Михайлик – семиліток сьогодні (за твором Антіна Лотоцького “Михайло – семиліток”)
Михайло – семиліток – казковий герой, мужній, відважний. Але мене вражає інше: мені важко уявити сьогодні дитину, яка б у сім років мала таку величезну любов до рідного краю. Та все ж таки я вірю в те, що вони існують – сучасні михайлики… Бо що для цього треба мати? Найперше – велику віру в себе, любов до рідної країни. А в цьому завжди є кому допомогти: тато з мамою, вчителі в школі, друзі – однодумці. Адже всім приємно, незалежно від національності, слухати гімн України, коли перемагає наш спортсмен! І тоді ми здаємося собі такими дружними
Для мене таким сучасним Михайликом-семилітком є мій друг Олег. Він ніколи не дозволить собі кинути обгортку від цукерки десь у кущі, а коли побачить зламану гілку, то підв’яже її. А ще він відвідує спортивну секцію “Спас”, де відроджують козацьке мистецтво бути і бійцем, і люблячим сином для рідної землі. Так що справжні сучасні михайлики – семилітки існують, треба тільки пильніше придивитися.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Про Михайла-семилітка – душу і силу народу (за твором А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) Відомо, що в казках прихована мудрість народу. Треба лише вміти читати казки і розуміти їх. Я люблю казки на історичну тему, люблю домислювати і уявляти картини далекого минулого. Ось Київ за часів набігів печенізьких орд. Уявляю Золоті ворота, високий мур навколо міста… Казка А. Лотоцького “Михайло-семиліток” – саме про ці часи. Михайлові було всього сім […]...
- Добро і зло в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток” Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу проти Іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність руських воїнів, князів дізнаємося ми з історії України, літописів, творів на історичну тематику. Про напад печенігів на Київ розповідається в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток”. Михайлик – син князя Володимира, Молоденький ше був князенко, а вже вмів добре стріляти з лука, […]...
- Ясний лицар на крилатому коні (за оповіданням А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) (1881-1949) Письменник та історик. Жив у Галичині. Працював учителем ум. Рогатині. Почав друкуватися з 1907 року. Автор історичних оповідань, повістей, казок. Найвідоміші з них: “Три побратими”, “Було колись на Україні”, “Козак Байда”, “Роксолана”, “Княжа слава”, “Історія України для дітей”. Ясний лицар на крилатому коні (за оповіданням А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) Є багато цікавих сторінок із життя […]...
- Біографія Антіна Лотоцького Антін Лотоцький народився 13 січня 1881 р. в с. Вільховець, нині – Бережанського району, в сім’ї галицького педагога і письменника Льва Лотоцького. Літературний талант в Антона проявився рано. Уже під час навчання в Бережанській українській гімназії він разом з братом Володимиром видав гумористичний журнал “Небелиці”. Вступив на філософський факультет Львівського університету, слухав курс лекцій з […]...
- Михайло-семиліток (скорочено) – Лотоцький Антін Було це за часів, коли на нашу землю нападали печеніги. Князював у золотоверхому Києві Володимир. Був у нього син Михайлик. Хоч малому лише сім років, але він вже був славним стрільцем і вершником. Любив його весь народ. Якось печеніги великою силою облягли Київ. Б’ють у мури, стріляють, а не можуть подолати киян. Спитали у ворожбитів. […]...
- Чи потрібний дядько Лоскотон сьогодні? (за твором Василя Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”) Звичайно, дядько Лоскотон потрібний у сьогоднішньому житті. Яким я його уявляю? Насамперед, життєрадісним, бо він вірить у добро, у те, що до всього треба ставитися по-доброму, чуйно. Багато є людей, які швидко втрачають віру у свої можливості, пасують перед труднощами і їм здається, що все подальше життя буде складним і безрадісним. Достатньо одного такого дядька […]...
- Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Ось і прочитана повість. Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик? Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато […]...
- Тепло рідного дому (за твором Олени Пчілки “Сосонка”) Незалежно від того, де ми живемо, чи в місті, чи в селі, ми завжди відчуваємо тепло рідної оселі. І це тепло вимірюється не температурою повітря, а затишком і любов’ю, які панують у хаті чи міській квартирі. Комусь, у селі наприклад, приємно примчати додому заборсаним у снігові, але з радісною усмішкою, бо зустрінуть його люблячі мама, […]...
- Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже, незважаючи на проголошення української мови […]...
