Як Митько та Сергій полюбили зоологію (за повістю Я. Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківни”)
Коли шкільні друзі Митько Омельчук та Сергій Стеценко склали іспити і перейшли до шостого класу, вчителька ботаніки та зоології Ірина Семенівна дала завдання на канікули зібрати колекцію комах. Для хлопчиків це була чудова нагода здійснити давню мрію. Вони вже давно хотіли поїхати до села, де жила Митькова бабуся. Після довгих умовлянь батьки відпустили їх. Митько та Сергій зібрали рюкзаки, взяли з собою сачки і вирушили у літню подорож.
На хлопчиків чекали справжні канікули, сповнені пригод. Жили вони в курені на березі лісового озера.
Юні дослідники вже були за крок до історичного відкриття, коли виявилося, що химера з лісового озера – справа рук старшокласника Василя. Це він залишав слід на піску, подряпини на корі дерев, влаштовував нічні звуки на озері. Він виготовив голову потвори, щоб налякати друзів. Та хлопчики не злякалися і не втекли, а почали кидати камінням у химеру. Жартівник не сподівався на таку відсіч і мало не потонув. Почувши крик про допомогу, друзі кинулися рятувати Василя. Коли витягли його на берег, Василь розповів про свій розіграш.
Сергій та Митько навіть не жалкували, що їх дослідження не завершилося відкриттям. Вони не вважали свій час згаяним. Для них головне – дружба. Разом їм добре і весело. До того ж стільки цікавої літератури вони перечитали і обговорили. А як швидко промайнув час серед мальовничої природи. Тепер вони нарешті візьмуться за колекцію комах. Адже півліта ще попереду.
Повість Я. Стельмаха – світла, добра і весела. Вона вчить справжньої дружби, любові до природи, а ще вчить життєві ситуації сприймати з почуттям гумору.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Фольклорні образи у драмі феєрії лісова пісня.