Степан Руданський – Чуприна
Питалися козака:
“Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?”
“А причина то така:
Як на війні згину –
Мене ангел понесе
В небо за чуприну”.
Питаються мужика:
“Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?”
“А причина то така:
Нас біда обсіла –
Голимося до крівлі,
Щоб кузка не їла!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Руданський Степан – Колька Що день божий, то й слабує Жінка в мужика. Мужик ходить, бабів зводить, Попа і дяка… Баби шепчуть, дяк ворожить, Воду піп святить… А у жінки – колька й колька, Й голова болить. Та коли б то справді колька, То й хоть би не жаль… А то, лихо його мамі, Внадився москаль. Молодиця москалеві – […]...
- Руданський Степан – Звела мене не біда Звела мене не біда, Звела мене, Моя нене, Звела мене не біда, А дівчина молода. А дівчина, Як калина, А дівчина молода. Брівоньками зв’ялила, Брівоньками, Чароньками. Брівоньками зв’ялила, Оченьками спалила. Оченьками, Зіроньками, Оченьками спалила. Ой дівчино, не в’яли, Ой дівчино, Ти, рибчино, Ой дівчино, не в’яли, Серця мого не пали! Серця мого Молодого, Серця мого […]...
- Руданський Степан – Лошак Напосілися злодії Раз на мужика І, чи з поля, чи із стайні Вкрали лошака. Мужик ходить, ломить руки, На святе дає; Коли чує – аж у стану Лошак його є. Поклонився асесорам Мужик-неборак; Асесори йому кажуть! “Пашол вон, дурак! На слово ему поверить! Экой дуралей! Приведи для показанья Восемь душ людей!” Мужик ходить, просить, поїть, […]...
- Степан Руданський – Пекельна смола Раз на мові ксьондз казав: “Не впивайтесь, люди! На тім світі вам смола Замість вина буде!” Ото якийсь і захтів Смоли скуштувати, Каже собі два бички За денежку дати. Випив один – не біда, Другий випиває… Посмакував неборак, Далі промовляє: “Та гірка вона, гірка! А все ж не тужити: Як втягнеться чоловік, То й то […]...
- Степан Руданський – Сам поїду! Що заслабне, було, жид І рабина просить, Рабин тілько з-за дверей Палицю виносить Та й пахолка свого шле З нею до слабого… От пахолок курував Жида не їдного. Аж раз якось довелось Слабу курувати; От пахолок і прийшов, Щоб палицю взяти. А той каже: “Хто слабий? Чи жид, чи жидівка?” “Не жид,- каже,- а їдна […]...
- Степан Руданський – Окуляри Розходився мужичок Аж гвалт дякувати, Та одна йому біда: Не вміє читати. До аз-буки – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі, Піду тілько та куплю Такі […]...
- Руданський Степан – Свята сім’я Лежить собі старий піп – Де йому ї..ти. Але його попадя Давай зачинати. Зачіпала і товкла Куди довелося, На остаток заскубла Попа за волосся. Не витримав старий піп: “Ну ж бо ти, старая! Хоч голови не скуби – Голова святая!” “Що ж у тебе не святе?” “Все святе, небого!” “То і я, либонь, свята З-за […]...
- Руданський Степан – Преслів’я Спив до дна я прикрий келих За здоров’я долі, І з похмілля моє серце Розривають болі. Нащо ж, мила, мої думи, Нащо твої чари, Коли з ними враз по серцю Бродять чорні хмари? Правда, мило мені було, Як ти обіймала І опущене покрів’я З думки підіймала І на розум накидала, – Правда, мило було!.. Моє […]...
- Руданський Степан – Студент В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в болото увійшла. Увійшла по самі вікна… В ганку сходи до сіней; В сінях набік похилились Двоє скривлених дверей… І направо старій бабі Смерть підписує патент, А наліво без копійки Б’ється […]...
- Степан Руданський – Чи далеко до Києва Питаються якось хлопця Подорожні люди: “Чи багато верстов, сину, До Києва буде?” “А не знаю, – хлопець каже, – Було вісімнадцять, Тепер менше, либонь, стало, Здається, сімнадцять!” “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?” “Та пригода не пригода – Верства повалилась!”...
- Руданський Степан – Сербська пісня Моя хата – чорні гори, А постеля – камінь голий; Мої браття – кому горе, Мої браття всі соколи. Де ворога завважають, Як блискавка, налітають. Моє серце веселиться, Як запукає рушниця, Як турецькую скотину Неживою з коня скину Та голову його псячу На колі своїм побачу. Квітчу гору не квітками – Турецькими головами; Квітчу плечі […]...
- Степан Руданський – Крива баба Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила підмоги. А ксьондзові грошей жаль, – Давай її вчити, Як каліці із дітьми В білім світі жити. “Лучче, – каже, – ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати!” “де ж навчитись, пане мій? Дайте мені раду!” […]...
