Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”)

В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти.

Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, а саме – битву Богдана Хмельницького під Жовтими Водами.

Поет детально не змальовує кровопролитні баталії, але природа мовби передає хвилювання, страшну небезпеку, відчуває страждання поранених, сподівається на перемогу:

Гомін, гомін по діброві;

А над полем все заграви,

А над полем все заграви,

Пожовтіли буйні трави.

Уявляю, що на полі бою присутній прославлений полководець Богдан Хмельницький.

Мені здається, що він сам звертається до козаків із закликом:

Станьмо, хлопці, при долині.

Станьмо, хлопці, таборами

За полями, за борами,

Під густими яворами.

Із цих рядків зрозуміло, що численне військо зібране під Жовтими Водами і розташоване на величезній території. Відступати вже нікуди. Або перемогти, або вмерти.

А далі мені здається, що оповідь веде Іван Богун, улюбленець народу. Адже його ім’я пов’язано з битвою під Жовтими Водами. Він звертається до Богдана:

Глянь, Богдане, квітка в’яне,

Дай-но січі, дай-но грому!

І нарешті ворог був розбитий, загубив шлях додому і навмання біжить через дикі терни світ за очі.

Ось так у своєму вірші А. Малишко відтворив героїчні сторінки нашої історії.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”)