Критика “Сом” Вишня

Усмішка ” СОМ “, уперше надрукована в журналі “Дніпро” 1953 р., доволі велика за обсягом – складається із чотирьох частин.

У І частині з палким замилуванням описує Остап Вишня природу річки Оскіл, диких пташок. До кожного виду цих птахів Остап Вишня добирає оригінальні порівняння: “Дикі курочки… ноженятами… бігають по зеленому лататті, як по паркету”.

У II і III частинах усмішки виникає колоритний типаж – дід Панько, який розповідає про страшного сома, який ловив гусей, а потім і сам зловився на гачок із приманкою. Такого сома спіймали, що “вчотирьох несли додому”. З його уст із гумором повідано неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі рідної природи.

Соми, виявляється, ковтали собак, ведмедів, а якщо б парові катери не торохтіли, то й вони б незчулися, “коли у сома в череві” опинилися б. Сом – дуже сильна риба. Як розповідають рибалки, він може тягти човна проти течії багато кілометрів.

Із вродженим гумором Остап Вишня розповідає, як ловити сома. Виявляється, що на “білого ведмедя сом не бере, бо білій ведмідь звір полярний, а сом любить теплі води й не дуже холодних звірів”.

Отже, четверта частина – своєрідне авторське узагальнення з рибальськими

порадами, на яку принаду ловити сома, що можна знайти в його нутрощах, а також про те, як рибальська уява з року в рік додає сомам і маси, і розмірів: “… з розвитком рибальства… важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави… “, бо кожен рибалка прагне перевершити здобутки своїх попередників хоча б у мріях.

Загальний тон усмішки витримано в руслі рибальських побрехеньок і фантастичних перебільшень.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Пятнадцятыричный капитан скорочено.
Ви зараз читаєте: Критика “Сом” Вишня