- Руданський Степан – Пан та Іван в дорозі (скорочено) Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці (1), Іван у свитині (2)… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа (3) ошукати (4)… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б […]...
- Степан Руданський – Студент СТУДЕНТ В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в болото увійшла. Увійшла по самі вікна… В ганку сходи до сіней; В сінях набік похилились Двоє скривлених дверей… І направо старій бабі Смерть підписує патент, А наліво без копійки […]...
- Руданський Степан – Мініх Ходить сокіл коло моря, Крила розпускає; Ходить Мініх коло двору Та й думу гадає. Він гадає, промовляє В лихую годину: “Ой Біроне ти, Біроне, Розпревражий сину; Ой Біроне ти, Біроне, Розпревражий сину, Добув же ти за любощі Цілу Курівщину. Добув же ти за любощі Цілу курівщину, Та за славу й я добуду Цілу Україну!” І […]...
- Руданський Степан – Співомовки (Збірка) 1992 рік, видавництво “Веселка” ПРЕСЛІВ’Я Вір не вір, а не кажи: “Брешеш” I Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку – не йде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла – Та й сам улізаю. Ходжу […]...
- Козак і король (скорочено) – Руданський Степан Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив (1) Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай. Що думати буду? І от тобі цілий рік […]...
- Степан Руданський – Еге, гай Йде видючий і сліпий, Та й каже видючий: “Ото, брате, синій гай! Ото ліс дрімучий!” “Еге! Еге! – каже той.- Як ти собі важиш!” “А ти ж, брате, бачиш що?” “Та ж ти, брате, кажеш!”...
- Руданський Степан – Ти не моя Ти не моя, дівчино дорогая! І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Ти не моя! За личко гарне Справляє хтось колодія… Мої ж літа проходять марне, Бо ти, дівчино, не моя!.. Ти не моя!.. І брови чорні Милує інший, а не я, І інший хтось тебе пригорне, А ти, […]...
- Степан Руданський – Хомут Возив мужик на ярмарок Жидів цілу фуру… Назад йому довелося Везти одну Суру… Як на збитки мужикові Сура уродлива!.. Молоденька і тлустенька, Сама чорнобрива… Підсів мужик до жидівки, Жарти починає. А жидівка, псяча віра, Чортом поглядяє. Відсувається небога… Нічого діяти!.. “Почекай же, псяча віро, Сама мусиш дати!..” Їде собі помаленьку: Чорний ліс синіє!.. Ще далеко […]...
- Руданський Степан – Місяць Нічка тиха, зорі світять, А мороз крепить; Циган сина до місяця Лицем становить. “Отак, сину мій Романе! Отак, дурню, стій Та з пазухи вийми руки, До місяця грій!..” Стоїть бідне циганятко, Холод каменить, А старий пішов до хати Людей туманить. Витуманив кусок сала, Хліба бохунець, Вийшов з хати та до сина – Син як камінець. […]...
- Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич – Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: “Błagam cię, człowieczku święty! Błagam cię, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniędzy, Niech ja […]...
- Руданський Степан – Гей, бики! Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? Вперед, бики! Бадилля зсохло, Самі валяться будяки, А чересло, леміш новії… Чого ж ви стали? Гей, бики! Та гей, бики! Ломіть бадилля, Ломіть його, валіть на прах; Нехай не буде того зілля На наших батьківських полях! А […]...
- Степан Руданський – Указ Їде козак дорогою, Дівку надибає; Вийняв папір з-за пазухи Та й її читає: “І прочая, і прочая… По сему указу Кожна дівка козакові Довжна дать по разу!” “Чуєш, дівко, що в указі?” “Та чую, козаче”. І вже ж рада-то, псяюха, Аж мало не скаче! Ізліз козак, покріпився, На коня сідає, А дівчина підійнялась Та й […]...
- Степан Руданський – Піп і ксьондз Ксьондз сміється: “Паки! Паки! Дай, попе, табаки!” А піп каже: “Surdum corda! * На, теляча морда!” ___________________________ * Піднесімось духом! (лат.) – Ред....
- Руданський Степан – Барабанщик [separator headline=”h2″ title=” Руданський Степан – Барабанщик “ Не кидає цам господар Ні жінки, ні хати, А тут москаль перехожий Аж гвалт пої..ти. І вхитрився ж так, шельма, Настругав цеглини. Розтер пороху чимало, Взяв білої глини. Давай пуцьку малювати! На два пальці – в чорне, На чотири пальці – в біле, А на три в […]...
- Степан Руданський – Понизив П’є-гуляє у неділю На коршомці Гарасим; З Гарасимом п’є-гуляє І сусід його Трохим. А обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола: “То ти кажеш, що ти луччий? Що ти гаспидний стрілець? Збий же мені з чуба шапку – Тоді будеш молодець!” “Кажеш, може, що не зіб’ю?” “А ти кажеш, […]...
