Як Митько та Сергій полюбили зоологію (за повістю Я. Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківни”)
Коли шкільні друзі Митько Омельчук та Сергій Стеценко склали іспити і перейшли до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна дала завдання на канікули зібрати колекцію комах. Для хлопчиків це була чудова нагода здійснити давню мрію. Вони вже давно хотіли поїхати до села, де жила Митькова бабуся. Після довгих умовлянь батьки відпустили їх. Митько та Сергій зібрали рюкзаки, взяли з собою сачки і вирушили у літню подорож.
На хлопчиків чекали справжні канікули, сповнені пригод. Жили вони в курені на березі лісового озера.
Юні дослідники вже були за крок до історичного відкриття, коли виявилося, що химера з лісового озера – справа рук старшокласника Василя. Це він залишав слід на піску, подряпини на корі дерев, влаштовував нічні звуки на озері. Він виготовив голову потвори, щоб налякати друзів. Та хлопчики не злякалися і не втекли, а почали кидати камінням у химеру. Жартівник не сподівався на таку відсіч і мало не потонув. Почувши крик про допомогу, друзі кинулися рятувати Василя. Коли витягли його на берег, Василь розповів про свій розіграш.
Сергій та Митько навіть не жалкували, що їх дослідження не завершилося відкриттям. Вони не вважали свій час згаяним. Для них головне – дружба. Разом їм добре і весело. До того ж стільки цікавої літератури вони перечитали і обговорили. А як швидко промайнув час серед мальовничої природи. Тепер вони нарешті візьмуться за колекцію комах. Адже півліта ще попереду.
Повість Я. Стельмаха – світла, добра і весела. Вона вчить справжньої дружби, любові до природи, а ще вчить життєві ситуації сприймати з почуттям гумору.





(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Таємничі пригоди друзів у повісті “Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера” Увесь навчальний рік ми тільки й живемо в очікуванні літніх канікул, адже це прекрасний час, коли ти на волі, коли немає уроків, а можна гуляти, купатися, їсти морозиво та, взагалі, отримувати користь і задоволення. Одні з таких продуктивних літніх канікул змалював Ярослав Стельмах у повісті “Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера”. Героями твору є […]...
- Прагнення і вчинки головних героїв повісті Я. Стельмаха “Химера лісового озера” Інтригуючи сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті маленьких героїв – ось прикмети художніх творів для дітей Ярослава Стельмаха. У повісті “Химера лісового озера” автор змалював шукачів пригод, романтиків Митька та Сергія. Хлопці влітку зібралися до Митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. Та сталася подія, яка змінила всі плани […]...
- Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера (скорочено) – Стельмах Ярослав Зоологія й комахи. “Відпустіть нас до бабусі!” Коли ми склали іспити й перейшли до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна запропонувала нам під час канікул зібрати колекцію комах. Це було нам із Митьком на руку, бо ми давно мріяли поїхати до села, де жила Митькова бабуся. Після довгих умовлянь батьки нас відпустили туди. […]...
- Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитиною. Хлопчик бачить світ […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Мозолевський Борис – Синьооко зітхали озера Синьооко зітхали озера. На лататті тремтіла роса. Сосни пружні підносили жерла І текли в молоді небеса. Синьооко безодня зітхала, Ту зелену сотаючи рунь… Подивись мені в очі, кохана, І безсмертям весни зачаруй. Щоб колись в незапам’ятних ерах, Погляд юнки відбивши в собі, Синьооко зітхнули озера, Пригадавши твої голубі…...
- “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
- Оксана Лятуринська – На озера на глибокі * На озера на глибокі Залюбки виходить лебідь, А орел ширяє в небі, А орлу подружить сокіл. Із країн південно-синіх, Із країн лише далеких Щовесни летять лелеки, Носять вісті провесінні. *...
- Іван Андрусяк – в оправі озера неначе В оправі озера неначе В чужій державі риби й риби З обвалу піняться гарячі Нічних істот підшкірні глиби І тінь пророцтва випадкова З ламкої водорості ніби З якоїсь донімої мови Задихано руйнує німби І порскає в нудотний плин Безахисне волосся мозку Яка різниця нащо плив Важливий тільки проріз маски Дірки для ока і для сну […]...
- А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. […]...
