Іван Андрусяк – Вчусь ходити
Подолати закон тяжіння
Було нелегко
Але думав що коли я нарешті стану на ноги
Всі вхилятимуть передо мною голови
А вони – в морду
Не розумію
Але героїчно силкуюся зберегти рівновагу
Дурень кажуть мені жалісливі
(найбільші негідники)
По життю треба повзати повзати
І тоді я лягаю долілиць
Вип’ячую задницю вгору
І пробую як янголя
Від капчика до сандалика
Від мештика до чобітка
Вчуся ходити по світу
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Андрусяк – диктатор Я диктатор і можу собі дозволити все Палити вішати мордувати У всіх на очах гвалтувати Найцнотливіших жінок і дівчат Дарувати повіям брильянтові забавки Тоді коли нарід жере коржики з висівок Говорити своїм міністрам А поцілуйте мене точнісінько в задницю І знімати штани посеред зали сойму Вони ж ідіоти лише радітимуть з цього Вечорами лелію плани […]...
- Іван Андрусяк – Нова дегенерація Ми не маски ми стигми тих масок що вже відійшли Ми не стіни ми стогін імен що об стіни розлущені Ідемо до людей у вінках недоспілих олив У простертих долонях несемо гріхи як окрушини Ми останні пророки в країні вчорашніх богів Ми останні предтечі великого царства диявола Ми зчиняємо галас і це називається гімн Ми […]...
- Іван Андрусяк – Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу висушу А під бюстом в […]...
- Іван Андрусяк – Надія Якщо нам усе це вдасться здійснити І всі ці сонця які ми плекали У вазонахкамерних бесід І келійних думок Таки зійдуть над обрієм І нам не треба буде самим говорити Що ми геніальні Бо це про нас скажуть інші І німби Барвисті німби … ех що тут гадати Хлопці якщо нам усе це вдасться Ну […]...
- Іван Андрусяк – вітер Вітер Навздогад гортає Твоє волосся Так Як вогонь Сторінка за сторінкою Повільно пожирає Книгу І мені тоді Дуже хочеться тебе Погладити Я навіть не боюся Обпекти пальці Боюся лишень Що в моїй долоні Залишиться дрібка Попелу...
- Іван Андрусяк – Іслам Якби я був старосвітським турком І вірив би в автоматичну міграцію Із продірявленого невірними тіла В серай Мабуть не бруднив би тоді стопи Перед призовною комісією Аби Той скотина фельдшер Вивчивши мої сліди на картоні Встановив плоскостопість А про серце навіть не згадував Бо хто мені тут може гарантувати серай Мудрагелі рекрути Чи придурочні клерки...
- Іван Андрусяк – покірно розпашіла пуща злаків Руслані Сироватській Покірно розпашіла пуща злаків На тлі зими Дими над містом сірі і ніякі А все дими Торгуючись над формою і змістом Де туск і грим Рослинко ти готова відповісти Як пахне дим Яка сльоза просочиться з обочі Туга як віск Яка покара привидів і збочень Цю душу їсть Яких пісків хурделиця різдвяна Русло […]...
- Іван Андрусяк – депресивний синдром Оксані 1. Жовтий вечір. Оранжеві свічі. Кварта вицвілого вина. Ти вина моя перша і вічна. Ти єдина моя вина. По дорозі безпечної долі, По дорозі битого шкла Я несу тебе, вірну і голу, Не втираючи осінь з чола. Ти мовчиш. Ти повинна мовчати. З-під зачинених мертво очей Тихо сочиться страх дитинчати І повільно по щічці […]...
- Іван Андрусяк – ніч як вікно на схід мокра і довга Ніч як вікно на схід мокра і довга Плакати треба вміти сказав професор Я не збираюся з вами складати договір Я лише хочу щоб ви не чіпали весел В блисках епохи вода ні вашим ні нашим Кожен безсмертний сьогодні нагадує прищ Я утікаю подалі від цих відображень Але не чую як в мене всмоктався кліщ […]...
- Іван Андрусяк – Я помираю вас Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, Прости мені за те, що я мовчав. Я все прощу, бо нині я помер. Я довго знав, що буду жити довше. І чорний плащ облизує підошви, І чорний місяць перерізав нерв. Я все прощаю. Я запам’ятав, В яку породу мозок […]...
