“Так ніхто не кохав”
Значна частина поетичного доробку В. Сосюри – це любовна лірика. Це і вірші про перше кохання, що пережив він під час революції, і твори, присвячені дружині Марії, з якою щасливо прожив до смерті, але навіть у похилому віці любив її так же ніжно і пристрасно, як молодим.
Молодість В. Сосюри, що проходила на степах Донеччини, припала на часи революції. Романтичний і запальний юнак спочатку вступає до петлюрівських загонів, а пізніше, повіривши в ідеї комунізму перейшов до більшовиків. Через багато років, ставши вже визнаним поетом, В. Сосюра
Твої губи – розтулена рана…
Ми хотіли й не знали – чого…
Од кохання безвольна і п’яна.
Ти тулилась до серця мого…
Юнак був впевнений, що ніщо не може розлучити його з любою дівчиною назавжди, але сталося інакше:
Ти давно вже дружина другого,
Я ж – відомий вкраїнський поет.
Він готовий відмовитися від слави заради неї, навіть очі дружини нагадують йому
Кохання у В. Сосюри нерозривно пов’язане із природою. Зорі, садки, верби, акації, волошки, солов’ї – це не просто тло для його кохання, весь оточуючий світ ніби сам наповнений пристрастю і ніжністю. Тому і з’являються такі образи, як “ночі жагучі”, солов’ї, що солодко співають про любов, “закохані зорі”. Природа відчуває справжнє кохання, а тому переймається і живиться ним. Ліричний герой поезії “Так ніхто не кохав” впевнений, що його кохання найсильніше на всі світи і віки. Він думає, як кожна закохана людина, що відкриває для себе ці почуття вперше, і впевнений; що ніхто не переживав їх раніше. Отже, не дивно, що йому в цей день і світ здається іншим, кращим. Ліричний герой думає, що і природа навкруги закохана і оновлена любов’ю, як і він сам:
В день такий на землі розцвітає весна
І тремтить од солодкої муки…
Ліричний герой не відмежовує у своїй душі кохання до дівчини і до України:
Коханий любить не захоче тебе,
Коли ти не любиш Вкраїну…
А в іншій поезії ліричний герой зізнається, що в серці його “злилися і ти (кохана) і Вона (Україна) в образ єдиний навіки”. Так думала справді патріотична і романтична людина.
Поезії, написані в тридцяті роки і пізніше, присвячені дружині В Сосюри – Марії, яка була найбільшим його коханням. Ці твори трохи спокійніші, бо написані вони, вже дорослою людиною, але сповнені тим самим настроєм. Ліричний герой поезії “Якби помножити любов усіх людей”, як і раніше, впевнений у тому, що його любов не знає аналогій: вона, “як день”, світить яскравіше, ніж усі сонця на світі, пахне міцніше, ніж усі квіти, жодна красуня землі не відверне його погляду від Марії. Весь навколишній світ: і ліхтарі, і зорі, і гілля, і далеке море – співає йому єдине слово: “Маріє!..”
В. Сосюра у своїй інтимній ліриці постає невиправним романтиком. Його можна порівняти із Петраркою і Данте, любов яких є взірцем для наступних поколінь. Кохана для таких людей – це ідеал, натхнення і смисл усього життя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (3 варіант) Інколи душа співає. Чи прислухались ви колись до того співу? То щось незрівнянно чисте і свіже, що віддихує духмяним теплом. Це тепло проходить крізь усе тіло, збуджує кров і наповнює єство відчуттям блаженства. Воно здатне проривати сірі оберемки буднів яскравим палаючим світлом, що робить похмуру годину лагідною короткочасною миттю. Ім’я цього тепла, цієї дивовижної стихії, […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (1 варіант) Тема кохання займає одне з важливих місць у всій світовій літературі. Люди оспівували кохання завжди. Не обминув цю тему і щедро обдарований природою поет Володимир Сосюра. Своїми віршами В. Сосюра наповнює душу читача красою, радістю, щирістю. Простота, замріяність автора, м’яка задушевність відбилися у його творах. Про свої інтимні почуття Сосюра завжди говорив відверто, захоплено і […]...
- Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Цього року я вперше пізнав глибину поезії Володимира Сосюри, хоч, зізнаюсь, читав його вірші і раніше. Але це були поодинокі випадки, тому і не запам’ятовувалися ці вірші надовго. Мабуть, усе вимагає саме свого часу, і сьогодні я вже сприймаю Сосюрині рядки як […]...
- Велич і ніжність юнацького почуття в поезії В. Сосюри “Так ніхто не кохав” У світовій плеяді поетів та письменників, які присвятили свої твори найчистішому, найглибшому почуттю – коханню, – яскравою зіркою сяє геній відомого українського поета Володимира Сосюри. Він знаний як людина високих почувань, як митець, що не міг таїти в собі сердечні поривання, а щедро ділився скарбами своєї душі, утілюючи їх у слові. Вершиною інтимної лірики Володимира […]...