- Воскрекасенко Сергій – Біографія (1906-1979) Ім’я поета-сатирика Сергія Воскрекасенка було добре відоме українському читачеві у 1950-1980-х роках. Син хлібороба, Сергій Іларіонович Воскрекасенко народився 19 жовтня 1906 року у с. Лазірцях Канівського району. У 1928 році закінчив Київський педагогічний технікум, пізніше – Інститут народної освіти. У 30-і роки видав перші збірки своїх поезій. Працював в українських газетах та журналах, зокрема […]...
- Цюриць Сергій – Біографія Цюриць Сергій Назарович народився 17 грудня 1956 року в с. Мельники Шацького району Волинської області. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Після закінчення університету починав трудову діяльність кореспондентом обласної молодіжної газети в Луцьку. Член спілки письменників України з 1988 року. Багато працює, як дослідник фольклорних традицій Волині. Автор книжок “Зустріч із […]...
- Жадан Сергій – Біографія Сергій Вікторович Жадан (народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області) – український письменник, перекладач та громадський діяч. Автор романів “депеш Мод”, “Ворошиловград”, поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан […]...
- Твір на тему: Сергій Прокоф’єв (Твір-мініатюра з елементами біографії) У музиці, так само, як і в літературі, є багато прекрасних творів, створених для дітей. Майже всі композитори в своїй творчості звертаються до дитячої тематики, напевно тому, що їм приємно згадувати своє дитинство. Одним з таких видатних композиторів був українець Сергій Сергійович Прокоф’єв, який вже в 5 років сам почав складати музику. А в 13 […]...
- Сергій Жадан – Біографія Сергі́й Вікторович Жадан ( 23 серпня 1974, м. Старобільськ) – український письменник, поет, перекладач, громадський активіст. Автор романів “Депеш Мод”, “Ворошиловград”, “Месопотамія” поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших. Сергій Жадан народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області. У 1991 році був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування “Червона Фіра”. У 1996 […]...
- Сергій Жадан – Ця жінка, яка фотографує дерева січня Ця жінка, яка фотографує дерева січня, Їхню вогку динаміку і переплетіння, Маленькі будинки з димами, Засипані снігом узбіччя, Неба тяжкі простирадла зі складками й тінями. Ось вона стоїть за повітрям, наче за ширмою, Стежить за цими деревами, мов за тваринами, За їхнім дитячим шепотом, за ходою пташиною, За тонкими руками, за збитими в кров колінами. […]...
- Сергій Олександрович Єсенін Сергій Олександрович Єсенін (1895 -1925) Сергій Єсенін прожив коротке, але бурхливе життя. Син селянина, він став одним з найвідоміших російських поетів і ввійшов в історію літератури як тонкий лірик, який у своїх творах майстерно передавав внутрішні переживання людини. Поезія Єсеніна надзвичайно автобіографічна, у ній відчувається, як поет щиро, відкрито і емоційно сприймає оточуючий світ, прагне […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “ Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті […]...
- Сергій Плачинда – Біографія Сергій Петрович Плачинда, літературний псевдонім Сергій Кожухар (18 червня 1928 – 8 вересня 2013) – український письменник. Прозаїк, публіцист, критик, член Спілки письменників України (1960). Народився 18 червня 1928 р. на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина. Свідок голодомору 33-го, пережив нацистcьку окупацію. Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше – співробітником Кіровоградської районної газети, […]...
- Плачинда Сергій – Біографія Сергі́й Петрович Плачи́нда, літературний псевдонім Сергій Кожухар – український письменник. Прозаїк, публіцист, критик, член Спілки письменників України (1960). Народився 18 червня 1928 р. на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина. Свідок голодомору 33-го, пережив нацистську окупацію. Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше – співробітником Кіровоградської районної газети, водночас учився в середній школі. В 1953 […]...
- Твір на тему: Бірманські конвалії в бабусиному саду Моя бабуся живе неподалік Харкова в мальовничому приміському селищі. Тут біля кожної оселі – квітник. У саду моєї бабусі милують людське око червоні тюльпани і блідо-рожеві півонії, ніжні троянди і п’янкий жасмин, темно-синій бузок і жовтогаряча красоля. Є тут і м’ята, любисток, нагідки та чорнобривці. Ще й барвінок зеленіє в квітнику. … Під старою грушею […]...
- А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Твір-відгук Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько-татарськими ординцями. У XV-XVI ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були […]...
- Твір-відгук. А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Твір-відгук. А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько – татарськими ординцями. У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько – татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а […]...
- Ідея безсмертя народу в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за прізвищем головного героя “Марко Безсмертний”. […]...
- Біографія Ярослава Стельмаха Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року у Києві, у сім’ї письменника Михайла Стельмаха. Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив стельмах 13 гітару. З малих літ почав вивчати англійську мову і, […]...
