“Доля, краща за свою… ” (за твором Івана Липи “Близнята”)
Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє.
Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали не тільки про себе, а й про всіх знедолених.
Одному з синів за бажанням матері судилося дбати про щастя сучасних людей, другому – майбутніх. Щедрими подарунками наділила Доля
Тому, хто мав розуміти людські пристрасті, – три яблучка: одне спіле, друге золоте, третє – таке, як в раю росло. Його братові Доля подарувала маленьку земну кулю з горами, морями і блакитним небом.
Брати підростали, подарунки для них були найдорожчим скарбом. Прийшов час кожному піти своїм шляхом. Один збудував палату, де люди звільнялися від сумнівів, сміялися та веселилися, навіть ті, хто керував країною, забували про все на світі. Але невдовзі завойовники спалили чудернацьку палату, порозкидали чарівні яблука. Помер з горя їх володар.
Другий брат мандрував світом, вивчаючи його,
Зрозумів мудрий брат, що втіхи батьків, їх безжурне життя зробили нещасними дітей. І вирішив повернути волю своєму народові.
Птахи, тварини, навіть океанський цар підтримали добрий намір мудрого брата, і спільними зусиллями вони визволили від ворога Батьківщину.
І відступила старість перед молодістю: мудрий брат із сивого старця перетворився на прекрасного юнака з золотими кучерями. У цьому – непереможна сила добра, бо подвиги, здійснені в ім’я народу, вічно живуть у його пам’яті. Таких синів не забуває Земля!
Усім нам слід пам’ятати, що “мізерні забави і пристрасні задоволення” не можуть зробити людину щасливою. Наше призначення – залишити після себе добрий слід на Землі. І наші неньки будуть нами пишатися!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У колискових піснях звертання до своєї крихітки ненька передає всю любов свого щирого серця. Бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя – ось чого побажала своїм близнятам вбога жінка. А трохи пізніше додала, щоб дбали не […]...
- Що я попросив би у Долі (за твором Івана Липи “Близнята”) Уявляю себе на місці матері, яка просила у Долі щастя своїм синам, і їй це було насправді складно зробити. Адже їй не давала Доля часу на довгі роздуми. У мене ніби є час на роздуми, але теж важко відповісти на питання: що я попросив би у Долі… Перше, що спадає на думку, – це здоров’я […]...
- Попросила ненька щастя для синів… (за казкою І. Липи “Близнята”) 1. Яке воно, людське щастя? (Щастя для окремої людини – це здійснення її мрій і прагнень. Щастя для народу – жити у мирі і злагоді, жити вільно і заможно. Досягти щастя можна легко, а втримати і зберегти завжди важко. Про два види людського щастя розповідається у казці І. Липи “Близнята”.) 2. Двоє братів – два […]...
- Іван Липа – Близнята (СКОРОЧЕНО) Іван Липа Близнята (СКОРОЧЕНО) В однієї бідної жінки народилися сини-близнята. Якось уночі мати сиділа над колискою дітей і думала про їхню долю. Раптом біля неї з’явилася людська тінь і сказала, щоб жінка попросила у Долі для своїх дітей усе, що хоче. Мати побажала, щоб діти не знали бідності, були щасливими й принесли щастя іншим: один […]...
- Близнята (скорочено) – Липа Іван В однієї бідної жінки народилися сини-близнята. Якось уночі мати сиділа над колискою дітей і думала про їхню долю. Раптом біля неї з’явилася людська тінь і сказала, щоб жінка попросила у долі для своїх дітей усе, що хоче. Мати побажала, щоб діти не знали бідності, були щасливими й принесли щастя іншим: один – сучасним людям, інший […]...
- Біографія Івана Липи Липа Іван Левкович (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, народився 24 лютого 1865, Керч – помер 13 листопада 1923, Винники біля Львова) – український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919). За материнською лінією (Ганна […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку […]...