- Актуальність етапі Уласа Самчука “Нарід чи чернь?” сьогодні Улас Самчук довгі роки був відірваний від рідної землі, але доля далекої Батьківщини завжди хвилювала письменника. Усі його твори – тільки про неї і для неї. Йому боліло, що українці не почувають себе народом, нацією, перетворюються на “малоросів”, “хохлів”. “Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал… вповні і незастережно заслуговує на […]...
- Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей (за твором “Вчителька”) (2 варіант) Автор поезії “Вчителька” із глибокою пошаною та синівською любов’ю розповідає про свою шкільну вчительку. У поезії вчителька постає чесною, відданою своїй праці людиною. Незважаючи на тяжке життя, особисте горе, вона продовжує працювати, навчати дітей, які потім підуть у світ, стануть справжніми людьми. Саме такі люди, як ця вчителька, виховують у своїх учнів такі риси, як […]...
- Твір на тему: Чи розвивається народна творчість сьогодні? (твір-роздум) Чи розвивається народна творчість сьогодні? (твір-роздум) Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість нині, у наші дні. Спочатку мені здавалося, що зараз вона (особливо пісенна) не розвивається, бо мені невідомі сучасні народні пісні, […]...
- Казки нашого життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко (1935-1963) Народився в с. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях обласних газет м. Черкас (“Черкаська правда”, “Молодь Черкащини”, “Робітнича газета”). Брав участь в антитоталітарному дисидентському русі на захист культури, української мови, свободи слова і думки. Тематика лірики […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”: герої сьогодні “Хто винен?” – “Невістка!” – “Таж її в хаті нема!” – “Але ж он її спідниця на бильцях висить!” Тривкість цієї української приказки така ж очевидна, як і актуальність персонажів повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Хіба вони неможливі сьогодні? Цінність класики полягає саме в тому, що вона проектується на різні часи, у тому числі і […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) (1 варіант) У своїх творах А. Кащенко оспівував історичних героїв нашого народу. Читаючи оповідання “Над Кодацьким порогом”, ми ніби відчуваємо себе причетними до славетного минулого нашої Батьківщини, яскраво уявляємо собі величну постать Івана Сулими. Кошовий отаман Іван Сулима приваблює нас, як своїх сучасників, надзвичайною винахідливістю та сміливістю, а також фізичною силою. Багато років у турецькому полоні не […]...
- Ірен Роздобудько – Все, що я хотіла сьогодні Одна доволі відома американська рок-група співає у своїй пісні, що “сьогодні може бути кращий, сьогодні може бути гірший, сьогодні може бути останній день твого життя”. Саме ці рядки стали девізом одного дня “середньостатистичної тридцятирічної баби”, як називає свою героїню. Жахливий діагноз – “саркома” – змусив жінку терміново переглянути своє ставлення до життя і принаймні ці […]...
- Твір на тему: Як не розминутися сьогодні з майбутнім Як не розминутися з майбутнім? Безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності? Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Та на моє глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для України, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. До цього треба докладати зусилля, […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
- Притча про чудове слово “ти” (за твором Е. Андієвської “Казка про яян”) I. Притча про моральні цінності людини. (Емма Андієвська написала “Казку про яян” у жанрі притчі. У ній неодноразово підкреслюється, що в місті, де кожен мешканець знає тільки своє “я”, ніколи не буде ладу і щасливого життя.) II. Місто, де живуть яяни. (Пастушок на гірському пасовищі збирав до купи своє стадо кіз. На одному з виступів […]...
- Іра Сас – В місті сумно сьогодні й тихо В місті сумно сьогодні й тихо. Легким шурхотом сірих сов Плаче ніч, у тумані зшита, Про утрачену кимось любов. Скорблять площі й безлюдні вокзали, Побивається жовта верба. Тонуть в смутку осінні каштани Про чуття, що його вже нема.. Ходять люди – маленькі й великі, Від проблем утікаючи знов. Тільки ніч, більш ніхто й не помітив, […]...
- Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі… (за твором Івана Нечуй-Левицього “Запорожці”) Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що […]...
- Ольга Анцибор – Сьогодні день народження коханого Сьогодні день народження коханого І я його раненько привітаю, І на початку свята довгожданого, Скажу йому, як ніжно я кохаю. Йому дарую сонечко грайливе, Дарую ранню зірочку у небі, Сніжинку білу – неповторне диво, І щастя стільки, скільки йому треба. Хай мрії здійсняться найзаповітніші, Йому бажаю доленьки щасливої, Хай кожен ранок розцвітає квітами, Хай щастя […]...