- Дитинство Михайлика (за творами Михайла Стельмаха) “Гуси-лебеді летять… ” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу. Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. […]...
- Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” ТЕМА Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” ПЛАН І. Проблематика. 2. Композиція. 3. Марко Безсмертний. 4. Євген Дибенко. 5. Антон Безборотько. Михайло Стельмаха глибоко хвилювали проблеми вічні, глобальні. Ними він жив – художньо переплавлював у місткі образи. Про це свідчать метафоричні назви більшості його романів, п’єс, повістей, оповідань та поезій: “Гуси-лебеді летять… “, “Чотири броди”, […]...
- Ідея безсмертя і торжества правди в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Ідея безсмеpтя і тоpжества пpавди в pомані М. П. Стельмаха “Пpавда і кpивда” Дочитана остання стоpінка pоману Михайла Стельмаха. Пpочитана книга, а відчуття таке, що наче б то пpожите ціле життя. І хочеться багато обміpкувати: весь час відчуваєш потpебу pозібpатися в чомусь, а може пpосто, щось по-новому пеpеоцінити, подивитись на свої вчинки пpинциповіше. Захоплюючий, цікавий […]...
- Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Ось і прочитана повість. Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик? Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на […]...
- Біля озера у лісі – Тичина Павло Темний ліс, стежина біла: Чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: Хтось її зламав і кинув. – За яку ж таку провину? Я мовчу – і ти мовчиш. День стає все гарячіш. Залишились батько й мати На узліссі на траві,- Нам обід приготувати. … Що це в тебе на брові? […]...
- Лагідний світ дитинства (за дилогією М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”) Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”. Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. […]...
- Ідея безсмертя і торжества правди в романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” (2) ІДЕЯ БЕЗСМЕРТЯ Й ТОРЖЕСТВА ПРАВДИ В РОМАНІ М. П. СТЕЛЬМАХА “ПРАВДА І КРИВДА” Багатогранне творче обдарування М. Стельмаха найповніше втілилося в рома-нах про долю українського села на зламних історичних етапах XX століття. Його тво-ри приваблюють вірою в людину, турботою про майбутнє. Погляд письменника про-низує глибини народного життя. Стельмаха хвилювала й надихала гостра боротьба між воїнами […]...
- Ідея безсмертя народу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Ідея безсмертя народу В романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Більше ніж півстоліття вже минуло після Великої Вітчизняної війни… І ніколи не загояться рани в серцях і душах учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Ми схиляємося перед мужністю людей, які пройшли через те страшне пекло. Закінчивши 1961 року трилогію “Хліб і […]...
- Сергій Жадан – добре, добре, знищуй листи Добре, добре, знищуй листи, Стирай номери, пали мости, Просто стирай, просто громи, Ми вдосталь мали цієї зими. Знищуй коди, знищуй замки, Теплі промені серед ріки, Знищуй підозри, знищуй сміх, Довіра сходила на нас усіх, Тому знищуй те, що дісталось тобі, Те, що вигадалося в боротьбі, Те, що втратилося без жалю, Те, що я і дотепер […]...
- Тема народу та величі його духу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” РЕФЕРАТ На тему: Тема народу та величі його духу в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” М. Стельмах (1912 – 1983), український письменник, Герой Праці (1972). Автор багатьох романів, оповідань, віршів, п’єс та книг для дітей. Найвідоміші з них: “Хліб і сіль” – роман-трилогія (1959), “Кров людська – не водиця” (1957), “Велика рідня” (1949-50); романи […]...
- Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, а на ній – моя рідня. М. Стельмах Хвала тому, хто людям у приполі Несе слова, подібні хлібу й солі, І співи, гідні Славі сіяча! М. Рильський Михайло Стельмах! Цікавий, самобутній талант. Один із видатних і вдумливих художників слова. […]...
- Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (1912 – 1983) Народився в с. Дяківцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю. Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), […]...
- Сергій Жадан – декому краще вдаються приголосні Декому краще вдаються приголосні, декому голосні. На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні. Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя. Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я. Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі, […]...
- Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (4) Ідея безсмертя і торжество правди в романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” (ІІ варіант) Серед видатних українських романістів одне з провідних місць належить Михайлу Стельмаху. Михайло Панасович – літописець життя народного. Велика любов до народу, до рідної землі, до людини пронизує роман “Правда і кривда”. На сторінках його роману звучить тема народу і величі його […]...
Фольклорні образи у драмі феєрії лісова пісня.