідеям особистості. Тому роман П. Куліша “Чорна рада” ми по праву можемо віднести до загалу найкращих світових […]...
- Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське прізвище” на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від “мужицтва” й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в […]...
- Два сини – дві долі (порівняльна характеристика образів Остапа та Андрія за повістю М. В. Гоголя ” Тарас Бульба”) ГОГОЛЬ МИКОЛА (1809-1852) Російськомовний письменник українського походження – народився в Сорочинцях Полтавської губернії. З дитинства майбутнього письменника вражає святкова піднесеність українських традицій, містичність вірувань. Його цікавила історія України, видатні постаті минулого. Ці теми скоро увійдуть у творчість Гоголя: збірки “Вечори на хуторі біля Диканьки” (1831), “Миргород” (1835). У 20-річному віці Гоголь їде до Петербурга з […]...
- Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки I. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” і Г. Квітка-Основ’яненко у повісті “Маруся”.) II. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п’єси бачимо за […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (1 варіант) Іван Драч – помітна постать на зоряному небосхилі видатних діячів України. За три десятиріччя літературної діяльності він видав кільканадцять збірок поезій, перекладів, кіноповістей, літературно-критичних розвідок. Його твори виходили в перекладах багатьма мовами світу. Творчість Івана Драча показує потяг поета до зображення здобутків людства, осягнення літературних, культурних і мистецьких надбань рідного народу, а отже, характеризується різноманітністю […]...
Ой летіла стріла аналіз.