- Екологія моральності чи моральність екології? (роздуми над твором І. Драча “Чорнобильська мадонна”) Все упованіє моє На тебе, мій пречистий раю, На милосердіє твоє, Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Святая сило всіх святих, Пренепорочная, благая! Т. Шевченко. “Марія” Україна! Як багато почуттів вкладено в це слово. Яка вона гарна, велична і неповторна. Як багато винесла вона на своїх плечах! Любов до рідного краю дарується дитині з […]...
- Твір на тему: Що значить “жити не за правдою”? Чи можливо це сьогодні? Правда і неправда, правда і кривда – вічне протиборство в умах і серцях людей. З дитинства кожен знає, що правда – це добре, а брехати, обманювати – погано. А ще гірше жити в постійній неправді, подвійній моралі. Це руйнує душу людини, це приводить до трагедії. “Неправда – релігія рабів і хазяїнів”, – проголосив М. Горький […]...
- Значення п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги криються не у зовнішних факторах, […]...
- “У чому сенс життя?” (За твором О. Турянського “Поза межами болю”) Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме? Це постійні, чи так звані буттєві питання. Можна на тривалий період забути про них, поринути в побутові, повсякденні проблеми, але життя влаштовано так, щоб зовсім знехтувати, проігнорувати це питання не може навіть найбільш байдужа та духовно спляча людина. Неминучість смерті та її провісників – старіння та […]...
- Казки і життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками сзоєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
- Марія Андріївна – справжній вчитель (за твором “Перший диктант”) Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей. В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти вивчились читати й писати. До села, де була школа, […]...
- Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні “Перший диктант”) Незабутніми залишаються для людини не лише роки дитинства, а й шкільні літа. Образ улюбленого вчителя живе у спогадах довгі роки. Назавжди зберіг у своїй пам’яті першу свою вчительку відомий письменник-гуморист Остап Вишня. “Вчила нас доброї душі старенька вчителька Марія Андріївна, маленька, роками вже згорблена бабуся, що весь час закутувалася у теплу хустку і все – […]...
- Якими я уявляю собі запорожців (за твором І. Нечуя-Левицьного “Запорожці”) Багато творів художньої літератури та народних дум, переказів та легенд присвячено Запорозькій Січі й запорожцям. Спираючись на їхні образи, змальовані в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Як відомо, запорожці жили в Січі, Окремих будинків вони не будували, а жили в куренях, […]...
- Залишатись собою (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Твір на тему: Спорт сьогодні (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що […]...
- Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Тут в небі тихо. Ані шум потічка, Ні вітру шум, ні пташка лісова. І тільки десь Іванова Марічка Із того світу кличе його: Йва-а-а! Влітку 1910 року М. Коцюбинський відвідав Криворівню. Цей гуцульський край настільки вразив його (“Тут так гарно, […]...
- Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У колискових піснях звертання до своєї крихітки ненька передає всю любов свого щирого серця. Бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя – ось чого побажала своїм близнятам вбога жінка. А трохи пізніше додала, щоб дбали не […]...
- Світ очима дитини (за твором Г. Веллса “Чарівна крамниця”) Душа летить в дитинство, як у вирій, Бо їй на світі тепло тільки там. Л. Костенко Чарівний світ дитинства… Незабутня пора життя людини. Світ, у якому існують казка й бувальщина, світ, у якому завдяки батькам ми завжди почуваємо себе захищеними, сміливо будуємо найвідчайдушніші плани й у мріях переносимося у найдальші краї. І навіть ставши дорослими, […]...
- “Доля, краща за свою… ” (за твором Івана Липи “Близнята”) Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи […]...
- Значення п’єси М. Куліша “Мана Мазайло” вчора і сьогодні Серед людей іноді зустрічаються такі, які вважають, що модна зачіска, стильний одяг – це запорука успіху у будь-яких справах. Безумовно, до певної міри це так, але не зовсім. Усе криється в душі людини. Отже, як каже прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Так, саме розум – найцінніший скарб людини. Розумна людина ніколи не […]...
- Бути щасливим (за твором “Скарб” Олекси Стороженка) Олекса Стороженко народився 1805 року в селищі Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Потім він навчався в губернській гімназії міста Харкова. Олекса також служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки він став чиновником. Спочатку Олекса писав російською мовою, зокрема це роман “Брати-близнята” і різні оповідання. Друкував він твори […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно […]...
- “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну… ” (за твором Т. Шевченка “Гамалія”) В одній із давніх українських пісень із сумом розповідається про турецько-татарські набіги XVI століття, що кривавили живе тіло України. Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана погнала. Десятки тисяч українців потрапляли в полон. У Каффі їх продавали у рабство. Навіть торговці […]...
Закони ліліпутії творі мандри гуллівера.