- “Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (2 варіант) Кохання… Це почуття прекрасне і чарівне, воно надихає людину якоюсь дивовижною силою, примушує робити дурниці й здійснювати подвиги, воно окрилює, робить людину трішечки божевільною. Це почуття світле, радісне, і саме тому, мабуть, одними з найліричніших, найпрекрасніших вважаються вірші про кохання. Здається, що кохання робить кожну людину поетом, а талант справжніх поетів збільшує в кілька разів. […]...
- Володимир Сосюра – Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, Простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна І тремтить од солодкої муки… В’яне серце моє од щасливих очей, Що горять в […]...
- Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]...
- Його так ніхто й не зрозумів… (За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Герой оповідання В. Винниченка мешкав у маленькому провінційному містечку. Він був жвавим і енергійним хлопчиком. Йому було нудно, і він вигадував для себе різні розваги. Не було й дня, щоб хтось із мешканців міста не поскаржився на Федька. То він вікно розбив, то синця набив другові, то перекинув діжку з водою, то поламав дітворі пісочні […]...
- Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі. Він гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми рідного знедоленого народу, ніколи не був байдужим до його долі. Його серце переповнювала любов до історії рідного краю. Поетична спадщина поета надзвичайно багата. Його поезії прості, гарні, ліричні, забарвлені тугою та зажурою. І в цьому нічого дивного немає. Поет не […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (IІ варіант) Любов – це корінь життя. Скільки ніжних слів вигадано людьми, щоб висловити свою любов до матері, до нареченої. Вірне кохання допомагає перенести всі труднощі життя. Багато своїх кращих творів присвятили темі кохання і вірності видатні українські поети Максим Рильський та Володимир Сосюра. Справжньою перлиною любовної лірики є поезія Максима Рильського “Яблука доспілі… “. Цей вірш […]...
- Анастасія Перевозник – Ніхто не вірив, отже, не чекав Ніхто не вірив, отже, не чекав, Що я прийду в розхристаному платті, Що буду я щаслива і легка, І що вином наповнений бокал Пущу по колу друзів у кімнаті. Ніхто не знав, як звався той, кому Я присвятила чи життя, чи вечір. Ховалась злива у нічну пітьму, І пісня в цигарковому диму Лягала шовком на […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” (3 варіант) Ліричний герой першої збірки І. Франка “З вершин і низин” – це активний громадський діяч, який не звик до бездіяльності і хоче будь-що вибороти краще майбутнє для свого народу. Але ліричний герой “Зів’ялого листя” є повною протилежністю: він, закоханий без взаємності, не добивається любові дівчини, не хоче турбувати її своїми почуттями, які знаходять свій вихід […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть […]...
- Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять… “) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує […]...
- Мирослава Черній – А ти кохав? А ти кохав? до стискувань долонь? До крові на губах? до терміну “вогонь”? До задухи, до безсвідомості, до стону, Коли тобі кричали “Охолонь”? А ти кохав? Так просто. Без причин? Їй було байдуже, чи є авто і чин? Ти кляв/молив про її гарні очі? І через неї серце йшло на карантин? А ти не спав? […]...
- Щоб ти мене ніколи не кохав Боліло слово у душі Боліло в грудях, Там де серце. Боліло… і читалися вірші, І сльози знов котилися додолу. Та не питай мене, бо більше не твоя, І не цілуй, бо більше не з тобою. Забудь усе за мить, а я твоє ім”я Не випускатиму із памяті конвою. Ні не кохай, бо я брехала Не […]...
- Ліричний герой поезії А. Фета Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у […]...
- Образ України в поезії Володимира Сосюри Ні, недаремно Сосюру називають солов’єм України. Твори його запам’ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі. З віршами Сосюри закінчують університет і вступають вперше на власний життєвий шлях. Вірші Сосюри, покладені на музику, співають всюди… Ліричний герой віршів Володимира Сосюри – це полум’яний патріот, людина з […]...
- Всепідкоряюча сила кохання (“Вона прийшла”, “Є в коханні і будні, і свята… “) (3 варіант) Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, […]...
- Твір на тему: “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- Ліричний герой поезії Р. М. Рільке Ліричний герой поезії Р. М. Рільке І. Імпресіоністський напрям поезії Р. М. Рільке. (Ліричний герой цієї збірки почувається патріотом Чехії. Вірші, що увійшли до цієї книги, навіяні подіями з історії Чехії, чеським фольклором, а також рідним містом Прагою. Ліричний герой прощався з батьківщиною як син своєї землі.) ІІ. Подорож у себе. (Після того як поет […]...
