Сергій Жадан – Птах уночі забивається до кімнати

Птах уночі забивається до кімнати,
Хоче вирватись, ріже повітря крилами,
Не знаходить виходу, не дає себе упіймати,
Сторожко завмирає, зібравшись із силами.

Я говорю: ну що ти, послухай, спинися,
Не бийся так лунко серед густої темряви,
Ця ніч стоїть, наче важка пшениця,
Відбиваючись у тобі голосами і нервами.

Ця ніч може бути довгою і мовчазною,
Вона може ділитися з нами надіями й шансами.
Але якщо ти вже тут, якщо ти далі зі мною,
Лишайся доти, доки можеш лишатися.

І хай ця ніч ранить тебе і черкає,
І хай дотики її видаються тобі неприйнятними.
Лишайся, навіть коли тебе хтось чекає,
Лишайся, навіть коли я тебе не спинятиму.

Якими шрамами тебе дивувати, якими стигмами?
Якими тримати словами та вчинками?
Ти ж знаєш, що насправді нікого не можна втримати,
І що всі мої вікна насправді завжди відчинені.

Які можуть бути образи і які можуть бути скарги?
Ти ж знаєш, що я ні про що тебе не проситиму.
Найбільше мені б хотілося тебе не відпускати,
Найменше б мені хотілося тримати тебе тут силою.

Я просто й далі буду відчувати тебе уночі,
Згадуючи все із часом, забуваючи все із віком,
Слухаючи і говорячи, тонучи й пливучи,
Затамувавши подих,
Не зачиняючи вікон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Чари ночі вирш.
Ви зараз читаєте: Сергій Жадан – Птах уночі забивається до кімнати