- Іван Андрусяк – Розповідь ката Найсмішніше те що вони дивуються Не один рік пожили серед блатних Мусили б хоч трохи розуміти звідки ноги ростуть А тут не вірять Як то з мене будуть Здирати шкіру Не може бути щоб мені Викололи очі Вибачте це мене мають Спалити живцем Тоді жахаються Вилупивши очі белькочуть якусь нісенітницю Доки Раптом не пригадають Імена […]...
- Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
- Леся Українка – “О, як то тяжко тим шляхом ходити… “ О, як то тяжко тим шляхом ходити, Широким, битим; курявою вкритим, Де люди всі отарою здаються, Де не ростуть ні квіти, ні терни! Здалека вабить, мріє те верхів’я, Що так палає золотим пожаром! Непереможно прагну я поставить Там високо червону короговку, Де й сам орел гнізда не сміє звить! Як порива мене палке бажання Піти […]...
- Олена довганюк – Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах, грати в комп’ютерні ігри, зависати годинами в чатах, мати сотні віртуальних, навіть незнайомих мені “друзів”… А все більше хочеться проводити часу з коханою людиною, із СПРАВЖНІМИ друзями. Як же набридли ці галасливі гулянки нинішньої молоді… Те, що раніше вважалося аморальним, зараз цілком нормально. Вільне життя, сексуальна революція […]...
- Іван Андрусяк – Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, Панночко з блакитними сльозами, Як мені хотілося навчитись Бути з вами і не бути з вами. Як мені хотілося, повірте, На вітрах проворно пелехатих І вдихати вас, немов повітря, І, немов повітря, видихати. Але ви – не ви. Як у люстерці, Роздвоїлись викриво й лукаво. Ви одна спинилися під серцем, Інша […]...
- Іван Андрусяк – Простацький силогізм Запусто не дістанеш нічого путнього Захід сонця запусто Значить захід туфта Але щоби обригати кльозет класної ресторації Треба заплатити за горілку Ergo Кльозет є кайф А захід сонця ні Та я вам скажу все це бридня Що захід сонця А що виходок в нічнім ресторані Принципової різниці не бачу...
- Іван Андрусяк – Педагогіка З дітьми треба строго Замість одежі дрантя Прибери дрантя Загорни дрантя Шануй дрантя Це дрантя то моя праця Мої надірвані жили Це дрантя Мої страчені ілюзії Моя нездійснена місія Моє зламане життя Моя загублена перспектива Все – це дрантя Прибери дрантя Загорни дрантя Шануй дрантя...
- Іван Андрусяк – Копняки Він прийшов сюди в справах Але в перших же дверях Зустріли його копняком Він усміхнувся Це здалось йому навіть дотепним Спробував зайти ще раз Копняк Вирішив піднятися на другий поверх Але рухнув додолу звалений копняком Чемно притих в коридорі Копняк До дверей копняк На вулицю знову копняк Тоді він запрагнув хоча б Патетичної смерті І […]...
- Іван Андрусяк – Субота Ах який колосальний вечір Море горілки море пива А тоді борюкання За кулісами раю За гратами кухні Поміж плюшевих штор Так витікає з мене Надмірна енергія Молодості Можливо Я міг би вилити її в щось інше Приміром написати кілька репортажів Про перспективи розвитку малих міст Але Мав я в дупі малі міста Мав я в […]...
- Іван Андрусяк – проживемо цю ніч Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах Порозбризкуєм тіні по колу – на кого цей жереб Вибирай собі хату де піниться морок і страх А тоді розливай свою муку по синіх фужерах Тільки напис івритом на стелі або на землі Що стіна не поможе і місяць з вікна не настане Ниточками підвішені плаття жінки […]...
- Іван Андрусяк – Саломея (поема) Ми цілу ніч садили сад, Який не розцвіте. Тарас девдюк Один На кручу виходили Як листки по одному І біліли дівчата в руках І терпіли відбір А коли закінчився Лиш я залишилась лежати Буркун волосатий Ти мав одинокі пальці Між ними Як між іконами хтось Прокладав погляди І тремтів постом Але мама казали Що ти […]...
- Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми) * (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол * Доки лебідка гралася небо захмарило Доки небо захмарило земля змарніла На чотири сторони світу лицем повернусь Відшукаю ознаки півночі на […]...
- Іван Андрусяк – дно пекла На дні пекла Люди квасять капутсу І плодять дітей Кажуть холодно як у пеклі Або вчора був пекельний день Кажуть мусимо вирватися з цього пекла І обдумують втечу ув інші виміри У нові незнані прикрощі Хоч про це їх ніхто не просить Вони й самі цілком досвідчені Аби вірити що можливо розірвати коло А могли […]...
- Іван Андрусяк – поволі – так дозволено було Поволі – так дозволено було – Земля й вода мінялися місцями І ти не знав оракули чи грами Тобі прогнозували западло Верстав як тать історію судин Мажорних крил розтрощене суцвіття Немовби залишаючись один На ціле неголене підборіддя Викреслював закони вороття В потребу жити як потребу прози Щоб деревіло в затінку життя Як струп академічної залози […]...
- Іван Андрусяк – чого мені далі чекати жінки і вода Чого мені далі чекати жінки і вода Піски і дерева в руці череватого будди І тихий коханець покірно іде по слідах Цитуючи коло за колом лукаві талмуди І день вимиває розморені шпальти млина Гартоване мливо розсовує в білі тераси І глина неначе дружина покірна й сумна Чужі кораблі вимальовує з іконостасу Чому я тоді забуваю […]...
- Іван Андрусяк – я уявляв собі смерть не такою Я уявляв собі смерть не такою Наївно вірив Що нестямний оргазм страху Рвучко жбурне мене Поза межі болю А насправді все чую Все бачу Але ж достоту мертвяк Ні застогнати Ні затремтіти Ані рухнутися Ніби просяклий страхом і терпінням Став персонажем баєчки Про доктора тульпа І лиш доходяга студентик Длубається мені в мозку якоюсь хріновиною […]...
- Іван Андрусяк – Вирок поезії Андрієві Охрімовичу Я останній прозаїк блідих поколінь Я останній пророк мегаполісу Де червоною ниткою в календарі Інтроспекція власного голосу Де питають мене і питаюся я А ніхто відповісти не пробує Де колеги від генія до холуя Замасковані чорною робою Розтроюджений мульками менталітет Патетична бравада липова Якщо кожен четвертий на світі поет То нема ні одного […]...
- Іван Андрусяк – я себе посеред ікони на дерево проміняв Я себе посеред ікони на дерево проміняв І ніч прилипає до горла холодним вологим лезом Вони справді кожної ночі підбирають мені імена І я прикриваю ними свій фіолетовий безум Легше терпіти муку вона виглядає старшою Її благородні стегна прикриті траурним шовком Я привітаю кожного кому дорога ця лажа Доки його в підземному не проковтне тусовка […]...
- Іван Андрусяк – семимильні провини Семимильні провини безсилі як крони дерев Їм замало повітря аби не зурочити простір Ти тікав не від них а від того хто їх забере Тільки див самоти відділяв перемогу від злості Знав що світу нема але досі чомусь відділяв І причини нема а за наслідки мертві не встануть Голубим ореолом усе ще світилась земля Тільки […]...
- Іван Андрусяк – над косовом сміється білий сип Тарасові Мельничуку Над косовом сміється білий сип Яка заангажована принада А ти його прийми і вознеси Рожденний акы азъ во чреві ада Це алергія на звіриний крик Загубленого колеса в баюрі Це плаче серед паші вільний бик Сопе коняка загнана в алюрі І я сопу і сохнуть три хрести І під кущем похована корова І […]...
- Іван Андрусяк – є місце де вода не приживається Є місце де вода не приживається Гаряча цвіль не втримує слова Як чорний танець гордого китайця Його печаль по череву сплива Є місце твору – ген аж поза титрами Коли фуршетом зафіксують шок Поети повипалювали титули На голих грудях відданих жінок Їм легко плисти – їм потятим хвилею Уже ніяка мрія не страшна Коли їх […]...