- “Пробуючи вбити свою совість, Доріан Грей убиває себе” (за твором О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”) У творчому доробку письменника О. Вайльда є чимало різноманітних за жанрами творів: це і комедії, і казки для дітей, і поезії. І звичайно ж, О. Вайльд відомий як письменник-романіст. У 1890 році він написав один із найвідоміших своїх творів – роман “Портрет Доріана Грея”, у якому знайшла своє відображення його філософія про те, що мистецтво, […]...
- Жіноча доля (за твором “Людина”) Бути особистістю в житті складно, і жінці це вдається важко. Ця проблема не існувала тільки в XIX столітті, вона хвилює багатьох людей і сьогодні. Тому це дуже добре, що ми маємо можливість познайомитися з таким твором, де проблема становлення й утвердження особистості талановито зображена письменницею Ольгою Кобилянською. Йдеться про повість “Людина”. Про свої твори Ольга […]...
- Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки (за твором “Україна в огні”) Слов’янство поки що дало світові В кінематографі одного великого митця, Мислителя і поета – Олександра Довженка. Чарлі Чаплін Про Олександра Довженка сучасники розповідають, що він дуже любив красивих людей. І красу він сприймав не тільки вроджену, він любив усе красиве в людині: поведінку, чемність, охайність, особливо ж його приваблювали люди з красивою доброю душею. Тож […]...
- Іван Липа – Близнята Іван Липа БЛИЗНЯТА Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася. Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з’явилася людська тінь і запитала: – Чого ти хочеш просити у Долі для своїх дітей? Мати здригнулася… Глянула на тінь, що […]...
- Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі… (за твором Івана Нечуй-Левицього “Запорожці”) Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що […]...
- Про Наталку Полтавку, і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського “Наталка Полтавка”) Якщо “Енеїда” І. Котляревського була першим твором нової української літератури взагалі, то “Наталка Полтавка” ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С. Щепкіним і близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця […]...
- Життя і доля Івана Багряного Ім’я Івана Багряного довгі роки залишалося невідомим в Україні, творчість письменника була під забороною. І тільки тепер він повертається до нас своїми прозовими і поетичними творами, статтями і памфлетами. Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція потрапила за рубіж після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками “під […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло (за твором В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Життєва доля Квазімодо та Клода Фролло (за твором В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Кожна людина, яка приходить у світ, сподівається на щастя. Та що для неї конче необхідне? Може, краса, багатство, вченість? Може, певні якості характеру? Не так вже й легко відповісти на це питання. Але можна побачити це на прикладах героїв роману “Собор Паризької […]...
- “Шукайте жінку!” (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Не маю заперечень проти того, що характери героїв твору обумовлені соціальним становищем суспільства в пореформеному селі, коли загальнолюдські цінності й повага до традицій почали зазнавати змін. І ці зміни були не на краще. Але мені б хотілося виділити у “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького один образ серед інших, бо, на мою думку, цей образ є більш […]...
- Життя – це боротьба (за притчею І. Липи “У невідому путь”) Притча Івана Липи “У невідому путь” – це, по суті, філософія життя. Написана вона для тих, “хто сам кермує власним життям”. Героїня притчі – черепаха, яка народилася у мальовничій долині серед очерету, де повно поживи, де тепло і затишно. Лежи собі і грійся на сонечку, час від часу ласуй комахами, яких цілі рої кружляють над […]...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XIX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею” (3 варіант) “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра вже ніколи не відступався від них. Вони стали девізом його життя і творчості. Поет палко любив свій рідний край. Віддавав себе всього Україні, а натомість брав у рідної землі натхнення й віру, мужність, міць та силу, щоб […]...
- Казки і життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками сзоєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- Сюжетно-композиційні особливості драми Івана Кочерга “Ярослав Мудрий” 1. “Ярослав Мудрий” – своєрідне явище в українській драматургії (у ньому зміст І форма перебувають в гармонії): А) ідея п’єси (“нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь вітчизні”); Б) жанр п’єси (І. Кочерга задумав “Ярослава Мудрого” як історичну трагедію, але через ідеалізацію самого образу князя авторові не вдалося […]...
- Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею” (2 варіант) Друга світова війна була страшним випробуванням для всіх народів: мільйони людей загинули на ній, тисячі дітей залишилися без батьків, було зруйновано сотні міст і сіл. Страшними були ці роки і для України, що винесла на собі лихоліття окупації, земля якої ще й досі повна жахливих згадок цієї війни. Але саме в роки Великої Вітчизняної війни […]...
- Казки нашого життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко (1935-1963) Народився в с. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях обласних газет м. Черкас (“Черкаська правда”, “Молодь Черкащини”, “Робітнича газета”). Брав участь в антитоталітарному дисидентському русі на захист культури, української мови, свободи слова і думки. Тематика лірики […]...
- Якби моїм товаришем був Олесь (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок. Автор зумів зобразити й подати у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему сімейного життя. У […]...
- Ярослав Мудрий – прообраз сучасних диктаторів (за однойменним твором І. Кочерги) Іван Кочерга у багатьох своїх творах звертався до історії нашого народу. Його цікавили різні періоди: боротьба киян за свої права в XVI столітті (“Свіччине весілля”), Коліївщина (“Алмазне жорно”), українське середньовіччя (“Чаша”), В усі часи точаться суперечки про роль окремої людини в історії народу. Не випадково саме в роки Великої Вітчизняної війни Іван Кочерга звернувся до […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (3 варіант) Василя Стефаника вважають майстром соціально-психологічної новели, ставлять поряд з майстрами світової літератури. Він був новатором у літературі – його твори короткі, стислі, проте надзвичайно драматичні й напружені. Стиль письменника експресіоністичний, тобто такий, що впливає на емоції читача, створює в його уяві яскраві вражаючі образи. Майже всі твори Стефаника присвячені темі важкого життя галицького селянства, що […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею” (1 варіант) В. Сосюра – поет-лірик. Його твори вражають витонченістю почуттів, які сповнюють серце автора і передаються читачеві. Ще недавно він жив серед нас, любив свій народ, рідну Вітчизну, оспівував їх у віршах і поемах, які залишив нам як найцінніший скарб. Згадаєш В. Сосюру – і відразу постає в уяві цвітіння садів, “солодкий дух акацій”, “васильки у […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Павло Глазовий – Близнята Тракториста молодого Грицька Воротила Повідомили: близняток жінка народила. Він біжить до родбудинку, дума: два синочки! А насправді їх ще більше: синок і дві дочку. Вскочив Гриць до коридора, не пускають далі. – Гляньте в шибочку, – говорять, – он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: – Бачу дві дитини. А що в третьому пакунку? […]...
- Катерина Бабкіна – А потім запахли липи А потім запахли липи – тоді він й зник. Без попереджень, як батько, остаточно, як хрест з гори. Слухавку весь час піднімав чужий чоловік, І їй вибачливо говорив утішні слова. Або ще часом там просто шуміла трава, Чи щось між собою терли сухі запальні вітри. І вона собі думала – що ж, те все, що […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка (3) Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і […]...
- Микола Вінграновський – І липи темна тінь І липи темна тінь, горіха тінь прозора… В мені озвалося сріблясто-голубим, Коли учора, вчора-ізвечора На сизім вогнищі дрімав між нами дим, І шепітливі руки говорили До рук моїх в солонім забутті, І говорило поле, і могили, І я казав собі у темноті: Не назову тебе. Хоч знаю, Що прийде час і назову. І від дунаю […]...
- Селянська доля найважча (за новелами В. Стефаника) Земля… Неосяжні, безмежні простори… Якою дивною і прекрасною стає вона навесні, убрана оксамитом зелених трав, різноцвіттям, цвітінням усієї природи. Людина зробила землю матінкою-годувальницею, докладаючи зусиль, поливаючи її трудовим потом. Але не завжди людина мала змогу вільно працювати на землі, обробляти її, бо не було того заповітного шматочка. Так жили на українських землях знедолені селяни, працюючи […]...
Вічні цінності у творах довженка.