- Микола Вінграновський – Вас так ніхто не любить Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. до смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, Роки і рік, сніги, водою стерті, Вони мені одне лиш: ви і ви… Димлять століття, води і народи… Моя ви пам’ять степу-ковили, Зорі червоний голос і свободи. Дивіться, гляньте: мій – то голос ваш: Як […]...
- Леонід Кисельов – Я ніхто для тебе, як Улліс Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. Я ніхто для тебе. І дарма До твоїх долоней серце лине. Всю її – кохану і єдину – Винести очима крадькома. Я ніхто для тебе. То моя Власна доля і нічна скорбота. І востаннє – […]...
- Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка. Василь Симоненко прожив 28 років. Та він назавжди увійшов у історію рідної культури своїм болем за долю України, тривогами за Всесвіт, ліричним звучанням своїх інтимних творів, у яких зворушує краса і щирість почуттів. І хоч інтимні мотиви В. Симоненка переважно тісно поєднані з пейзажними, соціальними, громадянськими, […]...
- Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (деякі пропозиції вивчення поезії “Яблука доспіли”) Максим Рильський – видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни – відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Саме тому, що Рильський був талановитим поетом, в його першій напівдитячій книжці “На білих островах” вже зримо проступають риси […]...
- Іван Андрусяк – такий конклав: ніхто не помирав Такий конклав: ніхто не помирав Усі хто міг добралися уплав А хто не вмів той дошукався броду Вода загусла як від слів коран Гірке повидло з непокритих ран Губилося на жовті нігті глоду Місцями простір лився через край Липким теплом відригувався чай І спазми підкрадалися до горла Усі живі то нащо цей похід Короткий ліс […]...
- Алла Жабокрик – А якщо чесно: ти мені ніхто А якщо чесно: ти мені ніхто. Мені все рівно як у тебе справи, Ти не із тих, з ким хочеться до кави Додати серце і своє тепло. А якщо чесно: я тобі не я. Ти у мені не бачиш того світла, З яким би ти не прагнув навіть літа, З яким би не тримала і […]...
- Євген Маланюк – Будівлі дні ніхто не вирішив Будівлі дні ніхто не вирішив, В очах від Вавилону – чорно. На каторзі жорстоких віршів Так тяжко душить слово-жорно. Все рідше злет. Мотор задиханий, А нерви тріпотять, як троси, І, коли серце раптом стихне, Нас зрадять крила альбатроса, И не відчуємо, що страчене Життя, від творчости криваве, Що нам призначена двозначна, Як поцілунок Юди, – […]...
- Агнеса Цвіт – Ніхто тебе із мене не викине Ніхто тебе із мене не викине. не змусить забути. Як щось неважливе, як невдалу сцену із фільму, Де герої обережно і пильно знову стають на горло /чи то на граблі/ щоб ламало ще довго, Щоб горіло ще довго. і не згасало. Ніхто тебе із мене не витіснить. ніхто не зможе. Навіть ті. які щоночі тебе […]...
- Павло Мовчан – “Повертаюсь і я. І ніхто не затрима… “ Повертаюсь і я. І ніхто не затрима. Озирається світ на моє вороття: Рівнозначне скресанню – воно ледве зриме, Додається снаги – прибуває пиття. Покрапли… похвилинно, поп’ядно вертаюсь, Важча крок, проте легшає плоть щодоби, І сідає на мене жовтобрюшок зграя, І чіпляє лопух реп’яшків для сівби… Степ налип і обтяжує стопи, Чорний куряви стовп вироста на […]...
- Ірина Саковець – Ніхто й не говорив, що буде легко Ніхто й не говорив, що буде легко, Ніхто не завіряв, не обіцяв, А я в обіймах нищівної спеки Шукаю риси рідного лиця. Ім’я твоє шепоче небо стигле. Прошу, блакитне, лиш не забирай!.. Війна копає все нові могили, Зросивши горем ідилічний край. А ти топтав ці принебесні трави, Надійно зводив дім, і що тепер? За стінами […]...
- Дмитро Павличко – “Був день, коли ніхто не плаче… “ Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля. Я знаю – ти не заридала, А в світі, що гуде й гримить, Мене лиш пошепки назвала, До себе кликнула в ту мить....
- Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої […]...
- Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). IL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї… ” (4 варіант) Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. Через усю свою творчість проніс він любов до рідного краю, до Батьківщини. Володимира Сосюру люблять в Україні, вшановують на його батьківщині – Донеччині. Донбасівці завжди пишалися й пишаються тим, що Володимир Сосюра народився і виріс на Донеччині і […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Головний герой поезій В. Симоненка Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. (Василь Симоненко – ніжний поет-лірик, який любив свій край, свою землю. В його юнацькому серці завжди жили любов, віра в людину, в її творчі можливості.) II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. (Ліричний герой […]...
Музика в нашому житті.