Твір на тему: Мої домашні обов’язки
Мої домашні обов’язки
Мої батьки дуже зайняті люди: батько працює інженером-конструктором в науково-дослідному інституті, а мама – коректор у видавництві. Працюють вони весь тиждень з ранку до вечора, а ми з сестрою Оленкою після школи хазяйнуємо вдома.
Були такі часи, коли нічого робити не хотілося, але це було давно. Зараз ми подорослішали і зрозуміли, що можна розділити обов’язки так, щоб ніхто не ображався. Ось, наприклад, приготування їжі. Готувати я люблю, може, навіть після закінчення школи піду вчитися на кухаря. Оленка вміє
Прибирання квартири – також наш обов’язок. Ми давно розділили “зони відповідальності” – спочатку кожен прибирає свою кімнату, потім разом наводимо порядок та чистоту у вітальні, а після цього Оленка миє кухню та ванну кімнату, а мені дістаються передпокій та туалетна кімната.
Ще одна важлива чоловіча справа – виносити сміття та слідкувати
Є у нас ще один член сім’ї – абрикосовий пудель Кузя, от за ним вже я доглядаю. По-перше, тому що я старший, а по-друге, Кузя не дуже слухає жінок, від Оленки навіть втекти може, лови його потім, а я його дресирую без проблем. Але основне моє завдання – вигуляти Кузю двічі або тричі за день, нагодувати вранці та ввечері і взагалі, слідкувати, щоб йому було добре. Довелося навчитися навіть варити вівсяну кашу та терти моркву на тертушці, бо вівсянка дає собаці дуже красивий блиск шерсті, а морква – це вітаміни та мінерали. І коли сусіди, які вигулюють своїх собак, запитують мене, що це я роблю, що мій собака такий здоровий та веселий, – це я сприймаю як комплімент.
Ось, здається, і всі наші домашні обов’язки. Та ні, забув ще про одну справу – щочетверга я йду купувати газети: одну для татка, одну для мами, та ще одну, дитячу – нам з Оленкою. Це, мабуть, один з найприємніших обов’язків, бо дуже вже подобається нам розгадувати різні задачки, кросворди, шаради й головоломки. Тато хвалить нас: “Ну й діти! І працьовиті, і розумні!” А мама завжди відповідає: “Обережно – перехвалиш!”. А нам із сестричкою все одно приємно.
Молюсь і вірю аналіз твору максима рильського.