- Степан Руданський – Три питання Р а б и н: “Чого півень, як співає, Очі закриває?” М о ш к о: “Того, девне, що напам’ять Свою пісню знає”. Р а б и н: “Чого колись по драбині Ангели злізали?” М о ш к о: “Бо ще були молодії, Мало пір’я мали”. Р а б и н: “Чого море так солоне, […]...
- Руданський Степан – Над колискою Спи, дитя моє, ти – життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. Спи, дитя моє, ти – життя моє! Тілько щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Тілько губонька залепечеться, Слаба ніженька стане, Слаба рученька перехреститься – Твоє горе настане. Не […]...
- Руданський Степан – Животина “де то, доню, животина Так?..” “Та то, мамо, коло тина Дяк… Все, бувало, грає, грає Та й… Все, бувало, примовляє: “дай!..” Раз підсунув, було, ручку В то… А я кажу: “дай обручку, То… “ А він каже: “На обручку, Дай!” Я пустила його ручку Та й… “...
- Руданський Степан – Наука Дочекався я Свого святонька Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: “Нехай, сину мій, Ми працюємо. Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться, – Та не всі ж, як ми, В землі риються, – Може, є такі, Що […]...
- Степан Руданський – Рана Перегнулась молодиця, Шмаття віджимає, А хлопчина під запаску Ззаду заглядає. Заглядає – що за рана? Та й питає мами: “А від чого то в вас рана Помежи ногами?” “Та то ми з батьком колись, – каже, – Билися обоє. Сокирою батько вдарив Та й розтяв надвоє”. “А розумний тато були!.. Добру міру знали! Бо сокирою, […]...
- Руданський Степан – Гуменний Їздив дідич за границю, Назад повертає – От гуменний на границі Пана і вітає. Поклонився, привітався. “А що там, Іване?” А гуменний йому каже: “Та все гаразд, пане. Одно тілько… ” – “А що тілько?” Дідич обізвався. “Та то, пане, що ваш ножик Складаний зламався”. “Ну! Зламався, так зламався, Що там споминати. Певне, хлопці мали […]...
- Руданський Степан – А не халасуй! “Ото, тату, маєм воду,- Каже циганчук,- А якби нам іще сиру Та муки до рук – Наварили б вареників, Сіли край стола… “ Тут старому вже по горлі Слинка потекла… “А якби нам іще масла, Отоді балуй!” Тут старий його фандою: “А не халасуй!”...
- Степан Руданський – Суходольський Згинув шляхтич Суходольський, Вже в костьолі тіло, І з-під небка ксьондз навколо Поглядає сміло. Далі мову зачинає, Тільки не по-польськи, Зачинає по-латині: “Ubi Suchodolski?” * І поглянув ще навколо: “Ubi Suchodolski?” Далі ще раз кругом глянув: “Ubi Suchodolski?” Аж п’яничка їден слухав: “Ubi” все та “ubi”, Далі й каже: “Знаєш, ubi? У чортовій губі!” “Lżesz, […]...
- Степан Руданський – Сховалась По ордані 1, як звичайне У людей буває, Ходить батюшка з кропилом Хати окропляє. І, звичайне, як батюшка, – Чого ж тут боятись? Але одна молодиця – Ні, таки ховатись… Ставить діти на припічку, Каже їм казати, Що матері нема вдома, На ярмарку мати. Сама живо під постелю, Ноги підгинає. Аж приходить і батюшка, “В […]...
- Степан Руданський – На калитку Прийшов мужик до крамниці, Сукно оглядає… Перекинув штук зо двадцять – Все не добирає… Аж заглянув десь кармазин: “дай-но, жидку, того!..” Розвертає, оглядає: “Се хіба нічого!..” Виміряє середину: “А ходи-но, жидку!.. Ото звідси мені, жидку, Виріж на калитку!”...
- Степан Руданський – Вовки “Чого, жидку, так збілів? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло… “ “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та […]...
- Степан Руданський – Пущі Відвів воли попів наймит, Оком не стикає… Лежить, бідний коло груби… Все за них гадає… А піп лежить з попадею Та собі жартує. То за цицьку помацає, То і поцілує… Далі бере сорочину, Вгору задирає… Кладе руку нижче пупа, Вовну розгортає… Розгортає густу вовну… “Ото, – каже, – гущі!.. Ото ліса несходимі!.. Та темнії пуші!..” […]...
- Руданський Степан – Масло Вивіз Лейба горщик масла В місто продавати Та й пішов собі на ринок Купця відпитати. А чоловік коло воза Чекає, чекає. Далі випив півкватирки, Масло добуває… Добув масла, достав хліба, Засів та й балує. Де побачить христянина – Просить та й годує. З’їли масло добрі люди, Що тоді робити?.. Б’є він горщик коло воза, А […]...
Трагизм житевои доли хвильового та його героив.