- Іван Андрусяк – димом теменним андрійку Андрієві Кокотюсі Димом теменним андрійку Осінь і праліс і просто Вилити в проріз вікон Озера синій простір Листям стелити кволим Брами і брили змоклі Ободом ніби коливом Горлом ловити окрик Світом слутим андрійку Вернуться і наспіють Врізати під лінійку Звивисте тіло змія Покотом жити нині Зимне чоло накривши Місяць від пуповини Відмежувати віршем Тільки на […]...
- Іван Андрусяк – Гортанні крики божевільних Гортанні крики божевільних. Сухотні стіни. Сивий страх. І гостра музика весільна. І запах спирту на губах. Між ними – це не ти! – у танці Втолочуєш у землю біль. Вельон на золотистій таці Несуть три дружки не тобі. Це не вельон, а лікарняний, Слізьми крохмалений халат. Не вір! Зірви квітастий бант, Неначе бинт ілюзій п’яних. […]...
- Іван Андрусяк – слід на коліні – оздоба Слід на коліні – оздоба Слід у повітрі – листя Ліній твоїх ніоба Падає прямовисно В пружну хвилину мурахи Н розриває а Не порахує бахур Вкраплених в синє ар- -тикулів пікадора Вибулого на дні Лікеру тиша хвора Смерть віддає мені Жовте життя торочить Ниткою іудей Біла палата ночі Сплюснута до грудей Палець – вологий тренер […]...
- Іван Андрусяк – на синій світ птахів злетяться інші На синій світ птахів злетяться інші Так само ще неторкані птахи І хтось мені перелистає вірші Немов перелистає тельбухи Розріже пальцем губи дерев`яні Заговори чи не заговори А тільки простір зовсім іншим стане Від праведної слави і хули Яйцеголові множаться творіння Немислимо кого або чиї І гадина пролущиться з насіння Для того аби знищити її […]...
- Іван Андрусяк – Ніч довгих ножів Знайомий сержант мав рацію 4 вагони довгих ножів Завезено сьогодні на станцію 5 вантажівок усю ніч З товарного двору возили їх в місто Білою крейдою хтось позначив Усі костьоли й каплиці У жидівському барі під папугою Молодики цілий день грали в кості У таку жару цілий день грали в кості Не знімаючи піджаків Якийсь надокучливий […]...
- Іван Андрусяк – Ad Hominem (поема) 1. Причетно рубали ліс Виступали з полону як Пересушені храми а Корчі не сохли росли Далі росли ширше і Ширше і терпіти їх було Важче ніж сонцю Важче ніж Магомета А тоді прийшли чорні Люди і дихали димом і Казки про змія горинича не Лякали навіть дітей бо Діти вмирали швидше ніж Народжувались казки А […]...
- Іван Андрусяк – З циклу “Води” 1. І цей рубець До серця мурахи Де крихітка теплого меду В згустку смоли Ти відпустила його у сад Ти знала висохнуть крильця на сонці Ворсинками вкриються пальці Скорчені для тятиви І тільки з кмину Сочилась живиця Тонка Як приручений світ у печері І цей рубець Під крилом кажана Стрілу вигойдує Хризантема і він Помруть […]...
- Іван Андрусяк – Отруєння голосом 0. В їдкім повітрі слів відлунює вода Самотній шансоньє порипує в шамоту Відвідайте цей храм тут вичавлять роботу І бездоганний джез набухне на вівтар І з випарів лайна до бога як до поту Покірно ніби пан позеленіє дар У витривалу млость вимощує радар Шалених шанців жил заслужену підлоту Є вищий сурогат не пійло а політ […]...
- Іван Андрусяк – Облога Василеві Герасим’юку 1. Якщо ніхто якщо нікого Якщо нікому доведеш Що вороги пливуть до бога Як поцілунки на манеж Що королям на цілий вечір Розтасувати короля Що скатертиною предтечі Живе і крутиться земля Де золоченою травою Кошлатих воїнів шляхи А хто вернувся за тобою Того замінимо ніким Переживемо хвилі сонні На прю до вежі меч […]...
Жаер опрвидання зализний острив.